Постанова

від 08.09.2016 по справі 522/26253/15-а

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/26253/15-а

Провадження №2-а/522/458/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2016 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Ільченко Н.А.

при секретарі - Довгань Ж.А.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності № 811 від 11.12.2015 року, за якою на позивача накладено штраф у розмірі 8 500 гривень. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.03.2013 року він отримав від Інспекції ДАБК в Одеській області Декларацію про початок виконання будівельних робіт для проведення капітального ремонту АДРЕСА_1 та сходинкової площадки без зміни геометричних розмірів та цільового призначення за адресою АДРЕСА_1. Декларація була видана позивачу на підставі наданих ним документів , які передбачені законодавством для отримання такої Декларації.

Позивач зазначає, що 25.12.2015 року він одержав у поштовому відділенні Постанову №811 від 11.12.2015 року по справі про адміністративне правопорушення винесену відповідачем. Він не був відповідачем повідомлений та проінформований про існування з його боку адміністративного правопорушення та ніхто не повідомив його про час та місце розгляду адміністративної справи, у зв'язку з чим, він не мав можливості надати свої заперечення. Крім того, позивач вважає, що відповідач, розглянувши справу про адміністративне правопорушення без його присутності , як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та склавши Постанову від 11.12.2015р. за № 811, порушив процедуру розгляду справ, що є грубим порушенням чинного законодавства України.

Позивач звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі та просив задовольнити позов. Ця заява приєднана судом до матеріалів справи.

Представник відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області у судове засідання не з'явився, не скористався своїм правом щодо обґрунтування законності своїх дій, надання заперечень, заяви про розгляд справи за його відсутністю суду не надано, хоча про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить розписка про отримання відповідачем судової повістки.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 була отримана Декларація про початок виконання будівельних робіт від 14.03.2013 року №ОД НОМЕР_1, а саме капітальний ремонт АДРЕСА_1 та сходинкової площадки без зміни геометричних розмірів та цільового призначення, яка зареєстрована Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області.

Постановою № 811 про справі про адміністративне правопорушення від 11.12.2015 року ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за ст. 96 ч. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Вказану постанову №811 від 11.12.2015 року позивач отримав поштою 25.12.2015 року.

Як вбачається з вказаної постанови, на підставі акту від 03.12.2015 року перевірки, припису від 03.12.2015 року та протоколу від 03.12.2015 року про адміністративне правопорушення, було встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 було подано Інспекції ДАБК в Одеській області декларацію про початок про початок виконання будівельних робіт від 14.03.2013 року, яка зареєстрована Інспекцією ДАБК в Одеській області. Також, замовником будівництва ОСОБА_1 було подано до Інспекції ДАБК в Одеській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації з капітального ремонту АДРЕСА_1 та сходинкової площадки без зміни геометричних розмірів та цільового призначення за адресою: АДРЕСА_1. У вищевказаних деклараціях зазначено, що проектна документація розроблена ТОВ «М ПРОЕКТ», ЄДРПОУ 36567378, ліцензія АВ №512235, категорія складності об'єкта будівництва - ІІ. В листі ТОВ «М ПРОЕКТ» №123/11 від 25.11.2015р. зазначено, що проектну документацію ТОВ «М ПРОЕКТ» не розробляли. Зазначена будівля - житловий будинок 1890-1900 арх. А.Е. Шейнс прийнята під охорону держави рішенням Одеського обласного виконавчого комітету від 27.12.1991р. № 580, як пам'ятка містобудування та архітектури місцевого значення.

Таким чином в деклараціях від 14.03.2013 року та від 09.04.2013 року ОСОБА_1 було наведено недостовірні дані (зокрема щодо проектної організації, якою розроблено проектну документацію та стосовно категорії складності об'єкта) до поданих декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої за №ОД НОМЕР_1 від 14.03.2013 року та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої за №142130990755 від 09.04.2013р. чим порушено ч. 8 ст. 36, ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно положень ч.1 та 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б спростували твердження позивача.

Положення ст. 245 КУпАП наголошує на те, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 249 КУпАП , справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

Згідно із ст. 254 КУпАП , про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Положеннями ч. 2-4 ст. 256 КУпАП , протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу , про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст. 268 КУпАП , справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" , державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно- будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України N 553 від 23 травня 2011 р . затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 5 вказаного Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. З Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" , справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Частина 2 ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" викладена у вказаній редакції згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів" №5459-VІ від 16.10.2012 року , який набрав чинності 08.11.2012 року та до вказаних змін повноваження щодо накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності мали також і керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники.

У п. 2 Прикінцевих положень Закону №5459-VI від 16.10.2012 року зазначено, що Кабінет Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначено, що порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" Кабінет Міністрів України постановою від 6 квітня 1995 р. № 244 затвердив Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, однак як вбачається -зі змісту пункту 2 вказаного порядку вбачається, що накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники.

Отже, Кабінетом Міністрів України не приведено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою від 6 квітня 1995 р. № 244 у відповідність до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України. Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів", який набрав чинності 08.11.2012 року, тому в даному випадку . існує невідповідність вимог підзаконних нормативно-правових актів вимогам закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України , у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно з ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України , яка є головним законодавчим актом України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що постанова про накладання на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу була постановлена Департаментом державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області з порушенням норм матеріального та процесуального права та не відповідає обставинам справи, тому на підставі ст. ст. 287 , 288 , 293 КУпАП підлягає скасуванню.

При цьому, суд враховує, що положеннями п.22 порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N553, закріплено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Відповідачем не надано суду доказів щодо своєчасного вручення позивачу оскаржуваної постанови.

Згідно вимог ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З огляду на вищевказані положення чинного законодавства України, доводи позивача та відсутність заперечень і доказів відповідача на підтвердження вчасного вручення або надсилання оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до адміністративного суду згідно ст.100 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6, 9, 11, 17, 18, 70, 71, 79, 99, 100, 102, ч.2 ст.128,158-163, ч.2. ст.171-2 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.ст. 7, 9, 14-1, 24, 33, 244-6, 245, 249, 251, 254-256, 268, 276-278, 283, 289, 293 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на подачу адміністративного позову до суду.

Визнати незаконною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 811 від 11 грудня 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виглідя штрафу у розмірі 8500 грн..

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.А. Ільченко

08.09.2016