Ухвала

від 06.09.2016 по справі 162/342/16-а,2-а/162/88/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року Справа № 876/3919/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 05 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання неправомірними дій,-

В С Т А Н О В И В :

25.04.2016 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області (далі - УПФ) у якому просила визнати протиправними дії УПФ щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії з врахуванням 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років та зобов'язати УПФ провести перерахунок та виплату пенсії в межах строку позовної давності до вимог ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, отримує пенсію за віком, перебуває на обліку в УПФ. На час призначення пенсії позивач мала стаж роботи понад 20 років, тому відповідно до вимог ч.2 ст.56 Закону №796-XII їй повинна збільшуватись пенсія на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку.

Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 05 травня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії УПФ, щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано УПФ починаючи з 19.04.2016, провести перерахунок та виплату пенсії позивачеві відповідно до ч.2 ст.56 Закону №796-XII із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75%.

Не погодившись із вищенаведеною постановою, її оскаржило УПФ, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема вказує на те, що перерахунок пенсії позивачу необхідно проводити згідно вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон №1058-IV), а не згідно ч. 2 ст.56 (Закону №796-XII).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що призначення та перерахунок трудових пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, лише на підставі Закону №796-XII без врахування положень Закону №1058-IV є неможливим; і навпаки - застосування окремих положень Закону №1058-IV не є перешкодою для використання до цієї категорії осіб при обрахунку пенсії Закону №796-XII. При наявності у пенсіонерів, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, право на тотожні пенсійні виплати застосуванню підлягають положення спеціального характеру, в цьому випадку - Закону №796-XII.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі № 796-XII.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачці призначено пенсію по віку з 17.02.2007 відповідно до Закону № 1058-IV, згідно ст.55 Закону № 796-XII, оскільки вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії і набула пенсійного віку, що підтверджується відповідним посвідченнями (а.с.5).

19.04.2016 позивач звернулась до відповідача з заявою про обрання умов, норм та порядку пенсійного забезпечення відповідно Закону №796-XII.

Згідно відповіді УПФ від 22.04.2016 № 187/М-01 у задоволенні заяви позивача від 19.04.2016 відмовлено.

Не погоджуючись з висновком відповідача, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) визначено, що громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, що встановлюються або цим Законом або законом, який регулює особливості статусу таких громадян.

Таким чином, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1788-XII або спеціальним Законом №796-XII.

Поряд з цим, ст.55 Закону №796-XII визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону №1058-IV і цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачці 17.02.2007 призначена пенсія відповідно до Закону №1058-IV зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ, як потерпілій від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії.

Отже, обставини справи свідчать про те, що позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом №796-ХІІ.

Пільги щодо обчислення стажу роботи для призначення пенсії визначені ст.56 Закону №796-XII. Зокрема, за змістом ч.2 цієї норми, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 відсотків заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 відсотків заробітку.

Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ.

Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішенням Верховного Суду України, зокрема, з постановою від 07 липня 2015 року у справі №21-727а15.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 ч.1 ст.237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Водночас порядок перерахунку пенсій Законом №796-ХІІ не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі ч.7 ст.9 КАС.

Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV, зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1% визначеної законом її розрахункової величини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 ч.2 ст.28 Закону №1058-IV встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із ч.2 ст.71 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, оскільки особі призначена пенсія на умовах визначених, зокрема положеннями Закону №796-ХІІ, перерахунок її пенсії з 19.04.2016 має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік, але не вище 75 відсотків заробітку.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює УПФ, відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Любешівського районного суду Волинської області від 05 травня 2016 року у справі № 162/342/16-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов

Ухвала в повному обсязі складена 12 вересня 2016 року.