Постанова

від 06.09.2016 по справі 825/1456/16

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1456/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Лобана Д.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

представників позивача Заїки В.М., Йовенка О.В.,

представника відповідача Петренка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекопрод" до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі головного державного виконавця Петренка Сергія Вікторовича про зняття арешту з майна та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроекопрод" (далі - ТОВ «Агроекопрод», позивач) звернулось до суду з позовом про винесення рішення щодо зняття арешту з картоплезбирального комбайну SE 150-60 NB, 2006 року випуску, заводський номер 41601432, тип засобу - причіпний (далі - майно) та про зобов'язання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - управління ДВС Головного ТУЮ у Чернігівській області, відповідач) Петренка Сергія Вікторовича видати відповідну постанову про зняття арешту з майна.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що має у власності бувший у вжитку картоплезбиральний комбайн SE 150-60 NB, 2006 року випуску, заводський номер 41601432, тип засобу - причіпний, який отримав у власність від ТОВ «ІАС Лтд» на підставі тристороннього договору купівлі-продажу від 28.09.2015, укладеного між ТОВ «ІАС Лтд», ТОВ «Агроекопрод» та ПАТ КБ «ПриватБанк». Передача вказаного майна відбулася на підставі акту заліку грошових вимог та передачі майна від 26.01.2016, зарахування коштів за продаж майна підтверджується листом ПАТ КБ «ПриватБанк» від 03.02.2016, копією видаткової накладної, копією платіжного доручення про перерахування коштів, копією виписки з рахунку ТОВ «Агроекопрод». З вказаних документів вбачається, що ПАТ КБ «ПриватБанк» в даних правовідносинах виступив заставодержателем, а ТОВ «ІАС Лтд» - заставодавцем вказаного майна, що підтверджується договором застави від 03.11.2006 № KR-91-06/Z2, який було укладено між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «ІАС Лтд» (позичальником) з метою забезпечення кредиту, виданого згідно кредитного договору від 27.09.2006 № KR-91-06, та використано позичальником, у тому числі, для придбання вказаного майна за договором поставки сільськогосподарської техніки на умовах 100% передоплати № 01505/06 від 14.07.2006. Представник позивача також зазначає, що станом на день розгляду справи в суді зазначений договір купівлі-продажу від 28.09.2015 фіктивним або нікчемним в судовому порядку не визнавався, умови договору виконані сторонами в повному обсязі, що підтверджується листами ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «ІАС Лтд», претензій, щодо виконання умов договору, одна до іншої сторони теж не мають, до того ж, право власності ТОВ «Агроекопрод» на вказане майно ні ПАТ КБ «ПриватБанк», ні ТОВ «ІАС Лтд», ні ніким іншим не оспорювалося та відсутні відомості про наявність судових проваджені з давного приводу. Позивач, скориставшись своїм правом на реєстрацію майна, 01.08.2016 звернувся до ТОВ «ІАС Лтд» з проханням про зняття з обліку зазначеного об'єкту. У своїй відповіді від 08.08.2016 ТОВ «ІАС Лтд» зазначило, що зняття майна з обліку є неможливим у зв'язку з наявністю арешту, накладеного головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області С.В. Петренком, на підставі зведеного виконавчого провадження № 46054174, на все рухоме майно при відкритті відповідного провадження, без опису вказаного нерухомого майна та його передачі на схоронне зберігання відповідальній особі. З огляду на це, позивач вважає дії виконавчої служби щодо накладання арешту на майно, яке не є власністю боржника, та на законних підставах право власності належить іншій особі, протиправними, а картоплезбиральний комбайн SE 150-60 NB, 2006 року випуску, заводський номер 41601432, тип засобу - причіпний підлягає знаттю з арешту, оскільки, він перешкоджає добровільний реєстрації майна та подальшого користування ним.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в позовні заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Агроекопрод» (покупець) 28.09.2015 уклав з ТОВ «ІАС Лтд» (продавець) та ПАТ КБ «ПриватБанк» тристоронній договір купівлі - продажу причіпної сільськогосподарської техніки (а.с. 7-9), за умовами якого продавець зобов'язується передати (продати), а покупець прийняти у власність (купити) бувше у вжитку майно, а саме картоплезбиральний комбайн SE 150-60 NB, 2006 року випуску, заводський номер 41601432, тип засобу - причіпний. Умовами договору передбачено обов'язок продавця забезпечити зняття з проданого майна арешту і обтяжень згідно договору застави від 03.11.2006 № KR-91-06/Z2 (а.с. 41-43), який було укладено між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «ІАС Лтд» (позичальником) з метою забезпечення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту, виданого згідно кредитного договору від 27.09.2006 № KR-91-06 (а.с. 44-48), протягом двох робочих днів з моменту зарахування коштів, оплачених покупцем в рахунок погашення заборгованості продавця перед банком по кредитному договору.

Перехід права власності від ТОВ «ІАС Лтд» до позивача відбувся на підставі вказаного договору купівлі-продажу, акту заліку грошових вимог та передачі майна від 26.01.2016 (а.с. 10). Зарахування коштів за продаж майна підтверджується листом - повідомленням ПАТ КБ «ПриватБанк» від 03.02.2016 (а.с. 11), в якому говориться про те, що на рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» від клієнта ТОВ «Агроекопрод» поступила сума коштів по оплаті за майон (картоплезбиральний комбайн SE 150-60 NB, 2006 року випуску, заводський номер 41601432), яка направлена на погашення основної суми позики (тіло кредиту) по кредитному договору від 27.09.2006 № KR-91-06. На підтвердження оплати вказаного майна позивачем, також, надано копії: платіжного доручення про перерахування коштів від 15.12.2015 (а.с. 40), видаткової накладної від 26.01.2016 (а.с. 37), виписки по рахунку ТОВ «Агроекопрод» (а.с. 38-39).

Судом встановлено, що 01.08.2016 ТОВ «Агроекопрод» для вирішення питання щодо реєстрації права власності на картоплезбиральний комбайн SE 150-60 NB, 2006 року випуску, заводський номер 41601432, тип засобу - причіпний звернулось з листом за вих. № 9 (а.с. 12) до ТОВ «ІАС Лтд» про зняття його з обліку у Державній інспекції сільського господарства в Чернігівській області.

Листом - відповіддю від 11.08.2016 вих. № 13 (а.с. 13) ТОВ «ІАС Лтд» повідомило позивача про те, що зняти з реєстрації вказане майно є неможливим у зв'язку з перебуванням всього рухового майна ТОВ «ІАС Лтд», включаючи картоплезбиральний комбайн SE 150-60 NB, 2006 року випуску, заводський номер 41601432, тип засобу - причіпний, під арештом, накладеним головним державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області С.В. Петренком (зведене виконавче провадження № 46054174), а також про те, що ТОВ «ІАС Лтд» після отримання листа від 01.08.2016 звернулося до державного виконавця про зняття арешту з вказаного майна, але листом відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 09.08.2016 за вих. № 02.1-25/112А/6 (а.с. 14) було повідомлено про те, що постановою державного виконавця на все майна ТОВ «ІАС Лтд», включаючи картоплезбиральний комбайн SE 150-60 NB, 2006 року випуску, заводський номер 41601432, тип засобу - причіпний, накладено арешт (виконавче провадження № 46054174), на день розгляду заяви зазначене провадження не завершено, за таких обставин на зняття арешту з майна немає законних підстав, окрім випадку передбаченому ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавчого провадження», а саме на підставі рішення відповідного суду.

На підставі матеріалів зведеного провадження № 46054174, наданих представником відповідача (а.с. 61-87), судом з'ясовано, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області 15.01.2015 на підставі виконавчого листа № 2/750/1162/14, за яким ТОВ «ІАС Лтд» є боржником, винесена постанова про арешт майна боржника та оголошена заборона на його відчуження, якою на все рухоме майно боржника накладено арешт (а.с. 63), в постанові відсутній опис майна, на яке накладено арешт. Вказане, підтверджується копією витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 64).

Судом встановлено, що згідно актів опису й арешту майна від 05.03.2015 (а.с. 68), від 17.11.2015 (а.с. 76), від 13.05.2016 (а.с. 80), заявок на реалізацію арештованого майна (а.с. 79, 84), актів про проведення електронних торгів (а.с. 74, 87) картоплезбиральний комбайн SE 150-60 NB, 2006 року випуску, заводський номер 41601432, тип засобу - причіпний, не описано та не реалізоване, а також, не передано на схоронне зберігання відповідальній особі.

Користуючись своїм правом для звернення до суду для захисту своїх законних прав та інтересів, керуючись ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» позивач звернувся до суду з позов про зняття арешту з картоплезбиральний комбайн SE 150-60 NB, 2006 року випуску, заводський номер 41601432, тип засобу - причіпний, придбаного ним за договором купівлі - продажу.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606).

Відповідно до статті 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 6 Закону № 606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

В статті 11 Закону № 606 вказано, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно частини 1 статті 17 Закону № 606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 32 Закону № 606 звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, є заходом примусового виконання рішень, який згідно статті 52 названого Закону полягає в арешті, вилученні та примусовій реалізації майна.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону № 606 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частинами 1-3 статті 57 Закону № 606 передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 37 Закону № 606 виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до статті 38 Закону № 606 у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40 1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Статтею 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та

органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Згідно з частиною 5 статті 60 Закону № 606 у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Майнові та особисті немайнові відносини між юридичними та фізичними особами, територіальними громадами, Державою Україною, іноземними державами та іншими суб'єктами публічного права регулюються Цивільним кодексом України від 16.01.2003 № 435-IV.

Відповідно до п. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до стаття 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 234 Цивільного кодексу України передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Згідно зі статтею 386 Цивільного кодексу України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що наданими доказами підтверджено право позивача на арештоване майно (картоплезбиральний комбайн SE 150-60 NB, 2006 року випуску, заводський номер 41601432, тип засобу - причіпний), як і не спростовується необхідність зняття арешту.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.

Згідно статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997, набув чинності для України 11.09.1997) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, Європейський суд з прав людини зазначив, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (рішення у справі "Спорронґ та Льоннрот проти Швеції", від 23 вересня 1982 року, Series A no. 52, p. 26, § 69). Вимога досягнення такого балансу відображена в цілому в побудові статті 1 Першого протоколу, включно із другим реченням, яке необхідно розуміти в світлі загального принципу, викладеного в першому реченні. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Аналогічна правова позиція міститься і у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Україна - Тюмень" проти України" (№ 22603/02 §55).

Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 24 березня 2005 року № 2-рп/2005 справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Елементи права, зокрема розмірність, рівність, мораль, об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Оскільки існування арешту на майно позивача (картоплезбиральний комбайн SE 150-60 NB, 2006 року випуску, заводський номер 41601432, тип засобу - причіпний) порушує його конституційне право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, суд вважає за необхідне зняти арешт з майна позивача, накладений державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області 15.01.2015 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (зведене виконавче провадження № 46054174).

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі прийняття рішення судом про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 60 Закону № 606 позовні вимоги в частині зобов'язання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Петренка Сергія Вікторовича видати відповідну постанову про зняття арешту з майна, не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, суд ще раз звертає увагу на те, що представник відповідача не заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекопрод" задовольнити частково.

Зняти арешт з картоплезбирального комбайну SE 150-60 NB, 2006 року випуску, заводський номер 41601432, тип засобу - причіпний.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (пр. Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34924518) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекопрод" (вул. Сіверський шлях, 153, м. Мена, Чернігівська область, 15600, код ЄДРПОУ 38602838) 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн 20 коп. судових витрат.

Відповідно до статей 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.

Суддя Д.В. Лобан