Постанова

від 03.05.2007 по справі 8/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/91

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "03" травня 2007 р.                                                  Справа № 8/91

                              9год.45хв.

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді                                   Оленич Т.Г.

при секретарі                         Лященко А.С.,

за участю представників           

позивача:                                 Маценко В.П. – головний спеціаліст-юрисконсульт,

                                                                              довіреність пост. №1 від 15.01.2007р.

відповідача:                            не з'явився

розглянувши у судовому засіданні

позов                                         Державної інспекції з контролю за цінами в

                                                  Чернігівській області, вул. Щорса 12, м.Чернігів, 14000                                             

до                                               Приватного підприємства „Нова-1”,                                               

                                                  вул.50 років ВЛКСМ 58, м.Чернігів, 14037

про                                            стягнення 2027грн.22коп.

ВСТАНОВИВ:

Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області заявлено адміністративний позов про стягнення з відповідача 675грн.74коп. необґрунтовано одержаної виручки та 1351грн.48коп. штрафу  у двократному розмірі від суми необґрунтовано одержаної виручки, а всього 2027грн.22коп.

В ході розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач письмові заперечення проти позову не надав.

За приписами ч.8 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. Як вбачається з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач знаходиться за адресою: вул.50 років ВЛКСМ 58, м.Чернігів, яка відповідає адресі, зазначеній позивачем в позовній заяві.

Судові повістки надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в державному реєстрі. За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про наявність поважних причин неприбуття суд не повідомлено, що не є перешкодою для розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, що мають значення для вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного:

19 жовтня 2006р. позивачем була проведена перевірка правильності формування і застосування цін (тарифів) за період з 17.10.2005р. по 31.12.2005р.

За результатами перевірки складено акт від 19.10.2006р. № 004946, який підписаний посадовими особами позивача. Директор та головний бухгалтер відповідача від підписання акту відмовились, про що в акті міститься відповідна відмітка. Для ознайомлення та прийняття акт направлений відповідачу поштою.  

В ході перевірки  встановлено, що відповідачем у період з 17.10.2005р. по 31.12.2005р. через автозаправну станцію реалізовувався бензин марок А 76, А 92, А 95 та ДП за роздрібною ціною, яка була сформована із застосуванням торговельної надбавки в розмірі від 18,7% до 20,5%, яка є вищою ніж встановлений розпорядженням голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 25.04.05р. №105 “Про регулювання цін на нафтопродукти” граничний рівень – 15%,  внаслідок чого відповідачем одержано необґрунтовану виручку в сумі 675грн.74коп.  

Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області прийнято рішення від 31.10.2006р. №54 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у відповідача в доход державного бюджету 675грн.74коп.  необґрунтовано одержаної виручки та стягнути штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки в сумі 1351грн.48коп.

Статтею 4 Закону України “Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990р. № 507-ХІІ, визначено повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, зокрема, встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Таким органом відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. № 1819 (далі – Положення), є Державна інспекція з контролю за цінами (далі –Держцінінспекція). Вона є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується останньому.

Згідно з пунктом 11 Положення Держцінінспекція має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 Положення.

За змістом абзацу третього пункту 4 Положення Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

Відповідно до пункту 5 Положення Держцінінспекція, зокрема, має право проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів.

Згідно з Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001р. № 298/519 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2001р. за №1047/6238, прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) за фактами порушення державної дисципліни цін покладено на  Держцінінспекцію та відповідні державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

З наведеного випливає, що Держцінінспекція, приймаючи рішення про застосування санкцій за порушення державної дисципліни цін, діє як орган державної влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.  

Рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій було прийнято позивачем в межах наданих йому повноважень, надіслано відповідачеві 31.10.2006р., про що свідчить копія фіскального чеку №104 (а.с.12). Рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій  відповідачем не оскаржене.

На момент судового розгляду справи рішення відповідачем не виконано, вилучена сума необґрунтовано одержаної виручки та стягнута сума штрафу не сплачені. Враховуючи, що відповідач добровільно рішення в повному обсязі не виконав, позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення суми необґрунтовано одержаної виручки та штрафу.

Доказів скасування рішення в порядку адміністративного оскарження або судовому порядку на момент розгляду справи сторонами надано не було.

У відповідності з п. 15 ст. 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, надходження від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються за рішеннями органів виконавчої влади належать до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2007 рік.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

          При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

          Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а  відповідачем  -  фізична  чи  юридична  особа,  судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

                  Покладення на відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею не передбачено.

                   На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.

                   Керуючись ст.ст. 94,158–163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

           Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Нова-1”, вул.50 років ВЛКСМ 58, м.Чернігів (ідентифікаційний код 24840302, р/р 2600301761909 в Укрексімбанку, МФО 353649)  в доход Державного бюджету України (отримувач: Держбюджет м. Чернігова, р/р 31118106700002 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, КБК 21081100) 2027грн.22коп.  необґрунтовано одержаної виручки та штрафу.

                Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

          Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернігівської області в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була  подана у  двадцятиденний строк,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

          У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не  скасовано,  набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до Київського апеляційного господарського суду.

                       Суддя                                                                                      Т.Г.Оленич