Ухвала

від 07.09.2016 по справі 753/20633/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680,м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Лужецька О.Р.

№22-ц/796/8371/2016 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №753/20633/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Українець Л.Д.

суддів Оніщука М.І.,

НемировськоїО.В.,

за участю секретаря Майданець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3, поданою представником ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення безпідставно набутих коштів ,-

В С Т А Н О В И Л А

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися в суд із позовом до ОСОБА_5 про стягнення безпідставно набутих коштів .

У мотивування вимог посилалися на те, що в жовтні 2013 року між ними та відповідачем досягнуто домовленості щодо підготовки програмного забезпечення «bBudget» на базі мобільних платформ Android, iOS, Windows Phone.

За результатами домовленостей ОСОБА_5 зобов'язується до 01 серпня 2014 року підготувати програмне забезпечення «bBudget» на базі мобільних платформ Android, iOS, Windows Phone, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язуються сплатити за підготовку програмного забезпечення суму коштів 180 000 грн. При цьому, 90 000 грн вони повинні були сплатити в якості завдатка частинами до 01 серпня 2014 року, а залишок в сумі 90 000 грн - під час отримання програмного забезпечення на матеріальному носії.

У день передачі матеріального носія з Програмним забезпеченням вони домовилися підписати Договір купівлі-продажу Програмного забезпечення.

Позивачами на картковий рахунок відповідача у ПАТ КБ «Приватбанк» в період з 04.11.2013 року по 01.08.2014 року було перераховано кошти в сумі 61 475 грн.

Крім того, за допомогою системи Western Union 15.07.2014 року на рахунок відповідача було перераховано 2 220 Євро, що по курсу на день перерахування коштів складало 35 416,47 грн.

У свою чергу, ОСОБА_5 не виконала свої зобов'язання щодо підготовки програмного забезпечення до 01.08.2014 року. Натомість повідомила, що не встигла зробити проект через складність роботи та велику завантаженість.

Позивачі, сподіваючись, що проект буде завершено, в період з 01.08.2014 року по 03.03.2015 року ще перерахували відповідачу 87 542,20 грн.

Отже, загальна сума перерахованих на рахунок відповідача коштів складає 184 439,70 грн.

Відтак, наявні всі умови для виникнення зобов'язань із збереження майна без достатньої правової підстави:

- відповідач набула грошові кошти в сумі 184 439,7 грн за рахунок позивачів;

- у результаті перерахування коштів у сумі 184 439,7 грн майно позивачів зменшилось на цю суму;

- оскільки кошти на адресу відповідача перераховувались саме позивачами, то збільшення майна відповідача відбулось за рахунок позивачів;

- також, відсутня правова підстава для зміни майнового стану ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Підтвердженням наявності договірних відносин між сторонами може бути лише укладений письмовий договір купівлі-продажу Програмного забезпечення. Проте, жодних договорів між сторонами не укладалося.

Отже, сума безпідставно набутих коштів, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 149 017,2 грн + 55 517,77 грн (2220 євро за курсом на момент звернення до суду з позовом) = 204 534,97 грн.

Крім того, інфляційне збільшення суми боргу складає 82 390,33 грн, а 3% річних - 6636,37 грн.

Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача, складає 293 561,67 грн.

Під час розгляду справи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяву про зменшення позовних вимог, в якій вказали, що ОСОБА_5 частково повернуті кошти на загальну суму 75 000 грн.

Звідси, основний борг складає 129 534,97 грн, інфляційні втрати - 85 905,91 грн, 3% річних 7718,57 грн.

З урахуванням наведеного просили суд стягнути з відповідача на їхню користь 223 159,45 грн, а також судові витрати.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення безпідставно набутих коштів відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зазначає, що висновок суду про відмову в задоволенні позову суперечить положенням нормативно-правових актів, оскільки відповідач набула грошові кошти в сумі 184 439,7 грн за рахунок позивачів; у результаті перерахування коштів у сумі 184 439,7 грн майно позивачів зменшилось на цю суму; оскільки кошти на адресу відповідача перераховувались саме позивачами, то збільшення майна відповідача відбулось за рахунок позивачів; також, відсутня правова підстава для зміни майнового стану ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Крім того, між сторонами відсутній письмовий договір купівлі-продажу Програмного забезпечення, тому в даному випадку відсутня правова підстава для зміни майнового стану ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Також, відсутність письмового договору між сторонами виключає наявність між ними договірних відносин.

Посилається, що суд у рішенні зазначає, що між сторонами були наявними договірні відносини, а отже, в розумінні ст. 509 ЦК України, і зобов'язальні, а тому в такому випадку суд повинен був застосувати положення п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виникли договірні правовідносини, а тому до них не може бути застосована ст.1212 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Так, загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутноcтi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Вiдповiдно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивiльнi права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства - вiдповiдно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є ,зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 ЦК Українитільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600 , 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК Україниможе бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 року в справі №6-88цс13.

Матеріалами справи підтверджено, зокрема позовною заявою, що у жовтні 2013 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 досягнуто домовленості щодо підготовки програмного забезпечення «bBudget» на базі мобільних платформ Android, iOS, Windows Phone, за якими ОСОБА_5 зобов'язувалася до 01 серпня 2014 року підготувати програмне забезпечення «bBudget» на базі мобільних платформ Android, iOS, Windows Phone, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язувалися сплатити за підготовку програмного забезпечення суму коштів 180 000 грн. При цьому, 90 000 грн вони повинні були сплатити в якості завдатку частинами до 01 серпня 2014 року, а залишок в сумі 90000 грн - під час отримання програмного забезпечення на матеріальному носії.

Так, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рахунок ОСОБА_5 у ПАТ КБ «Приватбанк» в період з 04.11.2013 року по 01.08.2014 року було перераховано кошти в сумі 61 475 грн, за допомогою системи Western Union 15.07.2014 року - 2 220 Євро, в період з 01.08.2014 року по 03.03.2015 року - 87 542,20 грн, що підтверджується відповідними квитанціями. (а.с.9-40)

Тобто, свої зобов'язання за домовленостями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконали, перерахувавши 149 017,20 грн та 2200 Євро на картковий рахунок ОСОБА_5, проте остання свої зобов'язання щодо підготовки програмного забезпечення «bBudget» не виконала.

Зазначене вище дає підстави вважати, що між сторонами виникли договірні правовідносини, а відповідач набула грошові кошти за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, з метою підготовки програмного забезпечення за вказані кошти.

У суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_5 підтвердила, що між сторонами виникли договірні правововідносини, ОСОБА_5 виконувала певну роботу і кошти не були передані їй безпідставно, в розумінні ст. 1212 ЦК України.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта, що відсутність письмового договору між сторонами виключає наявність між ними договірних відносин, оскільки в позовній заяві зазначено, що кошти були перераховані на картрахунок ОСОБА_5 для підготовки програмного забезпечення, яке вона мала виконати згідно їх домовленостей.

У межах заявлених вимог про стягнення безпідставно набутих коштів на підставі ст. 1212 ЦК України суд першої інстанції був позбавлений можливості встановлювати обставини укладення сторонами певного договору, його умов, виконання та оплати за надані послуги.

Суд підставно розглянув позов у межах заявлених вимог, як те передбачено ст. 11 ЦПК України

Усі доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, суд дав їм належну оцінку і доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий Л.Д. Українець

Судді М.І. Оніщук

О.В. Немировська