Рішення

від 07.09.2016 по справі 912/2441/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 рокуСправа № 912/2441/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 912/2441/16

за позовом: комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради;

до відповідача: приватного підприємства "Чеський дворик";

про стягнення 211 657 грн. 52 коп.

Представники:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 207 від 13.06.16;;

відповідача - директор ОСОБА_2

Комунальне підприємство по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради (далі за текстом - Комунальне підприємство) звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Чеський дворик" (далі за текстом - Підприємство) 164 363 грн. 79 коп. боргу по орендній платі та платі за комунальні послуги за договорами № 242 від 13.08.14 (далі за текстом - Договір № 242), № 246 від 28.10.16 (далі за текстом - Договір № 246), № 244 від 01.10.14 (далі за текстом - Договір № 244), 35 564 грн. 62 коп. пені, 8 596 грн. 31 коп. інфляційних втрат, 3 132 грн. 80 коп. річних у розмірі трьох процентів, всього - 211 657 грн. 52 коп., та судові витрати.

Відповідач відзив на позов не подав, але 21.07.16 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить врахувати факт погашення заборгованості за Договорами 1, 2, 3 у сумі 164836 грн. 21 коп. та надати час для узгодження сторонами тексту мирової угоди. На підтвердження сплати такої суми до зазначеного клопотання додані платіжні доручення з призначеннями цільового платежу на погашення заборгованості за Договорами на загальну суму 164 836 грн. 21 коп.

02.09.16 позивач подав заяву без номера від 02.09.16 про відмову від позову та припинення провадження в частині стягнення з відповідача 159 805 грн. 78 коп. боргу, у зв'язку із сплатою його у такій сумі відповідачем та просить стягнути з останнього 4 558 грн. 01 коп. боргу, 35 564 грн. 62 коп. пені, 3 132 грн. 80 коп. річних, 8 596 грн. 31 коп. втрат від інфляції, судові витрати.

Підприємство не оспорило сум, які заявлені до стягнення у заяві Комунального підприємства про часткову відмову від позову. Представник відповідача у засіданні 07.09.16 зазначив, що в результаті проведеного сторонами звіряння взаєморозрахунків, на користь позивача підлягають стягненню 4 558 грн. 01 коп. боргу, 35 564 грн. 62 коп. пені, 3 132 грн. 80 коп. річних, 8 596 грн. 31 коп. втрат від інфляції, судові витрати.

07.09.16 Підприємством подано клопотання про зменшення суми пені до 3000 грн. у урахуванням обставин справи та погашенням сум, сплачених у добровільному порядку.

Представник Комунального підприємства проти задоволення клопотання про зменшення розміру пені заперечив..

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодекс України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.

Між Комунальним підприємством - орендодавцем та Підприємством - орендарем укладені договори:

- № 242 від 13.08.14;

- № 246 від 28.10.14;

- № 244 від 01.10.14;

За умовами Договору № 242 Позивач (орендодавець) передав, а Відповідач (орендар) прийняв у строкове платне користування нерухоме майно розташоване за адресою: вул. В. Чорновола, 31, м. Кіровоград строком до 30.08.24 року а Відповідач прийняв таке майно та зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендні та інші платежі.

За умовами Договору №246 Позивач (орендодавець) передав, а Відповідач (орендар) прийняв у строкове платне користування нерухоме майно розташоване за адресою: вул. Дворцова, 32/29, м. Кіровоград строком до 31.10.16 року а Відповідач прийняв таке майно та зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендні та інші платежі.

За умовами Договору № 244 Позивач (орендодавець) передав, а Відповідач (орендар) прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно строком до 30.09.16 року а Відповідач прийняв таке майно та зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендні платежі.

Майно передано позивачем відповідачу за актами.

Невід'ємними частинами названих договорів є додатки до них - розрахунки орендної плати та розрахунки вартості комунальних послуг.

Згідно з п.3.3. Договору № 242 та п. 3.3 Договору № 246 орендна плата та плата за користування земельною ділянкою перераховуються Комунальному підприємству в строк до 5-го числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі виставлених рахунків на оплату.

За умовами п. 3.4. Договору № 242 та п. 3.4 Договору № 246 до орендної плати не включаються плата за комунальні послуги: забезпечення електроенергією, теплом, водопостачання та водовідведення, вивіз твердих відходів, обслуговування та ремонт комунальних мереж, елементів приміщень, догляд за при будинковою територією, охорона внутрішньої території, її упорядкування та витрати на утримання орендованого майна, які згідно з договором оренди зобов'язується надавати орендодавець. Такі суми сплачуються орендарем окремо в і строк: по електропостачанню не пізніше 5 днів після виставлення рахунку на оплату але не пізніше 25 числа поточного місяця, по іншим комунальним послугам до 5-го числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі виставлених рахунків.

Відповідно до п. 4.2. Договору № 244 орендна плата сплачується орендарем щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця до 5 числа наступного місяця за розрахунковим.

Як встановлено ч. 1 ст. 759, ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлено ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", який регулює майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, а також майна, що перебуває у комунальній власності.

У п. 3.1, 3.2 Договору № 242 сторони погодили орендну плату, яка становить 10 800 грн. за базовий місяць, а також плату за користування земельною ділянкою у сумі 200 грн. 47 коп.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди - вересень 2014 року визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на період інфляції з першого числа наступного за базовим місяцем до першого числа першого місяця оренди

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

У п. 3.1, 3.2 Договору № 246 сторони погодили орендну плату, яка становить 394 грн. 54 коп. за базовий місяць, а також плату за користування земельною ділянкою у сумі 18 грн. 02 коп.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди - листопад 2014 року визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на період інфляції з першого числа наступного за базовим місяцем до першого числа першого місяця оренди

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Відповідно до п. 3.4. Договорів №242 та № 246 до орендної плати не включаються плата за комунальні послуги забезпечення електроенергією, теплом, водопостачання та водовідведення, вивіз твердих відходів, обслуговування та ремонт комунальних мереж, елементів приміщень, нагляд за прибудинковою територією, охорона внутрішньої території, її упорядкування та витрати на утримання орендованого майна, які згідно з договором оренди зобов'язується надавати Орендодавець. Такі суми сплачуються Орендарем окремо в строк: по електропостачанню не пізніше 5 днів після виставлення рахунку на оплату але не пізніше 25 числа поточного місяця, по іншим комунальним послугам до 5-го числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі виставлених рахунків.

Вказані Договори не розірвані, не змінені та відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

У п. 4.1 Договору № 244 сторони погодили орендну плату, яка становить 482 грн. 36 коп. за місяць.

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Станом на 17.06.16 за Підприємством рахувалась заборгованість:

- по Договору № 242 по сплаті орендної плати та плати за комунальні послуги за період з 01.12.15 по 01.06.16 в сумі 154 427 грн. 30 коп.;

- по Договору № 246 по сплаті орендної плати та плати за комунальні послуги за період з 01.12.15 по 01.06.16 в сумі 5700 грн. 85 коп.;

- по Договору 244 по сплаті орендної плати та плати за комунальні послуги за період з 01.12.15 по 01.06.16 в сумі 4235 грн. 64 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 530, ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання), то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням сум, отриманих від орендаря, позивача відмовився від позову про стягнення з нього 159 805 грн. 78 коп. боргу.

На підставі ст. ст. 22, 78, п. 4 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд прийняв відмову від позову на суму 159 805 грн. 78 коп. боргу, і припиняє провадження у справі в цій частині.

Позов про стягнення у примусовому порядку з Підприємства 4 558 грн. 01 коп. боргу визнаний господарським судом поданим обґрунтовано та з належних підстав, тому підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач, посилаючись на п. 3.7, 3.9. Договорів № 242, № 246 та п. 9.1.2 Договору № 244 просить стягнути з відповідача пеню в сумі 35 564 грн. 62 коп., 3 проценти річних у сумі 3 132 грн. 80 коп., та втрати від інфляції у сумі 8 596 грн. 31 коп.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Господарський суд погоджується із правомірністю зазначеного у розрахунку ціни позову річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання Підприємством грошових зобов'язань та із сумами таких платежів, тому, за відсутності належного контррозрахунку з боку відповідача, позовні вимоги про їх стягнення вважає поданими обґрунтовано та з належних підстав.

При вирішенні питання щодо стягнення пені господарський суд, приймаючи рішення, враховує, що згідно з п. 3 частини першої ст.83 Господарського процесуального кодексу України має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як встановлено ст.233 Господарського кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Згідно п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Крім того, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність як це визначено п.6 ст.3 цивільного кодексу України.

Отже, зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки (пені), суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому, розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Господарський суд, зважаючи на вищевикладене, враховуючи, наявність клопотання відповідача, винятковість випадку, майновий стан сторін, загальні засади цивільного судочинства, розмір сплаченої суми заборгованості та відсутність даних про розмір, понесених заявником збитків вважає, що розмір пені можливо зменшити, тому задовольняє клопотання та стягує з Підприємства на користь Комунального підприємства 3000 грн. пені.

Позов підлягає задоволенню частково у сумах 4 558 грн. 01 коп. боргу, 3 000 грн. пені, 3 123 грн. 80 коп. річних, 8 596 грн. 31 коп. втрат від інфляції

У задоволенні вимог про стягнення 32 564 грн. 62 коп. пені господарський суд заявникові відмовляє.

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача у сумі 3 174 грн. 87 коп. судового збору у повному обсязі покладаються на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір, і стягуються із нього на користь позивача.

У засіданні 07.09.16 господарським судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 78, 80 (п. 4 частини першої), 82, 83 (п. 3 частини першої), 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Прийняти відмову комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради від позову про стягнення з приватного підприємства "Чеський дворик" 159 805 грн. 78 коп. боргу.

2. Припинити провадження у справі про стягнення з приватного підприємства "Чеський дворик" 159 805 грн. 78 коп. боргу.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з приватного підприємства "Чеський дворик" (адреса: 25015, м. Кіровоград, вул. Є. Маланюка, 11; і. к. 39183877) на користь комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради (адреса: 25022, м. Кіровоград, пл. Г. Майдану, 1; і. к. 04013867) 4 558 грн. 01 коп. боргу, 3 000 грн. пені, 3 123 грн. 80 коп. річних, 8 596 грн. 31 коп. втрат від інфляції, 3 174 грн. 87 коп. судового збору.

5. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

6. У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.09.16.

Суддя Н. В. Болгар