Рішення

від 28.04.2007 по справі 12/101

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/101

28.04.07  

      УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,  м. Чернігів                                                                                                                         телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                                                                           7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

26 квітня 2007 р.                                                                                           справа № 12/101

За позовом:   Товариства з обмеженою відповідальністю „СК Нове місто”, вул.Білопільський шлях,11,м. Суми,40030  

До відповідача:   Закритого акціонерного товариства „Маслозавод „Прилуки”, вул.Дружби народів,36, м.Прилуки, Чернігівська обл., 17500

Про стягнення  21794,15 грн.

                                                                                                     Суддя   Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивач:   Таранов В.М. - директор

відповідач:  Андреєва А.О. довіреність №б/н від 05.04.2007 р.

Рішення виноситься після оголошеної в судовому засіданні перерви з  17.04.2007р. по 26.04.07.   на підставі      ч.3ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

       СУТЬ СПОРУ :

          Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 16640,20 грн. боргу, 2049,73 грн. пені, 2458,49 грн. інфляційних втрат, а також 3% річних в сумі 645,73 грн. за неналежне виконання зобов”язань згідно договору на виконання робіт по будівництву №20 від 12.05.2005 р.

          Представники сторін в судовому засіданні надали письмове  клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

           Представник позивача в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що акт звірки за період з 01.01.2006 р. по 24.07.2006 р. зі сторони відповідача підписаний головним бухгалтером, який не тільки не уповноважений підписувати даний документ, а і перераховувати кошти за вказаним актом.

Також відповідачем було заявлено клопотання про  відстрочку виконання рішення на строк 3-6 місяців у зв”язку з тяжким фінансовим станом підприємства.

В судовому засіданні було здійснено  огляд оригіналу договору, довідки про вартість виконаних робіт та акту приймання виконаних підрядних робіт.

          Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті , господарський суд встановив:

         12.05.2005 року між сторонами було укладено договір№20 на виконання робіт по будівництву. Відповідно до п.1.1. вказаного договору підрядник (позивач) в межах договірної ціни взяв на себе зобов”язання виконати на свій ризик власними і залученими силами і засобами, з власних матеріалів, монтаж покрівлі по об”єкту „Маслозавод „Прилуки” і здати в обумовлені строки об”єкт в експлуатацію Замовника (відповідача).

          Договірна вартість робіт визначена сторонами в  п.2.1 договору і становить 217369 грн.

          У відповідності до п.3.1 договору термін  виконання  робіт   по договору складає  один місяць . Початком  виконання  робіт  по договору  є отримання  авансового  платежу на рахунок   підрядника.

          У відповідності до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду  одна сторона  ( підрядник)  зобов”язується  на свій  ризик  виконати певну роботу  за завданням  другої сторони  ( замовника ), а замовник  зобов”язується  прийняти та оплатити  виконану роботу.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України , суб”єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати  господарські зобов”язання належним чином  відповідно  до закону, інших правових  актів , договору, а за відсутності  конкретних вимог  щодо виконання зобов”язання  - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона  має вжити усіх  заходів, необхідних  для належного  виконання нею зобов»язання , враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення загальногосподарського інтересу . За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні  положення  Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей передбачених  цим Кодексом.

Так відповідно до  ст.  526 Цивільного кодексу України,  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших  актів цивільного законодавства , а за відсутності  таких умов  та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу  або інших вимог , що звичайно ставляться.

На виконання   умов договору 02.05.2005 р. відповідач перерахував позивачеві  авансовий платіж в сумі 30000 грн.

          Пунктом 3.5 договору встановлено, що виконання робіт або окремих етапів оформлюється шляхом підписання актів виконаних робіт формами № КБ –2 та №КБ-3.

          Як вбачається із матеріалів справи , відповідач виконав взяті на себе зобов”язання  та виконав   відповідачеві підрядні роботи на суму 49015,20 грн , що підтверджується  довідкою про вартість  виконаних підрядних робіт  за жовтень 2005р.  ф. КБ –3  та  актом  приймання  виконаних підрядних робіт  за жовтень 2005р. ф. КБ- 2 , які підписані сторонами.

          Відповідно до п.4.1 договору, остаточна оплата виконаних робіт проводиться на протязі 10 днів після підписання акту ФКБ-3 шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Підрядника.

          Відповідач на виконання взятих на себе зобов”язань  18.01.06р. сплатив позивачеві 1000 грн, 19.08.06р. –1000 грн та 11.07.2006р. - 375 грн.

          Таким чином сума  заборгованості за виконані підрядні роботи становить 16640 грн 20 коп.

          Посилання позивача на те, що акт прийому виконаних робіт підписаний не уповноваженою особою, судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, а які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивач не надав суду належних доказів , які підтверджують , що акт виконаних робіт та довідка про вартість виконаних робіт  підписані  не уповноваженою особою. Також після підписання сторонами акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, відповідачем було здійснено  три рази перерахування   коштів, згідно платіжних доручень,  які відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в господарському обороті   підписуються  першим та другим підписами  посадових осіб підприємства. Право першого підпису належить керівнику підприємства.

          Доказів  невиконання чи неналежного виконання  позивачем взятих на себе зобов”язань   відповідач також суду не надав.

Позивач просить  стягнути з відповідача пеню в  розмірі 2049,73 грн. за період прострочки з 11 .11.2005 р.  по 28..02.07р.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 8.11. договору  передбачено, що за порушення строків платежів, передбачених цим договором, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

          Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в сумі  637,84 грн. за період з 13.03.06р. по 11.05.06р. ,зважаючи на наступне.

          Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування  штрафних санкцій  за прострочення виконання зобов”язання,якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано. Оскільки строк оплати по  за виконані  роботи настав 10.11.2005р., відповідно нарахування пені   після  спливу шести місяців 11.05.06 р. припинилось.

          Враховуючи , що  відповідно  ст.258 Цивільного кодексу України для застосування до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені) встановлений річний строк позовної давності , а позивач звернувся до суду з позовною заявою   лише 13.03.2007р, суд доходить висновку , що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені за період з 11.11.2005р. по 13.03.06 р. і підстави для його поновлення  відсутні.

          Позивач просить стягнути інфляційні збитки в сумі 2458.49 грн. та 3% річних в сумі 645,73 грн.

          Згідно з ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Дослідивши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 2449,22 грн. в зв”язку з неправильним математичним обрахуванням позивачем вказної суми .

          Стягнення 3 % річних в сумі 645,73 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що  відповідач в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав, за виконані роботи своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд з урахуванням вищезазначеного , доходить висновку, що позовні вимоги позивача  є обґрунтованими та підлягають задоволенню в  частині стягнення боргу в сумі 16640,20 грн., 595 грн 02 коп  пені, 2449,22 грн. інфляційних втрат,   645,73 грн. - 3% річних. В решті позову відмовити.

            Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 203 грн 30 коп витрат по сплаті державного мита та 110 грн. 07  коп.  витрат  на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Заява відповідача  про відстрочку виконання рішення суду  задоволенню не підлягає, оскільки  відповідач не надав суду доказів наявності обставин,  які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

          Керуючись ст.ст. 258,526,625,837 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,230,231,232  Господарського кодексу України ст.ст. 33, 49, 77,  82-85  Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд  

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Маслозавод ”Прилуки”, Чернігівська область, м. Прилуки ,  вул. Дружби Народів,36, (р/р№26007301716338 у відділенні ПІБ м.Прилуки МФО 353423,код 30713561) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „СК Нове місто”, 40030, м. Суми вул. Білопільський шлях,11, (р/р №2600616000558 в СФ АКБ „Правекс-Банк”, МФО 337858,код 32779708) 16640 грн.20 коп  боргу,  595 грн 02 коп  пені, 2449,22 грн. інфляційних втрат,   645,73 грн. - 3 % річних, 203,30 грн. держмита та 110,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після  набранням  судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

4. У задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду відмовити.

        Суддя                                                                                  Л.М. Лавриненко

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 27.04.2007р.

        Суддя                                                                                  Л.М. Лавриненко