Рішення

від 13.04.2007 по справі 22/106-07-2146

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/106-07-2146

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" квітня 2007 р.Справа  № 22/106-07-2146

За позовом: Малого приватного підприємcтва "Сервіс-ойл";  

до відповідача: Ізмаїльської міської Рада;  

про визнання недійсними окремих частин правочину

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Вінчковський В.Л. –за довіреністю від 10.01.2007р. № 10/01;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Мале приватне товариство «Сервіс –Ойл»звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Ізмаїльскої міської ради Одеської області про визнання недійсними п. п. 3.2, 3.3, 3.4, 3.5  договору «купівлі –продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення», укладеного між Ізмаїльською міською радою і малим приватним підприємством «Сервіс-Ойл»від 25.04.2006 р.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволені. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов договору «купівлі –продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення»від 25.04.2006 р. та приписів ст.ст. 203, 215, 217, 229, 638, 875, 877 ЦК України він не має права на використання об'єкту оренди та ведення на його території будь-якої господарської діяльності до укладення договору оренди і отримання правоустановчої документації. Крім цього, позивач зазначив, що договір купівлі-продажу від 25.04.2006 р., в його оскарженій частині, містить умови договору будівельного підряду, відповідно якого сторонами не досягнуто усіх істотних умов договору, що являється безумовною підставою для визнання зазначених частин договору недійсними.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.04.2007р. проти позову заперечував, надав до господарського суду письмовий відзив на позов в якому наполягає на відмові в задоволені позову в повному обсязі з посиланням на матеріали справи. Зокрема, відповідач вважає, що відповідно до положень норм ст.ст. 6, 626, 627, 628 ЦК України та всупереч вимогам позивача пункти 3.2 –3.5 договору «купівлі –продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення»від 25.04.2006 р. відповідають вимогам цивільного законодавства і наполягає на їх виконані та договору в цілому. Крім того, відповідач зазначив, що умови договору, дійсність яких оспорює позивач, є невід'ємними умовами цього договору згідно з рішенням Ізмаїльської міської ради Одеської області від 25.08.2005р. за №1069-ІV.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 06.04.2007р. до 13.04.2007р. у відповідності до ст.. 77 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

25.04.2006 р. між Ізмаїльською міською радою Одеської області та Малим приватним підприємством «Сервіс-Ойл»був укладений договір «купівлі - продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення»(надалі - договір).

Відповідно до умов договору відповідач, на підставі власного рішення від 25.08.2005р. за №1069-ІУ, передав за плату позивачу право оренди на земельну ділянку загальною площею 0,22 га., яка розташована за адресою: м. Ізмаїл, пр. Леніна, 24.

Згідно договору цільовим призначенням земельної ділянки є будівництво житлового будинку; зазначена земельна ділянка не має жодних обтяжень та земельних сервітутів на ній не встановлено.

Відповідно до умов п.2.1 договору ціна договору становить 700 000 (сімсот тисяч) гривень.

На виконання умов п.п. 2.1, 2.2 вказаного договору позивач сплатив відповідачу 350 000, 00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями від 04.10.2006 р.  та 27.04.2006 р. на загальну суму 350 000, 00 гривень.

Згідно п.п.3.2 - 3.5 договору до обов'язків позивача входить:

-          демонтаж конструкцій будинку за адресою: м. Іллічівськ, пр. Леніна, 24, які необхідно проводити в суровому дотриманні діючих ДБН на відповідні роботи та роботи по демонтажу і будівництву   об'єкту  дозволяються   інспекцією   ДАБК   на  підставі   документації, що пройшла експертизу;

-          терміни робіт по демонтажу існуючого і будівництво нового житлового будинку не

повинні перевищувати нормативних строків, передбачених вимогами ДБН;

-          демонтаж конструкцій будинку по пр. Леніна, 24, які необхідно здійснювати за

рахунок власних коштів, відповідно ДБН на демонтаж об'єкту, демонтовані будівельні

матеріали і конструкції підлягають поверненню балансоутримувачу (УЖКГ);

-          доставка матеріалів і конструкції від розробки об'єкту на будівельну площадку

школи по вул. Івана Франко.

В процесі виконання договору позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо виключення з договору п.п. 3.2 –3.5, у зв'язку з їх невідповідністю приписам чинного законодавства. Однак останній на підставі листа від 21.08.2006 року №17/01-13-2891 відмовив позивачу в задоволенні його вимоги посилаючись на досягнення сторонами під час укладення договору усіх істотних умов цього договору та відповідності вказаних пунктів договору нормам Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, якою вимагає суд визнати недійсними п. п. 3.2 –3.5 договору, у зв'язку з їх невідповідністю приписам чинного законодавства України.

Відповідач же вважає, що визнання недійсними окремих пунктів договору неможливе, тому як відповідно до ст. 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та оспорюванні умови договору відповідають вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, звичаям ділового обороту, вимогам розумності та справедливості, а також згідно ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Як вбачається з матеріалів справи, за змістом оспорюваного договору купівлі –продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення позивач отримує тільки переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки з відповідачем і не має прав на використання об'єкту оренди та ведення на його території будь-якої господарської діяльність до укладення договору оренди і отримання правоустановчої документації на об'єкт оренди.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

На даний момент договір оренди між сторонами не укладено і у позивача відсутня правоустановча документація на земельну ділянку.

Виходячи з цього, суд погоджується з посиланнями позивача на те, що останній не набув офіційного статусу забудовника й не має підстав для розроблення проектно-кошторисної документації та не наділений певним обсягом прав й обов'язків особи, що має законні підстави для здіснення будь-яких будівельно-монтажних робіт на вказаній земельній ділянці.

Крім цього, суд зазначає, що спірний договір за своїм змістом є не договором купівлі-продажу, відповідно до якого покупець отримує право власності на земельну ділянку або будівлю, розташовану на даній земельній ділянці, а лише набуває переважне право на отримання вказаної земельної ділянки в оренду на майбутнє.

Таким чином, зміст спірної частини договору не є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу «права оренди», оскільки підпадає під регулювання норм Цивільного кодексу України, що стосуються будівельного підряду.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 877 ЦК України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Як вбачається зі змісту спірних частин договору, сторони взагалі не визначили порядок, строки та умови виготовлення й передання проектно-кошторисної документації, на підставі якої позивач повинен здійснити демонтування об'єкту по пр. Леніна, 24, місто Ізмаїл. Окрім цього, спірні частини договору не містять чіткого визначення предмету договору будівельного підряду, не встановлюють об'єму робіт, які необхідно провести для демонтажу об'єкту на земельній ділянці, яка є об'єктом купівлі-продажу права оренди, а також, всупереч вимог статті 879 ЦК України (забезпечення будівництва та оплата робіт), спірні частини договору не містять приписів відносно порядку матеріально –технічного забезпечення демонтажу та порядку оплати цих робіт.

Дані обставини свідчать про те, що сторонами за договором не досягнуто усіх істотних умов договору щодо виконання позивачем підрядних робіт по демонтажу об'єкту за адресою: м. Ізмаїл, пр. Леніна, 24.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною третьою даної статті встановлюється, що якщо недійсність правочину прямо не передбачено законом, але одна із сторін оспорює її дійсність з підстав, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недісним (оспорюванний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин повинен бути направлений на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним.

Однак, з оспорюванних частин договору не вбачається, що позиавч був належним чином повідомлений про реальний обсяг робіт щодо демонтажу будинку і транспортуванню матеріалів за певною адресою, які за усною домовленістю між сторонами мали незначний об'єм і не могли суттєво вплинути на договірні взаємовідносини. Зокрема, в судовому засіданні представник позивача наголосив на тому, що якщо позивач мав би повний обсяг інформації щодо об'єму робіт, обумовлених спірними частинами договору, то не погодився би на укладення даного договору на запропонованих відповідачем умовах.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що при підписані договору останній помилявся щодо обставин, які мають істотне значення щодо природи правочину, а також реальних обсягів своїх обов'язків за договором купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною першою ст.229 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

За таких обставин суд доходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Малого приватного підприємства «Сервіс - Ойл» до Ізмаільскої міської ради про визнання недійсними окремих частин правочину задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недійсними пункти 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 договору купівлі –продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 25 квітня 2006 року, укладеного між Ізмаїльською міською радою Одеської області та Малим Приватним Підприємством «Сервіс –Ойл».

3. Стягнути з Ізмаїльської міської Ради (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Суворова, 62, код ЄДРПОУ 23214695) на користь Малого приватного підприємства "Сервіс-ойл" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пров. Південний, 7, п/р № 26005201357001, код ЄДРПОУ 30323195) державне мито у сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                       Торчинська Л.О.