Рішення

від 05.09.2016 по справі 918/503/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2016Справа №918/503/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Рівненського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт до товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС-ГРУП» про стягнення заборгованості в сумі 21 101, 45 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Тильчик Н.Г. (керівник згідно наказу від 02.01.2015);

Євчук С.І. (довіреність № б/н від 01.09.2016);

від відповідача: не з'явилися,

В С Т А Н О В И В :

Рівненське обласне спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство протипожежних робіт звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС-ГРУП" про стягнення заборгованості у розмірі 21 101, 45 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав умови договорів на виконання робіт по монтажу блискавко захисту котельні на твердому паливі Обарівської ЗОШ І-ІІІ ст. с. Оборів Рівненського району від 15.12.2015 № 42 та на виконання робіт по монтажу пожежної сигналізації в приміщенні котельні на твердому паливі Обарівської ЗОШ І-ІІІ ст. с. Оборів Рівненського району від 27.12.2015 № 47. Відповідач вказані роботи оплатив частково у сумі 8 600, 00 грн, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 21 101, 45 грн.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.06.2016 порушено провадження у справі № 918/503/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 19.07.2016.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.07.2016матеріали справи № 918/503/16 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Карабань Я.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 справу № 918/503/16 прийнято до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 05.09.2016.

У судове засідання, призначене на 05.09.2016 представники позивача з'явилися, подали додаткові документи для долучення до матеріалів справи, надали пояснення по суті спору та підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання свого повноважного представника не направив, обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неявки його представника у судові засідання до суду не подав, правом, наданим ст. 59 ГПК України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло.

Ухвала Господарського суду міста Києва про прийняття справи № 918/503/15 до провадження надсилалися, зокрема, відповідачу на адресу місцезнаходження останнього, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03142, м. Київ, вул. Академіка Доброхотова, 15, кв. 239, а відтак, в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи належним чином.

Крім того, в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення представнику відповідача, завчасно, а саме: 10.08.2016, а тому, відповідно до положень ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 05.09.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши повноважного представника позивача, судом встановлено таке.

15.12.2015 між Рівненським обласним спеціалізованим ремонтно-будівельним підприємством протипожежних робіт (надалі - позивач, виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «СТАТУС-ГРУП» (надалі - відповідач, замовник) був укладений договір № 42 (надалі - договір № 1) відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги по виготовленню та монтажу блискавко захисту на котельні ЗОШ с. Оборів Рівненського району на загальну суму 14 400, 00 грн (п. 1.1. договору № 1).

17.12.2015 між виконавцем та замовником був укладений договір № 47 (надалі - договір № 2) відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги по монтажу та наладці пожежної сигналізації в приміщенні котельні ЗОШ с. Оборів загальною вартістю 15 301, 46 грн (п. 1.1. договору № 2).

Пунктом 2.2. договорів встановлено, що замовник здійснює оплату послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця згідно акту виконаних робіт.

Між сторонами договору № 1 був складений, підписаний та скріплений печатками сторін акт приймання виконаних будівельних робіт по монтажу блискавкозахисту за січень місяць 2016 року відповідно до якого виконавець виконав роботи на загальну суму 11 953, 15 грн відповідно до якого виконавець передав, а замовник прийняв роботи, виконані позивачем згідно умов договору № 1.

Між сторонами договору № 2 був складений, підписаний та скріплений печатками сторін акт приймання виконаних будівельних робіт монтажу пожежної сигналізації за січень місяць 2016 року відповідно до якого виконавець виконав роботи на загальну суму 17 748, 30 грн відповідно до якого виконавець передав, а замовник прийняв роботи, виконані позивачем згідно умов договору № 2.

За таких обставин, на підставі договорів № 1 і № 2, згідно вищезазначених актів, позивач виконав будівельні роботи по монтажу блискавкозахисту та монтажу пожежної сигналізації на загальну суму 29 701, 45 грн (11 953, 15 + 17 748, 30).

18.12.2015 відповідач перерахував грошові кошти на рахунок позивача на загальну суму 8 600, 00 грн, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 19.05.2016, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками сторін, оригінал якого оглянуто судом у судовому засіданні, а копія долучена до матеріалів справи.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем до договорами № 1 та № 2 становить 21 101, 45 грн (29 701, 45 - 8 600, 00).

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Виходячи з умов договору, даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду, тому права і обов'язки сторін визначаються, зокрема, положеннями глави 61 ЦК України.

Положеннями ч. 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що позивачем, на виконання своїх зобов'язань за договором передано виконані роботи на загальну суму 29 701, 45 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за січень 2016 року, підписаними представниками обох сторін та скріпленими відбитками печаток підприємств, належним чином засвідчені копії яких міститься в матеріалах справи, а оригінали оглянуто судом у судовому засіданні.

Спір між сторонами справи, як стверджує позивач, виник внаслідок невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договорами від 15.12.2015 № 42 та від 17.12.2016 № 47. Відповідач оплату вартості отриманих ним робіт на користь позивача здійснив частково у сумі 8 600, 00 грн, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за вказаними договорами у розмірі 21 101, 45 грн.

Позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права і охоронюваного законом інтересу, шляхом стягнення з відповідача вищевказаної суми заборгованості.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, що підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем, або спростовують доводи позивача, суду не надав. Відтак, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 21 101, 45 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено та підтверджено документально.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами у справі суд зазначає таке.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 378 грн.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати. Таким чином, з 01.01.2016 розмір судового збору за розгляд в господарському суді позовних заяв немайнового характеру становить 1 378 грн, а за розгляд позовних вимог майнового характеру - не менше 1 378 грн та не більше 206 700, 00 грн.

За таких обставин, позивач при зверненні до суду із даною позовною заявою повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 378, 00 грн, в той час як сплатив 1 450, 00 грн, тобто в більшому розмірі, ніж встановлено Законом.

Відповідно до вимог визначених статтею 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1 378, 00 грн.

Крім того, суд роз'яснює позивачу, що пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Частиною 2 цієї статті встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч. 3 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір").

Отже, надмірно сплачена сума судового збору у розмірі 72, 00 грн (1 450, 00 - 1 378, 00) може бути повернута платникові - Рівненському обласногому спеціалізованому ремонтно-будівельному підприємству протипожежних робіт за клопотанням.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Рівненського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС-ГРУП» (03142, м. Київ, вул. Академіка Доброхотова, буд. 15, кв. 239, ідентифікаційний номер 34761446, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Рівненського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт (33027, Рівненська область, м. Рівне, вул. Київська, 106А, ідентифікаційний номер 00183302, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) борг за виконані роботи в сумі 21 101 (двадцять одна тисяча сто одна) гривня 45 копійок, судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12 вересня 2016 року.

Cуддя Я.А. Карабань