Рішення

від 06.09.2016 по справі 916/1894/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2016 р.Справа № 916/1894/16

за позовом Державного підприємства "Старосомбірське лісомисливське господарство";

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОРТЕНЗІЯ ГРУП";

про стягнення 12032,00 грн.;

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: про стягнення 12032,00грн.

Державне підприємство "Старосомбірське лісомисливське господарство" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОРТЕНЗІЯ ГРУП" 12032,00грн. передплати за товар.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.07.2016р. порушено провадження у справі №916/1894/16.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач в засідання суду не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області від 14.07.2016р., 02.08.2016р. направлялись відповідачу за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.07.2016р.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 В«Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Враховуючи викладене, справа розглядається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як зазначає позивач згідно результатів тендеру, проведеного 20.04.2016р. через електронну систему ProZorro (тендер №24669) на закупівлю шин 14.00 R20 номер слойності 14-16 з камерою (на підкачку) в кількості 10шт., ТОВ "ОРТЕНЗІЯ ГРУП" стала переможцем. Відповідно до умов тендеру відповідач зобов'язався поставити товар позивачу за ціною 6016,00грн. з ПДВ за 1шт.

21.04.2016р., згідно виставленого відповідачем рахунку - фактури №СФ-0000060 від 20.04.2016р., позивач перерахував кошти у сумі 12032,00грн. передплати за шини у кількості 2-х штук на рахунковий рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням №331 від 21.04.2016р. (копія в матеріалах справи).

11.05.2016р. за №156 позивач звернувся до відповідача з претензією повернення протягом 7 календарних днів суми передплати за шини у кількості 2-х штук у сумі 12032,00грн.

Позивач стверджує, що станом на 30.06.2016р. відповідач шини не поставив у зв'язку з чим дебіторська заборгованість ТОВ "ОРТЕНЗІЯ ГРУП" перед позивачем становить 12032,00грн.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 12032,00грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

25.12.2015р. було прийнято Закон України "Про публічні закупівлі" №922 який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Статтею 28 Закону України "Про публічні закупівлі" оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

З матеріалів справи вбачається, що згідно результатів тендеру, проведеного 20.04.2016р. через електронну систему ProZorro, що підтверджується протоколом проведення тендеру №24669 від 20.04.2016р., переможцем конкурсу став відповідач з пропозицією вартості шини у сумі 6016,00грн. за 1шт. 21.04.2016р., згідно виставленого відповідачем рахунку - фактури №СФ-0000060 від 20.04.2016р., позивач перерахував кошти у сумі 12032,00грн. передплати за шини у кількості 2-х штук на рахунковий рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням №331 від 21.04.2016р. (копія наявна в матеріалах справи).

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено, що 21.04.2016р., згідно виставленого відповідачем рахунку - фактури №СФ-0000060 від 20.04.2016р., позивач перерахував кошти у сумі 12032,00грн. передплати за шини у кількості 2-х штук на рахунковий рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням №331 від 21.04.2016р. (копія в матеріалах справи), однак, станом на день розгляду справи відповідач вироби відповідно до рахунку - фактури №СФ-0000060 від 20.04.2016р. позивачу не поставив, суму передплати не повернув у зв'язку з чим, з метою досудового врегулювання спору звернувся до відповідача з претензією про повернення протягом 7 календарних днів суми передплати за шини у кількості 2-х штук у сумі 12032,00грн.

Відповідно до ст.639 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи відповідач суму передплати не повернув, вимоги позивача в частині стягнення суми передплати у розмірі 123032,00грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Державного підприємства "Старосомбірське лісомисливське господарство" про стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОРТЕНЗІЯ ГРУП" 12032,00грн. передплати за товар, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства "Старосомбірське лісомисливське господарство" задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОРТЕНЗІЯ ГРУП" (65059, м. Одеса, пр. Адміральський, 38, офіс 20, код ЄДРПОУ 40005308) на користь Державного підприємства "Старосомбірське лісомисливське господарство" (82000, Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Дрогобицька, 2, код ЄДРПОУ 00992421) 12032/дванадцять тисяч тридцять дві/грн. 00коп. передплати за товар, 1378/одна тисяча триста сімдесят вісім/грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 12 вересня 2016р.

Суддя Л.В. Степанова