Рішення

від 25.04.2007 по справі 27/93-07-2980

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/93-07-2980

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2007 р.Справа  № 27/93-07-2980

За позовомприватного підприємства „Фатум”

До відповідачатовариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Софіївка”

Про визнання права власності

Суддя  

Представники:

Від позивачаЖорняк О.П., довіреність № 55 від 03.04.2007 року;

Від відповідачаЄфіменко К.С., довіреність № 115 від 29.01.2006 року;

Суть спору:Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання права власності на комплекс будівель та споруд підсобного господарства.

          12.04.2007 року за вх. 8258 Позивач надав до суду уточнення позовних вимог, у якому просить суд визнати за приватним підприємством „Фатум” право власності на комплекс будівель та споруд підсобного господарства, що складається: свинарник на 600 голів, свинарник на 150 голів, склад для корму, коптильно-обробний цех, побутовий будинок, теплиці 4 шт., водонапірна башта „Рожновського”, котельня розташовані на земельній ділянці площею 2,73 га в с. Косовка, Білгород-Дністровського району Одеської області.  

          12.04.2007 року за вх. 8259 відповідач надав до господарського суду відзив на позов, у якому вказує на те, що не має заперечень проти визнання за приватним підприємством „Фатум” права власності на комплекс будівель та споруд.

          У справі оголошувалась перерва за правилами статті 77 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі  обставини справи та заслухавши представників позивача та відповідача, суд, встановив.

          Приватне підприємство „Фатум” зареєстроване 14.09.2000 року Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією за № 04056813Ю0010206 за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Софіївка, вул. 28 Іюня, 54.

          Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма „Софіївка”  зареєстроване 17.03.1997 року Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією за № 118 за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Софіївка, вул. 28 червня, 90.

          20.06.2000 року між товариством з обмеженою відповідальністю агрофірмою „Софіївка” та приватним підприємством „Фатум” був укладений договір купівлі-продажу майна підсобного господарства, за яким до приватного підприємства „Фатум” перейшло право власності на підсобне господарство, у тому числі: свинарник на 600 голів, свинарник на 150 голів, склад для корму, коптильно-обробний цех, побутова будівля, теплиці 4 шт., водонапірна башта „Рожновського”, котельня розташовані на земельній ділянці площею 2,73 га в с. Косовка, Білгород-Дністровського району Одеської області та інше майно, що зазначене в Акті приймання-передачі підсобного господарства с. Косовка від 03.07.2000 року.

          Відповідно до п. 4 Договору купівлі-продажу майна підсобного господарства від 20.06.2000 року, - право власності на споруду (підсобне господарство), що продається, переходить до покупця (позивача) з моменту підписання сторонами зазначеного договору та складання акту приймання-передачі, без будь якої додаткової угоди.  

          ТОВ Агрофірма „Софіївка” придбала право власності на вищезазначене підсобне господарство, а також технологічних устаткувань, що входять до його складу у акціонерного товариства „Югстрой” на підставі договору купівлі-продажу від 15.11.1998 року та Акту приймання-передачі від 15.11.1998 року, що також підтверджується і відзивом на позов ТОВ агрофірма „Софіївка” від 12.04.2007 року, вх. № 8259.

          Рішенням № 18 від 21.01.2000 року Виконавчим комітетом Приморської сільської ради до складу якого входить с. Косовка, Білгород-Дністровського району було зареєстровано за ТОВ Агрофірмою „Софіївка” право власності на комплекс будівель та споруд підсобного господарства, що розташоване в с. Косовка.

          Відповідно до п.1 та п.3 договору купівлі-продажу майна підсобного господарства від 20.06.2000 року Відповідач зобов'язався передати у власність приватного підприємства „Фатум” зазначене вище підсобне господарство з усією технічною документацією, а позивач зобов'язувався провести розрахунок за придбане майно.

          Однак, товариство з обмеженою відповідальністю агрофірми „Софіївка” не надало приватному підприємству „Фатум” технічної документації на придбання майна, що не дає змоги Позивачу оформити право власності та порушає права власника, передбачені ст. 41 Конституції України, та ст. 4 Закону України „Про власність”.  

          Судовий  захист  права  власності  та  майнових  інтересів власників - осіб, названих   у   статті  1  ГПК,  здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами:

          - про визнання права власності  на  майно,  про  витребування майна  з  чужого  незаконного  володіння (а в передбачених законом випадках і від  добросовісного  набувача)  чи  відшкодування  його вартості;

          - про визнання недійсними актів державних та  інших  органів, що   порушують  майнові  права  та  охоронювані  законом  інтереси підприємств і організацій;

          - іншими  позовами,  пов'язаними  з  охороною права власності підприємств і організацій.

          Згідно зі ст. 11 Цивільного Кодексу України, - цивільні права та обов'язки  виникають із  дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не  передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

          1) договори та інші правочини;

          2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

          3) завдання  майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

          4) інші юридичні факти.

          Згідно зі ст. 2, 4, 8 Закону України «Про власність»№ 697-XII від 7 лютого 1991 року, з наступним змінами та доповненнями:

          - ст. 2 - Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

          - ст. 4 - Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать  закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і  користування, а також у довірчу власність іншим особам.

          - ст. 8 – Відносини власності, не врегульовані цим Законом, регулюються  Цивільним кодексом України та іншими законодавчими актами.

          Згідно ст. 151 Цивільного Кодексу УРСР, - в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          У відповідності до ст.ст. 161, 162 ЦК Української РСР, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк згідно закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - згідно вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          Відповідно до ст. 86 та 128 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року з наступними змінами та доповненнями (Закон Української РСР „Про затвердження Цивільного Кодексу Української РСР № 1540-06 від 18.07.1963 року): - право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

          З 01.01.2004 року набрала чинності нова редакція Цивільного кодексу України 435-IV від „16” січня 2003 року, однак відносно спірних правовідносин законодавець не змінив своєї думки та наведені вище норми Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року з наступними змінами та доповненнями (Закон Української РСР „Про затвердження Цивільного Кодексу Української РСР № 1540-06 від 18.07.1963 року), знайшли своє відображення і в новому Цивільному кодексі України 435-IV від „16” січня 2003 року. Так саме:

          Відповідно до ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, - в силу зобов'язання одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 316, 321, 328, 334  Цивільного кодексу України:

          - ст. 316 - Правом  власності  є право особи на річ (майно),  яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,  незалежно від  волі інших осіб;

          - ст. 321 - Право  власності  є  непорушним.  Ніхто не може бути протиправно   позбавлений   цього   права   чи  обмежений  у  його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена  у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом;

          - ст. 328 - Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом;

          - ст. 334 - Право  власності  у  набувача майна за договором виникає з моменту передання майна,  якщо інше не встановлено  договором  або законом.

          Враховуючи вищевикладене, а також те, позивач сплатив за майно, що є предметом договору купівлі-продажу від 20.06.2000 року  за платіжним дорученням від 30.09.2002 року встановлену в договорі ціну, а відповідач за актом приймання-передачі від 03.07.2000 року фактично передав позивачу означене майно та те, що відповідач у своєму відзиві на позов не заперечує проти визнання за приватним підприємством „Фатум” права власності на комплекс будівель та спору, - позовні вимоги приватного підприємства „Фатум” щодо визнання права власності на комплекс будівель та споруд –свинарник на 600 голів, свинарник на 150 голів, склад для корму, коптильно-обробний цех, побутову будівлю, теплиці 4 шт., водонапірну башню „Рожновського”, котельню розташовані на земельній ділянці площею 2,73 га в с. Косовка, Білгород-Дністровського району Одеської області., обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, відповідачем не заперечуються, отже підлягають задоволенню.

          Згідно ст. 112 ГПК України - господарський суд  може  переглянути  прийняте   ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення  для  справи  і  не  могли  бути  відомі заявникові.

          Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати за приватним підприємством „Фатум” (67700, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Софіївка), код ЄДРПОУ 19200782, право власності на підсобне господарство, у тому числі: свинарник на 600 голів, свинарник на 150 голів, склад для корму, коптильно-обробний цех, побутову будівлю, теплиці 4 шт., водонапірну башню „Рожновського”, котельню розташовані на земельній ділянці площею 2,73 га в с. Косовка, Білгород-Дністровського району Одеської області.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Софіївка” (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Леона Попова, 23),  код ЄДРПОУ 32750914, п/р 26003310875301 в АБ „Південний" м. Одеси, МФО 328209  на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Отрада” (65044, м. Одеса, пров. Піроговський, 6), код ЄДРПОУ 31428484, п/р 26006330328001 у філії ЮГРУ „Приватбанк" Одеси, МФО 328704 –85  грн. державного мита  та 118 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати у порядку ст. 116 ГПК України.

          Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя