Рішення

від 06.09.2016 по справі 910/12871/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2016Справа №910/12871/16

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" До Приватного підприємства "Інноваційні послуги населенню "Каскад" Простягнення 53 004,50 грн. Суддя Ярмак О.М.

За участю представників:

Від позивачаТелегін Д.В. (представник за довіреністю від 11.11.2015) Від відповідачане з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Інноваційні послуги населенню "Каскад" про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію за договором про постачання електричної енергії № 62563 від 06.03.2014 в розмірі 53 004,50 грн., з яких 39 288,09 грн. - основний борг, 5 227,97 грн. - інфляційна складова боргу, 859,28 грн. - 3% річних, 7 629,15 грн - пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2016 за вказаними вимогами порушено провадження у справі № 910/12871/16, розгляд справи призначено на 16.08.2016.

Ухвалою від 16.08.2016 розгляд справи відкладено судом до 06.09.2016.

В судове засідання 06.09.2016 відповідач уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та інші документи на підтвердження своєї правової позиції не подав, позовні вимоги не спростував, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Оскільки відповідач вважається таким, що повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подав, з метою уникнення порушення процесуальних строків розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.03.2014 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (постачальник) та Приватним підприємством "Інноваційні послуги населенню "Каскад" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 62563 (надалі - Договір), за змістом п. 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом 2.3.3 Договору визначено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Згідно з п. 7.1 договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

Відповідно до пунктів 1, 2.1 Додатку 2 до договору "Порядок розрахунків" розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 21 числа попереднього місяця такого ж числа розрахункового місяця.

При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття «розрахунковий період» та «календарний місяць» вважаються прирівняними.

Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком.

Споживач протягом перших трьох днів поточного розрахункового періоду здійснює платіж за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні в наступному розрахунковому періоді за тарифами, які діють на день здійснення платежу.

Як зазначає позивач, відповідач свої грошові зобов'язання за договором порушував, внаслідок чого за період з 01.12.2014 по 01.05.2016 у нього утворилась заборгованість за використану активну електричну енергію у розмірі 39 288,09 грн.

Факт використання електричної енергії відповідачем підтверджується актами про використану електричну енергію за листопад - грудень 2014 року, січень - грудень 2015 року та січень - лютий 2016 року, підписаними представником споживача та скріпленими його печатками.

Поряд з указаними актами позивачем подано до суду виставлені рахунки, рахунки-розшифровки та довідку про надходження коштів за спожиту енергію.

Частинами 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Положеннями ч. 6. та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідач проти позовних вимог заперечень не подав, контррозрахунку суми позову не здійснив, обставини свого прострочення не спростував.

Отже, враховуючи зазначене вище, суд вважає доведеним позивачем, документально підтвердженим та не спростованим відповідачем факт наявності основної заборгованості за Договором за період з 01.12.2014 по 01.05.2016 у сумі 39 288,09 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 859,28 грн 3% річних та 5 227,97 грн інфляційної складової боргу, розрахованими в період з січня 2015 року по квітень 2016 року.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги наведені вище приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім процентів річних від простроченої суми та збитків від інфляції, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд приймає його як обґрунтований та вірний, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 859,28 грн 3% річних та 5 227,97 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за Договором позивач нарахував відповідачу також 7 629,15 грн пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 4.2.1 Договору сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розмірі розміру штрафних санкцій згідно з господарським кодексом України.

Наразі, з поданого позивачем розрахунку слідує, що ним на підставі вказаного положення договору розраховано пеню у період прострочення відповідача за листопад 2015 року - квітень 2016 року в розмірі 7 629,15 грн, правильність нарахування якої перевірена судом, тому позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Інноваційні послуги населенню "Каскад" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, б. 19, ідентифікаційний код 36956981) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 39 288 (тридцять дев'ять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 09 коп. боргу за спожиту електричну енергію, 859 (вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 28 коп. 3% річних, 5 227 (п'ять тисяч двісті двадцять сім) грн. 97 коп. інфляційної складової боргу, 7 629 (сім тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 15 коп. пені та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 07.09.2016

Суддя О.М. Ярмак