Ухвала

від 07.09.2016 по справі 922/2406/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"07" вересня 2016 р.Справа № 922/2406/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Коваленко М.Ю.

розглянувши матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, 61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код ЄДРПОУ 23148337;

до фізичної особи ОСОБА_1, 61125, АДРЕСА_1, ідент. н. НОМЕР_1;

про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

позивача - Антонюк В.М. (довіреність № 53 від 13.04.2016 р.);

відповідача - ОСОБА_3 (довіреність б/н від 26.08.2016 р.);

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

В розпочатому 07.98.2016 року судовому засіданні представнику відповідача роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Суть спору:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу № 630 від 28.07.1999 р. та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва "Житловий будинок ВАТ "Укргіпроруда" по АДРЕСА_2 до державної власності в особі РВ ФДМУ по Харківській області в порядку, встановленому Постановою КМУ № 32 від 18.01.2001 р. "Про затвердження Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів".

Свої вимоги позивач мотивує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов договору купівлі-продажу № 630 від 28.07.1999 р., а саме позивачем не було вирішено питання щодо відведення земельної ділянки та завершення будівництва, а будівництво об'єкту незавершеного будівництва так і не розпочалось. В якості правових підстав позивач посилається на ст. ст. 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, 30 ЗУ "Про приватизацію державного майна".

Позивач супровідним листом (вх. № 29139 від 06.09.2016 р.) надав суду оригінал платіжного доручення в підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі за звернення з даним позовом до суду, який судом було досліджено та долучено до матеріалів справи.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 29254 від 07.09.2016 р.), а також супровідним листом (вх. 29450 від 08.09.2016 р.) надав суду додаткові документи, які судом було досліджено та долучено до матеріалів справи.

Разом з тим, громадська організація "Спілка ветеранів Антитерористичної операції" звернулась до суду з заявою (вх. № 29255 від 07.09.2016 р.) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В обґрунтування своєї заяви, громадська організація вказує на те, що між нею та ОСОБА_1 було укладено відповідну угоду про здійснення спільних дій щодо добудови об'єкту незавершеного будівництва "Житловий будинок ВАТ "Укргіпроруда" по АДРЕСА_2 що належить ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 28.07.2007 р. № 630, а тому задоволення позовних вимог позивача скасує можливість подальшої участі громадської організації "Спілка ветеранів Антитерористичної операції" в зазначеному будівництві.

Представник позивача залишив вирішення вищезазначеної заяви про вступ у справу в якості третьої особи (вх. № 29255) на розсуд суду.

Представник відповідача підтримав вищезазначену заяву про вступ у справу в якості третьої особи (вх. 29255).

Крім того, представник відповідача звернувся до суду з зустрічним позовом (вх. № 29232 від 06.09.2016 р.), в якому просить суд зобов'язати РВ ФДМУ по Харківській області внести зміни до Договору, а саме:

- п. 5.5, 5.7, виклавши їх в наступній редакції:

"5.5. Подальше відчуження об'єкта незавершеного будівництва можливе лише за умови збереження для нового власника об'єкта незавершеного будівництва зобов'язань, визначених договором купівлі-продажу, виключно за згодою Продавця'.

5.7. Завершити будівництво Об'єкту незавершеного будівництва, зазначеного в п. 1.1 цього договору не пізніше 31.12.2021 р."

- додати п 7.3 договору другим реченням наступного змісту: "При розірванні договору сторони повертають все отримане за договором за цінами, що діють на час розірвання договору";

- додати п. 8.3 договору наступного змісту: "8.3. звернення Покупця, на виконання обов'язку узгодження відчуження Об'єкту незавершеного будівництва, зазначеного в п. 1.1 цього договору, повинні бути розглянуті та надана згода не пізніше 15 календарних днів з моменту надання відповідного звернення Продавцю".

В обґрунтування зустрічного позову відповідач зазначає, що договором купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва Житлового будинку ВАТ "Укргіпроруда" № 630 від 28.07.1999 р. (далі-Договір) було встановлено ряд обов'язків відповідача, які унеможливлюють своєчасне та в повному обсязі його виконання. Крім того, відповідач зазначає, що РВФДМУ всупереч п. 4.1 Договору, відповідно до якого кожна сторона зобов'язується виконувати покладені на неї цим Договором обов'язки та сприяти другій стороні у виконанні її обов'язків, не тільки не сприяло, але подекуди і перешкоджало ОСОБА_1 у виконанні його обов'язків за Договором, у зв'язку з чим відповідач був вимушений оскаржувати в судовому порядку незаконні вимоги та обмеження власних прав. Разом з тим, відповідач вказує, що всупереч рішенням судів РВФДМУ по Харківській області досі не визнає та обмежує право ОСОБА_1 на отримання земельної ділянки у власність, оскільки дії по розірванню договору оренди для отримання земельної ділянки у власність визначаються як порушення умов Договору, також, досі не укладено зміни до п. 5.5 Договору, відповідно до якого ОСОБА_1 обмежено в праві подальшого відчуження об'єкту за умови збереження для нового власника об'єкта незавершеного будівництва зобов'язань, визначених Договором, що суперечить ч. 3 ст. 19 ЗУ "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" від 14.09.2000 р. Крім того, відповідач зазначає, що станом на 04.06.1999 р. вартість об'єкту згідно Договору визначалась згідно актом оцінки вартості об'єкту і складала 1 560,00 грн. та була повністю виплачена ОСОБА_1, а тому, з урахуванням вимог законодавства та рівності сторін у цивільних правовідносинах, у тому числі ст. 3 КУ, вартість об'єкту незавершеного будівництва у випадку повернення Об'єкту повинна визначатись згідно з актом оцінки вартості об'єкту за цінами, що склались на даний час. Також, відповідач вказує, що незважаючи на всі об'єктивні причини, в тому числі ігнорування державними органами своєчасного виконання своїх повноважень щодо узгоджувальної документації, порушенням кримінальних проваджень, за якими обмежувалось здійснення права забудовника (відповідача) судові спори з позивачем, ОСОБА_1 здійснювались дії щодо добудови.

В судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву на 15 хв.

Після перерви, представник позивача Антонюк В.М. в судове засідання не з'явився, проте замість нього в судове засідання прибув інший представник позивача - ОСОБА_4 (довіреність № 65 від 22.04.2016 р.).

Розглянувши вищезазначене клопотання громадської організації "Спілка ветеранів Антитерористичної організації" про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (вх. № 29255), суд вважає за необхідне задовольнити його з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (п. 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 р.).

Таким чином, дослідивши матеріали справи та подану громадською організацією заяву про вступ у справу в якості третьої особи, суд вважає за необхідне задовольнити вказану заяву та залучити громадську організацію "Спілка ветеранів Антитерористичної організації" (62461, Харківська обл., Харківський р-н., м. Південне, вул. Карла Лібкнехта, буд. 67, код ЄДРПОУ 39769434) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки відповідно до договору № К-1 про співробітництво у реалізації спільного проекту будівництва багатоквартирного будинку для ветеранів АТО від 30 червня 2016 р. громадська організація "Спілка ветеранів АТО" та ОСОБА_1 домовились про реалізацію спільного проекту будівництва багатоквартирного будинку для ветеранів АТО шляхом добудови об'єкту незавершеного будівництва "Житловий будинок ВАТ "Укргіпроруда" по АДРЕСА_2, який належить відповідачу згідно договору купівлі-продажу від 28.07.1999 р. № 630, який позивач просить суд розірвати, а тому рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки ГО "Спілка ветеранів АТО".

Разом з тим, розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, суд приймає її для спільного розгляду з первісним позовом, виходячи з наступного.

Частиною 5 ст. 22 ГПК України передбачено право відповідача на подання зустрічного позову до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Згідно з вимогами ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», роз'яснено, що зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами;, у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволенні первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заява (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 та статтю 60 ГПК. Така заява не може повертатися судом з посиланням на пункт 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки подання зустрічного позову не означає об'єднання вимог в одній позовній заяві.

Таким чином, суд зазначає, що зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем позивачу для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.

Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише до винесення судом першої інстанції рішення за первісним позовом. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.

Як вбачається з матеріалів зустрічної позовної заяви, відповідач просить суд внести зміни до договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва "Житловий будинок Ват "Укргіпроруда" по АДРЕСА_2 у м. Харкові № 630 від 28 липня 1999 р., який позивач просить суд розірвати, а тому зустрічний позовний позов є взаємопов'язаним з первісним позовом.

Враховуючи, що в даному випадку зустрічний позов є взаємопов'язаним з первісним позовом і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки виникають з одних правовідносин (договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва "Житловий будинок Ват "Укргіпроруда" по АДРЕСА_2 у м. Харкові № 630 від 28 липня 1999 р.), та мають доводитись одними і тими ж доказами, які свідчать про наявність або відсутність обставин для задоволення одного із позовів, та те, що зустрічна позовна заява подана з дотриманням ст. ст. 54-58 ГПК України, суд приймає зустрічну позовну заяву (вх. № 29232 від 06.09.2016 р.) для спільного розгляду з первісним позовом.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 378,00 грн.

Відповідно до підпунктів 1), 2) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви судом встановлено, що у зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 заявлено одну вимогу немайнового характеру, тобто він повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 378,00 грн., в той час, як доказом сплати судового збору за подання зустрічного позову останнім надано суду квитанцію № 16293655 від 06.09.2016 р. про сплату 1 280,00 грн. судового збору.

Таким чином, суд вважає за необхідне витребувати у ОСОБА_1 докази сплати судового збору за подання зустрічного позову у встановленому законодавством порядку та розмірі.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи прийняття зустрічного позову для спільного розгляду з первісним, а також залучення до участі у справі третьої особи, для надання позивачу можливості надати суду відзив на зустрічний позов, а третій особі надати свої пояснення по суті спору, а також з метою витребування додаткових доказів та пояснень по справі, для забезпечення принципу змагальності для реалізації прав сторін на повне та об'єктивне встановлення всіх обставин справи, суд вважає за необхідне, не переходячи до розгляду справи по суті, на підставі ст. 77 ГПК України відкласти розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 69 даного Кодексу.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 22, 27, 60, 77, 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти зустрічну позовну заяву (вх. № 29232 від 06.09. 2016 р.) для спільного розгляду з первісним позовом.

2. Задовольнити заяву громадської організації "Спілка ветеранів Антитерористичної організації" про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (вх. №29255) та залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - громадську організацію "Спілка ветеранів Антитерористичної організації" (62461, Харківська обл., Харківський р-н., м. Південне, вул. Карла Лібкнехта, буд. 67, код ЄДРПОУ 39769434).

3. Розгляд справи № 922/2406/16 відкласти на "28" вересня 2016 р. о 11:00 год.

4. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під'їзд, 2-й поверх, кабінет № 223.

5. Зобов'язати сторони за три дні до судового засідання надати суду:

ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ:

- документально та нормативно обґрунтований відзив на зустрічний позов;

- надіслати копію позовної заяви з додатками третій особі та надати суду відповідні докази;

ВІДПОВІДАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ:

- надіслати копію зустрічної позовної заяви з додатками третій особі та надати суду відповідні докази;

- докази сплати судового збору за подання зустрічного позову у встановленому порядку та розмірі;

ТРЕТЮ ОСОБУ:

- письмові пояснення по суті спору;

6. Звернути увагу сторін, що нез'явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

7. Попередити сторони про передбачену п. 5 ст. 83 ГПК України відповідальність за невиконання вимог ухвали суду, а позивача - про правові наслідки, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Суддя Н.А. Новікова