Постанова

від 06.09.2016 по справі 910/28621/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2016 р. cправа№ 910/28621/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Погорєлий Д.І.

відповідача - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний квартал»

на рішення Господарського суду м. Києва від 04.01.2016 р.

у справі № 910/28621/15 (суддя - Полякова К.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІА «Медіа-Авеню»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний квартал»

про стягнення 103620,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РІА «Медіа-Авеню» (далі - позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний квартал» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 103 620,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.01.2016 р. у справі № 910/28621/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РІА «Медіа-Авеню» задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний квартал» на користь позивача 103 620,00 грн заборгованості за надані послуги з розміщення реклами.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Південний квартал» подало апеляційну скаргу, в якій просило оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що підписи на актах здачі-прийняття робіт здійснені не директором ТОВ «Південний квартал» ОСОБА_3, а невідомою особою, а тому відсутні правові підстави для сплати заборгованості.

Згідно з протоком автоматизованого розподілу від 27.01.2016 р. апеляційна скарга у справі № 910/28621/15 передана на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий), Гаврилюк О.М., Коротун О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний квартал» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.02.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/192/16 від 25.02.2016 р. у зв`язку з перебуванням головуючого судді Суліма В.В. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/28621/15.

Згідно з протоком повторного автоматизованого розподілу від 25.02.2016 р. апеляційна скарга у справі № 910/28621/15 передана на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий), Шапран В.В., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 р. апеляційну скаргу у справі № 910/28621/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.03.2016 р.

Розпорядженням № 09-52/517/16 від 28.03.2016 р. у зв`язку з перебуванням судді Шапрана В.В. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/28621/15.

Згідно з протоком автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.03.2016 р. апеляційна скарга у справі № 910/28621/15 передана на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий), Андрієнко В.В., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 р. апеляційну скаргу у справі № 910/28621/15 прийнято до провадження у визначеному складі суду, а в судовому засіданні оголошено перерву до 07.04.2016 р.

31.03.2016 р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний квартал» подано заяву про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Розпорядженням № 09-52/762/16 від 06.04.2016 р. у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/28621/15.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.04.2016 р. апеляційна скарга у справі № 910/28621/15 передана на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2016 р. апеляційну скаргу у справі № 910/28621/15 прийнято до провадження у визначеному складі суду, а в судовому засіданні оголошено перерву до 21.04.2016 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 р. розгляд справи відкладено на 28.04.2016 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 р. призначено судову почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі № 910/28621/15.

На адресу суду 08.08.2016 р. від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів, складений за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою від 28.04.2016 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2016 р. було поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 06.09.2016 р.

В засідання суду, призначене на 06.09.2016 р., представник відповідача не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначеного представника суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначеного представника не перешкоджає розгляду скарги. Відкладення призведе до подальшого затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

За період з 01.09.2014 р. по 30.09.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформаційне агентство «Медіа-Авеню» (далі - виконавець) були надані послуги Товариству з обмеженою відповідальністю «Південний квартал» (далі - замовник) з розміщення реклами на зовнішньому носії-холдері формат 0,7x2,02 м та з друку холдерів вінілових.

Також, за період з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р. виконавцем були надані замовнику послуги з розміщення реклами на зовнішньому носії-холдері формат 0,7x2,02 м., з розміщення реклами на зовнішньому носії формат 3x6 та друк постерів.

За надані послуги виконавцем були виставлені замовнику рахунки-фактури, а саме:

- рахунок-фактура №СФ-14-179 від 15.09.2014 р. на суму 33 860,00 грн;

- рахунок-фактура №СФ-14-180 від 15.09.2014 р. на суму 10 980,00 грн;

- рахунок-фактуру №СФ-14-208 від 08.10.2014 на суму 32 860,00 грн;

- рахунок-фактуру №СФ-14-209 від 08.10.2014 на суму 25 920,00 грн.

30.09.2014 р. сторонами підписані акти приймання-передачі виконаних робіт, зокрема, акт № ОУ-0000173 від 30.09.2014 р. та акт №ОУ-0000174 від 30.09.2014 р.

31.10.2016 р. сторонами підписані акти приймання-передачі виконаних робіт, зокрема, акт №ОУ-0000205 від 31.10.2014 р. та акт №ОУ-0000206 від 31.10.2014 р.

27.10.2015 р. ТОВ «РІА «Медіа-Авеню» направило на адресу відповідача - ТОВ «Південний квартал» претензію з вимогою сплатити заборгованість за виконані роботи у період з 01.09.2014 р. по 31.10.2014 р. на загальну суму 103 620,00 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість за виконані роботи не сплатив.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, не розрахувався за виконані роботи, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 103 620,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як передбачено ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2 ст. 642 ЦК України).

Встановлено, що договору у письмовій формі між сторонами не було укладено, однак правовідносини, що склалися між ними, мають ознаки правовідносин щодо договору про надання послуг.

Як передбачено ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавав послуги, що підтверджується актами виконаних робіт.

Відповідач, у свою чергу, підписавши надані акти, не здійснив оплату наданих послуг, що свідчить про наявність у ТОВ «Південний квартал» заборгованості у розмірі 103 620,00 грн.

Таким чином, оскільки доказів про проведення повного розрахунку за послуги станом на час розгляду справи місцевим судом відповідач не надав, строк виконання зобов'язання по оплаті за виконані роботи є таким, що настав за всіма актами виконаних робіт, а тому судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основної суми заборгованості підлягає задоволенню у сумі 103 620,00 грн.

Стосовно доводів скаржника про те, що підписи на вищевказаних актах виконаних робіт здійснені не директором ТОВ «Південний квартал» ОСОБА_3, а невідомою особою, а тому відсутні підстави для сплати заборгованості, колегія зазанчає наступне.

Дійсно, відповідно до висновку експертів № 8635/8636/16-32 від 29.06.2016 р. за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи № 910/28621/15 було встановлено, що підписи на актах здачі-приймання робіт були виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Однак, із вказаних актів здачі-прийняття робіт вбачається, що підписи сторін скріплені печатками юридичних осіб позивача та відповідача, безпосередньо.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi» первинний документ - це документ, який мiстить вiдомостi про господарську операцiю та пiдтверджує її здiйснення.

Згідно зі ст. 9 вказаного Закону пiдставою для бухгалтерського облiку господарських операцiй є первиннi документи, якi фiксують факти здiйснення господарських операцiй. Первиннi документи повиннi бути складенi пiд час здiйснення господарської операцiї, а якщо це неможливо - безпосередньо пiсля її закiнчення. Первиннi документи можуть бути складенi на паперових або машинних носiях i повиннi мати такi обов'язковi реквiзити: назву документа (форми); дату i мiсце складання; назву пiдприємства, вiд iменi якого складено документ; змiст та обсяг господарської операцiї, одиницю вимiру господарської операцiї; посади осiб, вiдповiдальних за здiйснення господарської операцiї i правильнiсть її оформлення; особистий пiдпис або iншi данi, що дають змогу iдентифiкувати особу, яка брала участь у здiйсненнi господарської операцiї.

Як передбачено п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записiв у бухгалтерському облiку, затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України № 88 вiд 24.05.1995 р., первиннi документи повиннi бути складенi у момент проведення кожної господарської операцiї або, якщо це неможливо, безпосередньо пiсля її завершення. При реалiзацiї товарiв за готiвку допускається складання первинного документа не рiдше одного разу на день на пiдставi даних касових апаратiв, чекiв тощо. Для контролю та впорядкування обробки iнформацiї на основi первинних документiв можуть складатися зведенi документи.

Встановлено, що акти здачі-прийняття робіт від 30.09.2014 р. та від 31.10.2014 р. були оформленi з дотриманням вимог вказаних вище нормативно-правових актiв.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що печатку відповідача було викрадено або про звернення його до уповноважених органів із повідомленням про факт викрадення печатки ТОВ «Південний квартал».

Таким чином, саме факт виконання позивачем робіт є підставою для виникнення у замовника обов'язку з оплати таких робіт. Тому повернення замовником підписаних актів, скріплених печаткою замовника, дійсність якої не оспорюється відповідачем, засвідчує факт прийняття послуг замовником.

Крім того, в матеріалах даної справи наявні 2 звіти про здійснення рекламної кампанії для ЖК „Південний квартал" за жовтень 2014 р., звіт про здійснення рекламної кампанії для ЖК „Південний квартал" за вересень 2014 р., витяги з електронної пошти на підтвердження направлення відповідачу актів виконаних робіт та звітів, рахунки-фактури № СФ-14-184, № СФ-14-183, № СФ-14-185, № СФ-14-182 та оплата по ним, що підтверджується платіжними дорученнями № 1304, № 1302, № 1303, № 1305 від 30.12.2014 р.

Наведене доводить факт існування між зазначеними сторонами договірних відносин з надання послуг по розміщенню реклами та їх виконання.

Отже, такі посилання відповідача пов'язані з його намаганням уникнути обов'язку з оплати наданих послуг, що прийняті ним без зауважень.

Разом з тим, в своїй апеляційній скарзі відповідач зазначав про порушення місцевим судом при постановленні оскаржуваного рішення норм процесуального права, а саме спір був розглянутий та рішення постановлене без участі представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про день та час розгляду спору, що є безумовною підставою для скасування такого рішення.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, зокрема у випадку розгляду справи за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомлених належним чином про місце засідання суду.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.12.2015 р. розгляд справи було призначено на 04.01.2016 р.

Вказана ухвала була відправлена сторонам місцевим судом 30.12.2015 р., що підтверджується штампом Господарського суду м. Києва про відправку на звороті зазначеної ухвали.

Разом з тим, ухвала про призначення справи до розгляду була отримана сторонами 04.01.2016 р., що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Таким чином сторони дізнались про час судового засідання безпосередньо в день засідання, а отже справа була розглянута за відсутністю представників сторін, не повідомлених належним чином про час судового засідання.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1-7 частини третьої статті 104 ГПК, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 ГПК приймає нове рішення.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були неправильно застосовані норми процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції від 04.01.2016 р. у справі № 910/28621/15 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про повне задоволення позову із відшкодуванням позивачу судового збору за подання позовної заяви.

Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника, оскільки рішення суду прийнято не на його користь.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний квартал» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 04.01.2016 у справі № 910/28621/15 - скасувати повністю та прийняти нове рішення.

3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РІА «Медіа-Авеню» задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний квартал» (03148, м. Київ, вул. Тимофія Строкача, 9; ідентифікаційний код 37175445) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформаційне агентство «Медіа-Авеню» (03126, м. Київ, вул. Донця, 17/49, під'їзд 2; ідентифікаційний код 36629837) 103 620 (сто три тисячі шістсот двадцять),00 грн заборгованості та 1 554 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят чотири), 30 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати судові накази.

6. Матеріали справи № 910/28621/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

7. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко