Рішення

від 12.09.2016 по справі 924/740/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" вересня 2016 р.Справа № 924/740/16

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако" Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе

до дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Ліки України" Аптека №8 м. Хмельницький

про стягнення 14808,90 грн., з яких: 14079,54 грн. - основний борг; 669,26 грн. - пеня, 60,10 грн. - 3% річних.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 19.08.16 р.

відповідач: не з`явився

В судовому засіданні у відповідності до ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 14863,22 грн. боргу.

Ухвалою суду від 22.08.2016р. прийнято заяву позивача про зміну предмету позову, у зв'язку з чим предметом спору стало стягнення 14863,22 грн., з яких: 14079,54 грн. - борг; 723,15 грн. - пеня; 60,53 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 14808,90 грн., з яких: 14079,54 грн. - основний борг; 669,26 грн. - пеня, 60,10 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення позовних вимог приймається судом.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №ПК/134 від 06.05.2016р.

Зазначає, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором, а саме: з 11.05.2016р. відповідачу було відпущено товар на загальну суму 15907,26 грн., що підтверджується видатковими накладними. Однак відповідач свої зобов'язання в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим в останнього утворилася заборгованість в розмірі 14079,54 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позов не подав, ухвала від 22.08.2016р., яка направлялась відповідачу повернулась з відміткою відділення поштового зв`язку: "за закінченням терміну зберігання".

Судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином. Згідно з п. 3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх передбачених ГПК України заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи та враховуючи обмеженість строків вирішення даного спору, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено наступне:

06.05.2016р. між товариством обмеженою відповідальністю "Фармако" (постачальник) та дочірнім підприємством державної акціонерної компанії "Ліки України" Аптека №8 (покупець) укладено договір поставки №ПК/134, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити товар (лікарські вироби та вироби медичного призначення), асортимент, кількість та ціна якого, зазначені в видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною (п. п. 1.1., 2.1. договору).

Згідно з п. 3.1. договору поставка товару здійснюється окремими партіями, відповідно до поданих покупцем та погоджених постачальником замовлень на поставку товару.

Ціна кожної одиниці товару вказується у видаткових накладних на поставку кожної партії товару. Загальна сума по договору складається із всіх договірних вартостей по всіх видаткових накладних до даного договору. Вартість кожної партії товару обчислюється виходячи з кількості одиниць асортименту товару у відповідній партії та вартості кожної одиниці асортименту товару та вказується у видатковій накладній на кожну окрему поставку. Вартість упаковки, маркування, завантаження товару на транспортний засіб та його транспортування враховується у вартість товару (п. п. 5.3. - 5.6. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору оплата покупцем товару здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати за цим договором визначається постачальником при поданні замовлення на поставку покупцем.

При здійсненні покупцем оплати товару за договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов'язаний здійснити оплату товару на користь постачальника, вказується у видатковій накладній на товар, який поставляється (п. 6.2. договору).

Пунктом 10.3. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасної суми за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 10.4. договору за умови прострочення покупцем строків оплати за товар, він повинен сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3% від простроченої суми оплати.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 15907,26 грн., що підтверджується видатковими накладними: №85989 від 11.05.2016р. на суму 9752,18 грн. (термін оплати до 11.06.2016р.); №85695/1 від 11.05.2016р. на суму 223,74 грн. (термін оплати до 11.06.2016р.); №85695 від 11.05.2016р. на суму 4311,85 грн. (термін оплати до 11.06.2016р.); №88674 від 17.05.2016р. на суму 900,28 грн. (термін оплати до 17.06.2016р.); №88674/1 від 17.05.2016р. на суму 59,59 грн. (термін оплати до 17.06.2016р.); №91351 від 20.05.2016р. на суму 659,62 грн. (термін оплати до 22.06.2016р.).

Відповідач частково розрахувався за поставлений йому товар, у зв'язку з чим станом на дату подання позову заборгованість перед позивачем складає 14079,54 грн.

Враховуючи, що відповідач своїх зобов'язань за договором поставки не виконав, позивач звернувся з позовом про стягнення 14079,54 грн. основного боргу; 669,26 грн. пені та 60,10 грн. 3% річних.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З матеріалів справи вбачається, що 06.05.2016р. між товариством обмеженою відповідальністю "Фармако" (постачальник) та дочірнім підприємством державної акціонерної компанії "Ліки України" Аптека №8 (покупець) укладено договір поставки №ПК/134, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити товар (лікарські вироби та вироби медичного призначення), асортимент, кількість та ціна якого, зазначені в видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною (п. п. 1.1., 2.1. договору).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 265 ГК України, відповідно до якої за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як слідує з матеріалів справи, позивач на виконання зобов'язань за договором здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 15907,26 грн., що підтверджується видатковими накладними: №85989 від 11.05.2016р. на суму 9752,18 грн.; №85695/1 від 11.05.2016р. на суму 223,74 грн.; №85695 від 11.05.2016р. на суму 4311,85 грн.; №88674 від 17.05.2016р. на суму 900,28 грн.; №88674/1 від 17.05.2016р. на суму 59,59 грн.; №91351 від 20.05.2016р. на суму 659,62 грн.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що при здійсненні покупцем оплати товару за договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов'язаний здійснити оплату товару на користь постачальника, вказується у видатковій накладній на товар, який поставляється.

Як слідує із видаткових накладних відповідач зобов'язаний був оплатити вартість поставленого товару в наступні терміни:

- до 11.06.2016р.: 9752,18 грн. (згідно видаткової накладної №85989 від 11.05.2016р.); 223,74 грн. (згідно видаткової накладної №85695/1 від 11.05.2016р.); 4311,85 грн. (згідно видаткової накладної №85695 від 11.05.2016р.);

- до 17.06.2016р.: 900,28 грн. (згідно видаткової накладної №88674 від 17.05.2016р.); 59,59 грн. (згідно видаткової накладної №88674/1 від 17.05.2016р.);

- до 22.06.2016р.: 659,62 грн. (згідно видаткової накладної №91351 від 20.05.2016р.).

Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за поставлений йому товар, станом на дату подання позову заборгованість перед позивачем складає 14079,54 грн.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач своїх зобов'язань щодо оплати одержаного товару не виконав, позовні вимоги про стягнення боргу в розмірі 14079,54 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 10.3. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасної суми за кожен день прострочки.

Позивачем заявлено до стягнення 482,13 грн. пені за період з 15.03.2015р. до 15.09.2015р.

Як вбачається із розрахунку з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 669,26 грн. Тому, заявлена до стягнення сума пені підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» передбачено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вбачається із розрахунку з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивачем правомірно нараховано 3% річних в розмірі 60,10 грн. Таким чином, заявлена до стягнення сума 3% річних підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно положень статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 14808,90 грн., з яких: 14079,54 грн. - основний борг; 669,26 грн. - пеня, 60,10 грн. - 3% річних є обґрунтованими, підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у справі покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако" Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе до дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Ліки України" Аптека №8 м. Хмельницький про стягнення 14808,90 грн., з яких: 14079,54 грн. - основний борг; 669,26 грн. - пеня, 60,10 грн. - 3% річних задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Ліки України" Аптека №8 (м. Хмельницький, вул. Володимирська, 8, код ЄДРПОУ 21328130) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако" (Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул. Балукова,21, код ЄДРПОУ 20037376) 14079,54 грн. (чотирнадцять тисяч сімдесят дев'ять гривень 54 коп.) боргу, 669,26 грн. (шістсот шістдесят дев'ять гривень 26 коп.) пені, 60,10 грн. (шістдесят гривень 10 коп.) 3% річних, 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено: 12.09.2016р.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 3 прим. :1 - до справи, 2 - позивачу, товариство з обмеженою відповідальністю"Фармако" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул. Балукова,21); 3 - відповідачу, дочірнє підприємство державної акціонерної компанії "Ліки України" Аптека №8 (29000, м.Хмельницький, вул.Володимирська, б.80) простим.