Рішення

від 02.09.2016 по справі 925/907/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2016 р. Справа № 925/907/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Вознесенської сільської ради, Черкаська область, Золотоніський район, с. Вознесенське, вул. Центральна, 21

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Низова, 68

про стягнення 3089,73 грн. плати за землю,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - сільський голова - за посадою;

від відповідача: не з'явився.

Вознесенська сільська рада звернулась в господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати згідно попереднього договору від 24.09.2008р. в розмірі 3 089,73 грн. та відшкодувати судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за попереднім договором щодо внесення орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, відзив на позов не надав, представника у судове засідання вдруге не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання суду доказів про внесення плати, мотивованих заперечень на позов чи доказів про об'єктивну неможливість заперечити вимоги позивача.

Інших доказів сторонами не подано.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено такі взаємовідносини сторін:

24.09.2008р. між Вознесенською сільською радою (Розпорядник - Позивач по справі), в особі сільського голови ОСОБА_3, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення сесії Вознесенської сільської ради №1-1 від 10.04.2002р., та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Користувач - Відповідач по справі) було укладено попередній договір з дотриманням вимог ст. 635 Цивільного кодексу України (далі - Попередній договір, а.с. 13), за умовами якого Розпорядник та Користувач (надалі - Сторони) домовились укласти Договір оренди землі на право користування Користувачем земельною ділянкою загальною площею 0,0554 га, що знаходиться під існуючим магазином за рахунок земель, наданих у власність та в постійне користування в межах населеного пункту с. Вознесенське, вулиця Шевченка (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору Сторони домовились датою укладення Договору оренди землі зазначити дату про затвердження технічної документації рішенням сесії Вознесенської сільської ради по встановленню меж та місця розташування земельної ділянки, що передається в оренду.

Відповідно до п. 1.3 Договору Сторони домовилися про укладення даного Договору з метою недопущення втрат державного бюджету в переддоговірний період - на час виготовлення землевпорядної документації.

Відповідно до п. 2.1 Договору Сторони уклали даний Договір виходячи з того, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про плату за землю» не допускається безоплатне використання земель державної власності, а технічна документація на орендовану земельну ділянку, яка необхідна для державної реєстрації Договору оренди землі, має бути виготовлена на замовлення Користувача землевпорядною організацією згідно рішення сесії сільської ради за №28-2 від 22.09.2008р. «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки», що і є строком дії даного Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору Користувач, з метою недопущення втрат державного бюджету пов'язаних з неможливістю своєчасно укласти Договір оренди землі, зобов'язується внести орендну плату в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки (4 650 грн. - довідка Золотоніського районного відділу земельних ресурсів №б/н від 14.01.2008р.), і становить 465 грн. в рік.

Орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами до 15 числа поточного місяця, починаючи з 01.07.2008р. (договір купівлі-продажу будівлі №4820 від 11.07.2008р.) на розрахунковий рахунок Вознесенської сільської ради р/р 93216815700136 МФО 854018 код 22808984 банк ГУДКУ в Черкаській області по дату державної реєстрації Договору оренди землі.

Орендар бере на себе обов'язок уточнення розмірів орендної плати та банківських реквізитів її отримувача.

З 26.06.2014р. по 07.08.2014р. Державна фінансова інспекція в Черкаській області провела ревізію сільського бюджету та фінансово-економічної діяльності Вознесенської сільської ради за період діяльності з 01.01.2009р. по 30.06.2014р.

Згідно акту ревізії сільського бюджету та фінансово-економічної діяльності Вознесенської сільської ради №03-22/116 від 14.08.2014р. (а.с. 10-12) встановлено, що відповідно до проведеного розрахунку, виходячи з нормативно-грошової оцінки землі, загальна сума до сплати орендної плати за період, що підлягав ревізії, склала 3 092,08 грн. Проте при співставленні даних щодо фактичної сплати орендної плати ПП ОСОБА_1 відповідно попереднього договору, встановлено, що в порушення ч. 1 ст. 93, ст. 296 Земельного кодексу та ст. 21 Закону №161 в період з 01.01.2009р. по 30.06.2014р. сплату проведено не повністю. Фактично сплачено за вказаний період лише 1 263,35 грн.

Таким чином, внаслідок неповної сплати орендної плати відповідно до умов попереднього договору ФОП ОСОБА_1 сільським бюджетом недоотримано орендної плати на загальну суму 1 828,73 грн.:

- за 2011 рік - 408,88 грн.;

- за 2012 рік - 567,94 грн.;

- за 2013 рік - 567,94 грн.;

- за січень - червень 2014 року - 283,97 грн.

Ревізією встановлено, що за період ревізії вказані кошти на реєстраційний рахунок та в касу сільської ради не надходили.

За поясненнями представника позивача на даний час ФОП ОСОБА_1 на території сільської ради комерційної діяльності не проводить, пошуки адреси проживання результату не дали.

Золотоніська об'єднана державна фінансова інспекція Державної фінансової інспекції в Черкаській області звернулась до Вознесенської сільської ради з вимогою щодо усунення порушень фінансової дисципліни - вих. №03-50/1611 від 01.09.2014р. (а.с. 17-18) та в п. 12 зобов'язала стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 кошти в сумі 1 828,73 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.04.2015р. по справі №823/664/15 (а.с. 19-21) зобов'язано Вознесенську сільську раду виконати п. 12 вимог Золотоніської об'єднаної державної фінансової інспекції від 01.09.2014р. №03-50/1611 шляхом стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 коштів в сумі 1 828,73 грн.

Вознесенська сільська рада отримала постанову про відкриття виконавчого провадження Державною виконавчою службою Золотоніського управління юстиції від 21.07.2015р. (а.с. 22) із зобов'язанням виконати п. 12 вимог Золотоніської об'єднаної державної інспекції від 01.09.2014р. №03-50/1611 шляхом стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 коштів у розмірі 1 828,73 грн.

Таким чином, заборгованість з орендної плати за землю за період з 01.01.2009р. по 30.06.2014р. становить 1828,73 грн., за період з 01.07.2014р. по 01.07.2016р. становить 1261,00 грн., що є предметом спору. Відповідачем доказів належної та повної оплати не подано.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання на ринку земельних відносин.

Правові основи діяльності ради як органу місцевого самоврядування врегульовані положеннями Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Правові основи діяльності відповідача врегульовані положеннями Конституції України, нормами Цивільного кодексу та Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 1 ст. 182 Господарського кодексу України, за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. При цьому, в силу п. 2 такої норми, попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору.

Аналогічні положення містяться в ст. 635 Цивільного кодексу України - попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Відносини між сторонами слід розцінювати як відносини з оренди земельних ділянок, що врегульовано вимогами гл. 58 Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», положеннями Земельного кодексу України, положеннями Податкового кодексу України в частині внесення орендної плати за землю. Суд вважає, що сторонами Попереднього договору від 24.09.2008р. досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.

Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку - є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.ст. 13, 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

В статті 25 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Розмір орендної плати, яку був зобов'язаний сплачувати відповідач, змінювався на протязі дії попереднього договору у зв'язку із зміною грошової оціни землі та індексацією, що передбачено умовами договору. Попереднім договором не передбачено отримання окремої згоди відповідача на таку зміну розміру орендної плати, що відповідає приписам ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати орендної плати за земельну ділянку на умовах Попереднього договору за період з 01.01.2009р. по 30.06.2014р. в розмірі 1828,73 грн., за період з 01.07.2014р. по 01.07.2016р. в розмірі 1261,00 грн.

Наявність заборгованості по грошовому зобов'язанню відповідача підтверджується поданими документами в справу.

Заборгованість відповідача по орендній платі за землю становить 3 089,73 грн.

Відповідач не спростував належними доказами вимоги позивача та не надав доказів погашення боргу перед позивачем по оренді земельної ділянки, чи внесення земельного податку за податковим зобов'язанням.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15,16 Цивільного кодексу України.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заборгованість по орендній платі за землю за період з 01.01.2009р. по 30.06.2014р. в розмірі 1828,73 грн., за період з 01.07.2014р. по 01.07.2016р. в розмірі 1261,00 грн. підлягає примусовому стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Сторони не заявляли про застосування строків позовної давності до спірних відносин.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об'єктивної неможливості заперечити вимоги.

Представник позивача подав до суду заяву від 02.09.2016р., в якій просить суд повернути йому надмірно сплачений судовий збір по квитанції від 21.07.2016р. №17241775 в сумі 72,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 1378,00 грн. судового збору. Повернути Позивачу з бюджету надмірно сплачений судовий збір в сумі 72,00 грн. Оригінал квитанції від 21.07.2016р. №17241775 залишити в справі.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Низова, 68, ідентифікаційний код НОМЕР_1, номер рахунку в банку невідомий

на користь Вознесенської сільської ради, Черкаська область, Золотоніський район, с. Вознесенське, вул. Центральна, 21, код ЄДРПОУ 33978159, номер рахунку в банку невідомий

3 089,73 грн. заборгованості з орендної плати та 1 378,00 грн. судового збору.

Повернути Вознесенській сільській раді (Черкаська область, Золотоніський район, с. Вознесенське, вул. Центральна, 21, код ЄДРПОУ 33978159) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 72,00 грн. (сімдесят дві гривні), внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачений по квитанції від 21.07.2016р. №17241775. Оригінал квитанції залишається в справі.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 07.09.2016р.

Суддя Г.М. Скиба