Рішення

від 07.09.2016 по справі 922/2363/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2016 р.Справа № 922/2363/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Мукачеве до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГИСТИКТРАНСГРУПП", м. Харків про стягнення 35946,13 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГИСТИКТРАНСГРУПП", в якій позивач просить стягнути з відповідача суму боргу за виконане позивачем згідно договору - заявки №137 на транспортування вантажу перевезення у розмірі 35946,13 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1378,00 грн. та витрати на послуги адвоката у розмірі 3594,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. До господарського суду Харківської області 15.08.16 року повернулась ухвала від 03.08.16р. про відкладення розгляду справи, 25.08.2016р. повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 19.07.2016р., які були направлені на адресу відповідача: 61098, м. Харків, вул. Холодногірська, буд. 13/43, з відміткою пошти: за не запитом.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи господарським судом встановлено наступне.

12 квітня 2016р., за допомогою електронної пошти, на адресу перевізника (виконавця за договором та позивача у справі) ФОП ОСОБА_3 від замовника перевезення ТОВ "ЛОГИСТИКТРАНСГРУПП" надійшов договір-заявка №137 на транспортування вантажу автомобільним транспортом по території. Її умови прийняті перевізником, - підписаний та засвідчений печаткою ФОП ОСОБА_3 договір-Заявка, направлений замовнику перевезення.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст. 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка відправила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Узгоджений сторонами документ у вигляді договору-заявки, за своєю правовою природою та істотними умовами є разовим договором перевезення, де однією із сторін угоди виступає замовник перевезення (що діє в своїх інтересах та в інтересах третьої особи (вантажовідправника чи вантажоодержувача) з якою у нього укладений договір експедиції, тощо), другою - перевізник, в договорі-заявці зазначені усі обов'язкові для подібного виду правочинів істотні умови. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передача майна або вчинення іншої дії, - визначено ч.2 ст.640 ЦК України, - договір є укладеним з моменту передачі відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

На підтвердження укладання договору перевезення був виготовлений коносамент у вигляді: міжнародної товаротранспортної накладної типу СМR А№048585, останнього в накладній.

Згідно умов договору-заявки, ФОП ОСОБА_1, виконав міжнародне перевезення за маршрутом м. Харків - м. Тарту (Естонія). Належне виконання перевезення-підтверджується відсутністю будь-яких зауважень чи застережень вантажоодержувача в графі 24 СМR, наявністю дати одержання, відтиску печатки та підпису уповноваженої оcоби останнього в накладній.

За змістом пункту договору-заявки "сума фрахту за автомобіль", - вартість перевезення становить 1250,00 Євро, кошти, сплачуються у гривнях за курсом НБУ, встановленим на день розвантаження, у день розвантаження, або наступного дня. Оплата у гривнях за курсом НБУ, встановленим на дату розвантаження відповідає звичаям ділового обороту, що склалися у галузі міжнародних автомобільних перевезень та узгоджується з ч.ч.1, 2 ст.533 ЦК України, відповідно до якої, - грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно- правовим актом.

Дата розвантаження, відображена в графі 24 СMR - 17 травня 2016р. Курс НБУ встановлений на вказану дату 1 Євро - 28,7569грн. Таким чином, сума послуг наданих позивачем складає 35946,13грн.

За змістом договору-заявки, кошти мали бути сплачені у день розвантаження - 17 травня 2016р., або наступного дня 18 травня 2016р., але відповідач у вказані строки послуги позивачу не оплатив, у зв'язку із чим виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 35946,13грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 35946,13 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлені до стягнення з відповідача витрати, які понесені позивачем на правову допомогу адвоката у розмірі 3594,00 грн.

Відповідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до договору доручення від 12.05.2016р. (копія арк. справи №15-16) між позивачем Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (довіритель) та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем (повірений) (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №507 від 16.05.2008р., копія міститься у матеріалах справи, арк. справи№20), повірений взяв на себе зобов'язання з надання довірителю: 1) надати правову допомогу у спорі, що виник з ТОВ "ЛОГИСТИКТРАНСГРУПП" (з цією метою, здійснити вивчення та огляд доказів за їх місцезнаходженням), 2) провести заходи досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення переговорів на предмет повернення боргу, 3) підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, в т.ч. підготувати позовну заяву та вчинити інші дії необхідні для розгляду спору, а довіритель взяв на себе зобов'язання оплатити винагороду в розмірі 3582,00 грн. повіреному.

Повірений роботи по договору доручення від 12.05.2016р. здійснив на суму 3582,00 грн., що підтверджується актом приймання - передачі наданих послуг №03/05 від 20.05.2016р., які оплачені позивачем (довірителем) на підставі ордеру серії ТР №021518 від 20.05.2016р. - квитанцією до прибуткового касового ордера №03/05 від 20.05.2016р.

Таким чином в матеріалах справи містяться докази фактичного надання Лозою Віктором Миколайовичем послуг адвоката у даній справі , тобто ці кошти є судовими витратами. Також, заявлені витрати на послуги адвоката кореспондуються із рішенням Конституційного суду України від 11.07.2013р. у справі №1-4/2013 щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 44 ГПК України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати та витрати на послуги адвоката у даній справі покладаються відповідача, з вини якого спір доведено до суду, а саме судовий збір у розмірі 1378,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3594,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГИСТИКТРАНСГРУПП" (61098, м. Харків, вул. Холодногірська, буд. 13/43, код ЄДРПОУ 40252503) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (89600, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 312378) заборгованість у розмірі 35946,13 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГИСТИКТРАНСГРУПП" (61098, м. Харків, вул. Холодногірська, буд. 13/43, код ЄДРПОУ 40252503) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (89600, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 312378) судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГИСТИКТРАНСГРУПП" (61098, м. Харків, вул. Холодногірська, буд. 13/43, код ЄДРПОУ 40252503) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (89600, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 312378) 3594,00 грн. витрат, понесених позивачем на правову допомогу адвоката.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.09.2016 р.

Суддя Ю.В. Светлічний