Рішення

від 06.09.2016 по справі 910/13180/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2016Справа №910/13180/16

За позовом Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "ОРСІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "V СЕРВІС"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-Комерс"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

Публічне акціонерне товариство "Світ електроніки"

про стягнення 321 492,55 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Богатих Д.С. (довіреність б/н від 04.01.2016)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство зі стопроцентним іноземним капіталом "ОРСІ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "V СЕРВІС" (відповідача) заборгованості в розмірі 321492,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про переведення боргу №ЕК 24/15 від 01.06.2015 щодо погашення заборгованості у розмірі 231789,00 грн. У зв'язку із прострочення грошового зобов'язання, позивачем нараховані пеня у сумі 58982,36 грн., інфляційні втрати у сумі 16470,93 грн., 3 % річних у сумі 7296,59 грн. та штрафу у сумі 6953,67 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2016 порушено провадження по справі № 910/13180/16 та призначено її до розгляду на 02.08.2016.

01.08.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

В судове засідання 02.08.2016 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2016 залучено до участі у справі №910/13180/16 Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-Комерс" та Публічне акціонерне товариство "Світ електроніки" як третіх осіб, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи відкладено на 06.09.2016.

17.08.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адреси третіх осіб та дублікати рахунків, що зазначені в накладних та довіреностях на отримання ТМЦ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 виправлено допущену описку щодо найменування позивача.

Представник позивача в судовому засіданні 06.09.2016 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 06.09.2016 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до п. 3.9., п.п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи надсилались на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), а відтак, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. Ухвала суду про порушення провадження у справі була отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представники третіх осіб в судове засідання 06.09.2016 не з'явились. Треті особи були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 02.08.2016.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 06.09.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Електроніки" (первісний боржник, третя особа 2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Е-Комерс" (новий боржник, третя особа 1) та Підприємством зі стопроцентним іноземним капіталом "ОРСІ" (кредитор, позивач) було укладено договір про переведення боргу № СЕ 60/14, відповідно до умов якого, регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони - первісного боржника на нового боржника у грошовому зобов'язані первісного боржника перед кредитором, що виникло із правочину - поставки товару кредитором первісному боржнику на підставі видаткових накладних: №41/2415782 від 04.10.2013 (сума боргу 117387,00 грн.), №41/2507685 від 11.12.2013 (сума боргу 74 348,40 грн.), №41/2541481 від 10.01.2014 (сума боргу 5 920,20 грн.), №41/2538057 від 10.01.2014 (сума боргу 34 133,40 грн.).

Згідно із пунктом 2 договору про переведення боргу № СЕ 60/14 від 25.06.2014, сторони погодили, що невиконані первісним боржником грошові зобов'язання первісного боржника перед кредитором в розмірі 231789,00 грн., що виникла на підставі основного правочину та видаткових накладних, що підтверджується Актом звіряння взаєморозрахунків між кредитором та первісним боржником, який є невід'ємною складовою частиною цього договору, зобов'язується виконати новий боржник, який вступає у зобов'язання та має виконати обов'язок перед кредитором. Новий боржник зобов'язаний сплатити зазначену суму кредитору на умовах визначених в цьому договорі.

Відповідно до пункту 6 договору про переведення боргу № СЕ 60/14 від 25.06.2014, новий боржник цим підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (копії документів) щодо зобов'язань, пов'язана із основним правочином, а саме: акт звіряння розрахунків між первісним боржником та кредитором станом на 25 червня 2014; видаткові накладні: №41/2415782 від 04.10.2013, №41/2507685 від 11.12.2013; №41/2541481 від 10.01.2014; №41/2538057 від 10.01.2014 та зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за основним правочином між первісним боржником та кредитором.

Згідно із актом звірки взаєморозрахунків підписаним між ПІК "ОРСІ" та ТОВ "Світ Електроніки" (первісним боржником) станом на 25.06.2014 заборгованість первісного боржника за видатковими накладними: №41/2415782 від 04.10.2013, №41/2507685 від 11.12.2013, №41/2541481 від 10.01.2014, №41/2538057 від 10.01.2014 становить 231789,00 грн.

01.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Е-Комерс" (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "V СЕРВІС" (новий боржник, відповідач) та Підприємством зі стопроцентним іноземним капіталом "ОРСІ" (кредитор, позивач) було укладено договір про переведення боргу №ЕК 24/15, яким регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони - первісного боржника на нового боржника у грошовому зобов'язані первісного боржника перед кредитором, що виникло із договору про переведення боргу № СЕ 60/14 від 25 червня 2014 року, укладеного між первісним боржником, боржником за нижчепереліченими видатковими накладними та кредитором: №41/2415782 від 04.10.2013 (сума боргу 117387,00 грн.), №41/2507685 від 11.12.2013 (сума боргу 74 348,40 грн.), №41/2541481 від 10.01.2014 (сума боргу 5 920,20 грн.), №41/2538057 від 10.01.2014 (сума боргу 34 133,40 грн.).

Відповідно до пункту 2 договору про переведення боргу № ЕК 24/15 від 01.06.2015, сторони погодили, що невиконані первісним боржником грошові зобов'язання перед кредитором в розмірі 231789,00 грн., що виникла на підставі основного договору, що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків між кредитором та первісним боржником, який є невід'ємною складовою частиною цього договору, зобов'язується виконати новий боржник, який вступає у зобов'язання та має виконати обов'язок перед кредитором. Новий боржник зобов'язаний сплатити зазначену суму кредитору на умовах визначених в цьому договорі.

Пунктом 3 договору про переведення боргу № ЕК 24/15 від 01.06.2015 передбачено, що новий боржник зобов'язується оплатити усю суму грошового зобов'язання за цим договором протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня укладення цього договору, шляхом перерахування усієї суми на поточний рахунок кредитора, вказаний в розділі "Місцезнаходження, реквізити і підписи сторін цього договору".

В пункті 4 договору про переведення боргу № ЕК 24/15 від 01.06.2015 сторонами визначено, що кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і підписуючи зі своєї сторони цей договір дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 6 договору про переведення боргу № ЕК 24/15 від 01.06.2015 новий боржник підтвердив, що йому була передана вся необхідна інформація (копії документів) щодо зобов'язань, пов'язана із основним договором, а саме: договір про переведення боргу № СЕ 60/14 від 25 червня 2014 року; акт звіряння розрахунків між первісним боржником та кредитором станом на 31 травня 2015 року; акт звіряння розрахунків між боржником та кредитором станом на 25 червня 2014 року; видаткові накладні: №41/2415782 від 04.10.2013, №41/2507685 від 11.12.2013, №41/2541481 від10.01.2014, №41/2538057 від 10.01.2014 та зокрема і та інформація, що стосується спорів і суперечностей за основним договором між первісним боржником та кредитором.

Станом на 31.05.2015 між ПІК "ОРСІ" та ТОВ "Е-Комерс" підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого загальна заборгованість первісного боржника на користь позивача складає 256 594, 50 грн. Вказана заборгованість, як зазначено позивачем, включає в себе заборгованість за договором про переведення боргу № СЕ 60/14 від 25.06.2014.

Згідно із пунктом 8 договору про переведення боргу № ЕК 24/15 від 01.06.2015, у випадку прострочення оплати новим боржником відповідно до пункту 3 цього договору, новий боржник зобов'язаний відшкодувати кредитору усі збитки, завдані простроченням та сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення оплати. У разі, якщо прострочення оплати, триває більше 30 календарних днів з дати, коли така оплата повинна була бути здійснена, новий боржник, окрім вищевказаної пені, зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 3 відсотків від суми зобов'язання за договором. Новий боржник, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Договір про переведення боргу № ЕК 24/15 від 01.06.2015 вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 10 договору).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не сплатив суми грошового зобов'язання за договором про переведення боргу, у зв'язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про переведення боргу № ЕК 24/15 від 01.06.2015 становить 231789,00 грн.

У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивачем нараховані пеня у сумі 58982,36 грн. (за період з 02.07.2015 по 01.01.2016), інфляційні нарахування у сумі 16470,93 грн. (за період з липня 2015 року по травень 2016 року), 3% річних у сумі 7296,59 грн. (за період з 01.07.2015 року по 18.07.2016), а також 6953,67 грн. штрафу, нарахованого на підставі п. 8 договору про переведення боргу № ЕК 24/15 від 01.06.2015.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Як встановлено судом, 25.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Електроніки" (первісний боржник, третя особа 2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Е-Комерс" (новий боржник, третя особа 1) та Підприємством зі стопроцентним іноземним капіталом "ОРСІ" (кредитор, позивач) було укладено договір про переведення боргу № СЕ 60/14, згідно із яким первісного боржника (ТОВ "Світ Електроніки") змінено на нового боржника (ТОВ "Е-Комерс") у грошовому зобов'язані з поставки товару позивачем первісному боржнику (ТОВ "Світ Електроніки") на підставі видаткових накладних: №41/2415782 від 04.10.2013 (сума боргу 117387,00 грн.), №41/2507685 від 11.12.2013 (сума боргу 74 348,40 грн.), №41/2541481 від 10.01.2014 (сума боргу 5 920,20 грн.), №41/2538057 від 10.01.2014 (сума боргу 34 133,40 грн.). Загальна сума невиконаного первісним боржником (ТОВ "Світ Електроніки") грошового зобов'язання перед позивачем, яку ТОВ "Е-Комерс" зобов'язалось сплатити становить 231789,00 грн.

01.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Е-Комерс" (первісний боржник, третя особа 1), Товариством з обмеженою відповідальністю "V СЕРВІС" (новий боржник, відповідач) та Підприємством зі стопроцентним іноземним капіталом "ОРСІ" (кредитор, позивач) було укладено договір про переведення боргу №ЕК 24/15, згідно із яким первісного боржника (ТОВ "Е-Комерс") змінено на нового боржника (ТОВ "V СЕРВІС") у грошовому зобов'язані, що виникло із договору про переведення боргу № СЕ 60/14 від 25.06.2014, який було укладено між первісним боржником (ТОВ "Е-Комерс"), боржником (ТОВ "Світ Електроніки") за видатковими накладними: №41/2415782 від 04.10.2013 (сума боргу 117387,00 грн.), №41/2507685 від 11.12.2013 (сума боргу 74 348,40 грн.), №41/2541481 від 10.01.2014 (сума боргу 5 920,20 грн.), №41/2538057 від 10.01.2014 (сума боргу 34 133,40 грн.) та кредитором (позивачем).

За умовами договору про переведення боргу № ЕК 24/15 від 01.06.2015, ТОВ "V СЕРВІС" взяло на себе зобов'язання погасити суму невиконаного ТОВ "Е-Комерс" перед позивачем грошового зобов'язання у загальному розмірі 231789,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач поставив ТОВ "Світ Електроніки" товар на загальну суму 231789,00 грн. згідно із видатковими накладними: №41/2415782 від 04.10.2013 на суму 117387,00 грн., №41/2507685 від 11.12.2013 на суму 74348,40 грн., №41/2541481 від 10.01.2014 на сума 5920,20 грн., №41/2538057 від 10.01.2014 на суму боргу 34 133,40 грн., а ТОВ "Світ Електроніки" в свою чергу прийняло поставлений позивачем товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи вказаними видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Заборгованість у розмірі 231789,00 грн. за наведеними вище накладними підтверджена також актами звірки розрахунків підписаними між ПІК "ОРСІ" та ТОВ "Світ Електроніки" станом на 25.06.2014 та між ПІК "ОРСІ" та ТОВ "Е-Комерс" станом на 31.05.2015, на які містяться посилання у договорах про переведення боргу.

Таким чином, враховуючи укладений між позивачем та відповідачем договір про переведення боргу № ЕК 24/15 від 01.06.2015 відбулась заміна боржника у грошовому зобов'язанні на суму 231789,00 грн.

При цьому, у пункті 4 договору про переведення боргу № ЕК 24/15 від 01.06.2015 міститься підтвердження згоди позивача на заміну боржника у визначеному зобов'язанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із пунктом 3 договору про переведення боргу №ЕК 24/15 від 01.06.2015 відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити всю суму грошового зобов'язання за цим договором протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня укладення цього договору.

Таким чином, строк виконання відповідачем свого обов'язку зі сплати заборгованості у сумі 231789,00 грн. є таким, що настав (останній день виконання зобов'язання - 01.07.2015).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором про переведення боргу № ЕК 24/15 від 01.06.2015 у розмірі 231789,00 грн. належним чином доведена та документально підтверджена. Доказів сплати боргу у сумі 231789,00 грн. відповідачем суду не надано.

Згідно із ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на те, що невиконане зобов'язання за договором про переведення боргу №ЕК 24/15 від 01.06.2015 у розмірі 231789,00 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, то позовні вимоги про стягнення 231789,00 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення пені у сумі 58982,36 грн. (за період з 02.07.2015 по 01.01.2016), штраф у сумі 6953,67 грн., нарахований на підставі п. 8 договору про переведення боргу № ЕК 24/15 від 01.06.2015, інфляційні нарахування у сумі 16470,93 грн. (за період з липня 2015 року по травень 2016 року) та 3% річних у сумі 7296,59 грн. (за період з 01.07.2015 року по 18.07.2016).

Частиною 1 статті 216 та частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України, передбачено, що господарсько-правова відповідальність застосовується до учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до 8 договору про переведення боргу № ЕК 24/15 від 01.06.2015, сторони погодили, що у разі, якщо прострочення оплати, триває більше 30 календарних днів з дати, коли така оплата повинна була бути здійснена, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 3 відсотків від суми зобов'язання за договором.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу, встановив, що розрахунок є арифметично вірним, у зв'язку із чим, позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 6953,67 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8 договору про переведення боргу № ЕК 24/15 від 01.06.2015 сторони передбачили відповідальність за прострочення грошового зобов'язання у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення оплати.

Розрахунок пені нарахованої за період з 02.07.2015 по 01.01.2016 є арифметично вірним, у зв'язку із чим, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 58982,36 грн. також підлягають задоволенню.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Пунктом 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

В розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Розрахунок 3% річних у розмірі 7296,59 грн. є арифметично вірним, у зв'язку із чим, вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що сума інфляційних втрат є більшою, ніж заявлено позивачем до стягнення. Однак, враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 16470,93 грн., що заявлені позивачем до стягнення, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "ОРСІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "V СЕРВІС" про стягнення заборгованості в розмірі 321492,55 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "V СЕРВІС" (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, будинок 2/6, корпус 2, код ЄДРПОУ 38398776) на користь Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "ОРСІ" (04025, м. Київ, вул. Олеся Гончара, будинок 4/27-Г, код ЄДРПОУ 30403825) 231789,00 грн. - основної суми заборгованості, 58982,36 грн. - пені, 16470,93 грн. - інфляційних нарахувань, 7296,59 грн. - 3% річних, 6953,67 грн. - штрафу та судові витрати у розмірі 4822,39 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2016.

Суддя С.О. Турчин