Рішення

від 06.09.2016 по справі 922/2351/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2016 р.Справа № 922/2351/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Каюков Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 проект"(нове найменування "Лексгеосистеми"), м. Харків про стягнення 22500,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, довіреність від 20.07.2016 року;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", м. Харків (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексгеосистеми", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 22500,00 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем були не в повному обсязі виконані зобов'язання, передбачені Договором №1-П/12 від 01.01.2012 року про надання юридичних послуг, внаслідок чого у відповідача залишилась переплата за послуги окремих етапів договору у розмірі 22500,00 грн., яка підлягає поверненню позивачу; в якості правових підстав позову - на положення ст.ст. 610,612,1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.07.2016 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 23.08.2016 року о 10:45 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 серпня 2016 року відкладено розгляд справи на 30.08.2016 року об 12:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 серпня 2016 року розгляд справи було відкладено на 06.09.2016 року об 12:45 год.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав.

Суд зазначає, що ухвала господарського суду Харківської області від 04.07.2016 року про порушення провадження у справі повернулась на адресу господарського суду Харківської області 05.08.2016 року з відміткою Укрпошти "За закінченням терміну зберігання".

Як визначено у пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши надані до суду документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ" (позивачем, замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕКС ПРОЕКТ" (відповідачем, виконавцем) був укладений Договір про надання юридичних послуг № 1-П/12. Відповідно до статуту відповідача, у липні 2015 року відповідач здійснив перейменування товариства з ТОВ "ЛЕКС ПРОЕКТ" на ТОВ ОСОБА_1" (код ЄДРПОУ 344670065).

Відповідно до п. 1.1. Договору, виконавець зобов'язується надати замовнику юридичні послуги, пов'язані з правовим супроводженням процесу підготовки пакету документів, необхідних для оформлення права користування земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування складу ГСМ по вул. Ромашкіна, 14-Б в м. Харкові.

Відповідно до п. 3.1 Договору, за надання юридичних послуг, передбачених даним договором, замовник сплачує виконавцю суму згідно протоколу погодження договірної ціни (додаток № 2 до договору) в розмірі 89000,00 грн., шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на протязі 3-х банківських днів з моменту пред'явлення замовнику рахунків до оплати по виконаних об'ємах роботи.

Відповідно до п. 5.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами всіх зобов'язань за договором, підтвердженням чого є акти приймання- передачі виконаних робіт з боку виконавця та платіжні документи про сплату наданих послуг з боку замовника.

У додатку №2 до Договору сторонами погоджений календарний план виконання робіт, згідно якого:

перший етап "Сопровождение процесса получения решения сессии о разрешении на разработку отвода земельного участка" виконавець повинен був виконати протягом 2 місяців з дати укладення договору;

другий етап "Сопровождение процесса разработки проекта отвода земельного участка, получение разрешения сессии об утверждении ПО ЗУ и предоставлении в ареду ЗУ" виконавець повинен був виконати через 2 неділі після виконання робіт, вказаних в пешому етапі;

третій етап "Cопровлждение процеса заключения и регистрации договора аренды"виконавець повинен був виконати через місяць після виконання робіт, вказаних в другому етапі;

четвертий етап "Подготовка документов для передачи Заказчику" виконавець повинен був виконати через місяць після виконання робіт, вказаних в третьому етапі.

Підтвердженням належного виконання зобов'язання за Договором з боку виконавця є здійснення всіх дій, визначених п. 1.1. ст. 1 Договору, або окремих їх етапів, що підтверджується двустороннім Актом приймання-передачі виконаних робіт (п. 3.2. Договору).

На виконання умов договору, позивачем поетапно було сплачено відповідачу винагороду у розмірі 89000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача від 03.10.2012 року, від 22.07.2013 року, від 27.02.2012 року та листом № 1.20-1039 від 14.08.2012 року.

Таким чином позивачем були виконані умови договору щодо сплати за надання юридичних послуг в повному обсязі.

Проте, в порушення умов договору, відповідач не виконав зобов'язання повністю, передбачені п. 1.1 Договору, та не надав позивачу доказів їх належного виконання окремих етапів, передбачених додатком № 2 до Договору - Календарним планом виконання робіт (додаток № 16).

Так, виконавцем були виконані роботи лише на суму 66500,00 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами Актом приймання передачі виконаних робіт № 15 від 14.08.2012 року на суму 44500,00 грн. та Актом приймання-передачі виконаних робіт № 25 від 31.10.2012 року на суму 22000,00 грн.

Виходячи з вищенаведеного, у відповідача залишилась передплата за послуги на суму 22500,00 грн., які не були надані позивачу та не підтверджені Актом приймання - передачі.

Позивач направив на адресу відповідача лист № 1.20-181 від 06.03.2015 року, в якому позивач повідомив відповідача про намір розірвати договір та була викладена вимога щодо повернення грошових коштів у розмірі 22500,00 грн. у 30-денний строк з моменту отримання цього листа. Направлення листа на адресу Відповідача підтверджується копією фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист 6103101298561.

Відповідач не надав відповіді на вказаний цінний лист та не повернув позивачу зазначену суму. Але, як свідчать матеріали справи, Відповідач не отримав вищевказаного цінного листа від Позивача. Цей цінний лист був повернутий за закінченням терміну зберігання.

Згідно другого абзацу п. 119 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, «Не вручені одержувачами або відправниками поштові відправлення, поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку протягом строку, визначеного цими Правилами», а цінна кореспонденція зберігається відповідно до п. 116 Правил «протягом одного місяця з дня їх надходження»

На відділенні Укрпошти за адресою відповідача вказаний цінний лист зберігався один місяць і був повернутий на поштове відділення 61031, в якому обслуговується Позивач, у 14.04.2015 року.

Таким чином, Відповідач шляхом неотримання кореспонденції, направленої Позивачем за адресою місцезнаходження Відповідача, проігнорував документи, що надходили на вказану адресу Відповідача та відповідно проігнорував вимогу Позивача щодо повернення 22500,00 грн.

На підставі вказаного, позивач і звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію позовній вимозі, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, зі свого боку Позивач виконав зобов'язання щодо оплати послуг Відповідача, а ось останній проігнорував свій обов'язок виконати послуги за Договором.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» «Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.»

У п. 3 Оглядового листа Вищого господарського суду від 29.04.2013 № 01-06/767/2013 зазначено, що «ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу про виконання грошового зобов'язання (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.»

Як вбачається з вищевказаного, Позивач здійснив всі необхідні дії, передбачені ч. 3 ст. 1008 ЦКУ, для припинення Договору. Таким чином, Договір про надання юридичних послуг № 1-П/12 від 01.01.2012 року припинив свою дію 14.04.2015 року.

У листі Позивача № 1.20-181 від 06.03.2015р., який міститься у матеріалах справи, Позивач вимагав від Відповідача повернути грошові кошти у розмірі 22500,00грн. Відповідач не повернув. Як зазначалося вище Договір був розірваний у квітні 2015 року. Відповідно Відповідач не має підстав для утримання вказаних грошових коштів.

До спірних взаємовідносин слід застосовувати положення, встановлені ст. 1212 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, «особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.»

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Правильність вказаної позиції підтверджується висновками Вищого господарського суду України у постановах від 04.04.2014 року у справі № 913/2554/13, від 15.04.2014 року у справі № 910/17758/13, від 11.06.2015 року у справі № 909/238/14, від 04.03.2015 р. по справі №910/15002/14, від 07.08.2014 р. по справі №910/5599/14, від 23.09.2014 р. по справі №911/755/14, від 11.02.2014 р. по справі №910/4236/13, від 20.07.2015 р. по справі №910/17885/14.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду Позивачем у справі в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Детально, всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог Позивача про стягнення з Відповідача грошових коштів у розмірі 22500,00 грн., у зв'язку з чим, вказані вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.509, 526, 529, 1212 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКС ПРОЕКТ" (нове найменування "ЛЕКС ГЕОСИСТЕМИ") (61051, м. Харків, вул. Ахсарова, будинок, 4/6-А, код ЄДРПОУ 34467065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ" (61031, м. Харків, вул. Ромашкіна, 1, код ЄДРПОУ 35133822) грошові кошти у розмірі 22500,00 грн. та судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.09.2016 р.

Суддя ОСОБА_3

справа № 922/2351/16