Рішення

від 07.09.2016 по справі 910/13880/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2016Справа №910/13880/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асістанський центр "ЕЛ.АЙ.СІ.

АСІСТАНС"

про стягнення 13 565,79 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Танцюра М.В. за довіреністю № б/н від 01.07.2016

Від відповідача : не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асістанський центр "ЕЛ.АЙ.СІ. АСІСТАНС" про стягнення 13 565,79 грн., (у тому числі: 12 032,79 грн. основного боргу, 1 403,00 грн. пені, 131,00 грн. проценти за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання), у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання медичної допомоги застрахованим особам від 16.01.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2016 порушено провадження у справі № 910/13880/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.09.2016, зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 07.09.2016 надав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи та оригінали документів, для огляду у судовому засіданні, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, надав пояснення по суті спору.

Відповідач уповноважених представників до судового засідання 07.09.2016 не направив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки не повідомив.

У судовому засіданні 07.09.2016 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Асістанський центр "ЕЛ.АЙ.СІ. АСІСТАНС" (далі - відповідач) був укладений договір про надання медичних послуг застрахованим особам від 16.01.2013 (далі за текстом - договір), згідно із п.1.1. якого предметом цього договору є надання позивачем, медичних послуг клієнтам відповідача, при настанні страхового випадку за замовленням, зробленого по телефону або оформлено письмово.

Відповідно до п. 6.5. договору, відповідач мав сплачувати вартість медичних послуг протягом 10 робочих днів з дати отримання відповідного рахунку-фактури, підкріпленого відповідачем чином оформленого звіту про надання медичних послуг згідно п.4.4. договору.

Згідно зі п. 4.4. договору, звіт подається в письмовій формі згідно з додатком №2 до цього договору, повинен бути підписаний головним лікарем позивача і скріплений печаткою позивача. До звіту додається рахунки-фактури на оплату медичних послуг, копії первинної медичної документації - виписки з амбулаторії картки/історії хвороби (для стаціонару).

Позивач пояснив суду, що відповідачем не виконано належним чином зобов'язань з надання медичних послуг.

Так, відповідачем не сплачено рахунок від 30.09.2013 №187 на суму 259,76 грн.

При цьому, претензію позивача від 08.07.2014 (копія в матеріалах справи) відповідач не задовольнив, відповіді на її не надав, акт здачі-прийняття робіт та акти звірки взаємних розрахунків не повернув.

Окрім цього, відповідачем не сплачено рахунки: від 31.01.2016 № 51 на суму 3 161,81 грн.;від 29.02.16 № 76 на суму 6 160,10 грн.;від 12.03.16 № 81 на суму 2 191,36 грн.

Претензію позивача від 05.04.2016 (копія додається) відповідач не задовольнив, відповіді на неї не надав.

Вимогу позивач про сплату заборгованості від 09.06.2016 (копія додається в матеріалах справи) відповідач не задовольнив.

Позивач зазначив, що будь-яких заперечень щодо надання послуг відповідачем не заявлялося ні протягом встановленого договором строку, ні протягом строку встановленого законом для розгляду претензії. Медичні послуги, надані позивачем, є належної якості та вартості, що підтверджуються актами приймання-передачі послуг від 31.01.2016 №47 на суму 3 161,81 грн., від 29.02.2016 №71 на суму 6 160,10 грн., від 12.03.2016 №75 на суму 2 191,36 грн.

Також, позивач пояснив, що неповернення відповідачем акту приймання-передачі послуг від 30.09.2016 №151 на суму 259,73 грн. не може вважатися неприйняттям наданих послуг, оскільки заперечення на цей акт відповідачем не надавалися. Позивачем дотримано умови досудового розгляду спору шляхом надсилання відповідачеві претензій з додатками та вимог про сплату боргу.

Враховуючи наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф" звернулося до господарського суду з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асістанський центр "ЕЛ.АЙ.СІ. АСІСТАНС" про стягнення 12 032,79 грн. основного боргу, 1 403,00 грн. пені, 131,00 грн. проценти за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання медичної допомоги застрахованим особам від 16.01.2013.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Згідно із ст. 903 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З наданих суду документів випливає, що позивач направив відповідачу акти приймання-передачі послуг від 31.01.2016 №47 на суму 3 161,81 грн., від 29.02.2016 №71 на суму 6 160,10 грн., від 12.03.2016 №75 на суму 2 191,36 грн. які були прийняті відповідачем, а акт приймання-передачі послуг від 30.09.2016 №151 на суму 259,73 грн. не може вважатися неприйняттям наданих послуг, оскільки заперечення на цей акт відповідачем не надавалися.

Дослідивши матеріали справи Господарський суд міста Києва встановив, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання та надав медичні послуги на загальну суму 11 773,03 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № 187 від 30.09.2013 на суму 259,76 грн., №51 від 31.01.2016 на суму 3 161,81, № 76 від 29.02.2016 на суму 6 160,10 грн., № 81 від 12.03.2016 на суму 2 191,36 грн.

Відповідно до п. 6.6. договору, у випадку, якщо відповідач не згідний з об'ємом і вартістю медичних послуг, заявлених позивачем до сплати, він зобов'язаний направити позивачу обґрунтовані заперечення до закінчення десятиденного терміну і перевести перевірку (експертизу) наданих медичних послуг. У такому випадку сплата за медичні послуги проводиться відповідно до протоколу перевірки (експертизи) при цьому, не нараховується і не сплачується які-небудь штрафні санкції або збитки.

Натомість, відповідач взяте на себе зобов'язання відповідно до договору про надання медичної допомоги застрахованим особам не виконав та не оплатив належним чином надані послуги.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва визнає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-Лайф» про стягнення основного боргу обґрунтованими частково, в сумі 11 773,03 грн. при цьому суд виходить з того, що надані суду актами про здачу-прийняття робіт підтверджується надання медичних послуг на загальну суму 11 773,03 грн., зкрема: № 187 від 30.09.2013 на суму 259,76 грн. + №51 від 31.01.2016 на суму 3 161,81 грн. + № 76 від 29.02.2016 на суму 6 160,10 грн. + № 81 від 12.03.2016 на суму 2 191,36 грн. = 11 773,03 грн.

Позивач також просить суд стягнути з "Асістанський центр "ЕЛ.АЙ.СІ. АСІСТАНС" 1 403,00 грн. пені за порушення договірного зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України , у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України , виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

За умовами пункту 7.5 договору, за несвоєчасну оплату медичних послуг відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки до повного погашення заборгованості навіть після припинення договору.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р . зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України , нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором про надання медичної допомоги застрахованим особам від 16.01.2013, то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України , за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 1 403,00 грн. пені.

Також, позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асістанський центр "ЕЛ.АЙ.СІ. АСІСТАНС" 131,00 грн. процентів.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України , особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України , що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» , згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором про надання медичної допомоги застрахованим особам від 16.01.2013, то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України , за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 131,00 грн. трьох відсотків річних.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» , рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за договором про надання медичної допомоги застрахованим особам від 16.01.2013р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг за даним договором не виконав належним чином.

Відповідач позовних вимог наданих позивачем не спростував, заперечень проти позову не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд визнає позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асістанський центр "ЕЛ.АЙ.СІ. АСІСТАНС" обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, в сумі 13 307,03 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асістанський центр "ЕЛ.АЙ.СІ. АСІСТАНС" (01133, м. Київ, вул. Первомайського, 11, код ЄДРПОУ 31568089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф" (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, 4, кв. 103, код ЄДРПОУ 37332028) про стягнення 11 773 (одинадцять тисяч сімсот сімдесят три) грн. 03 коп. основного боргу, 1 403 (одна тисяча чотириста три) грн. 00 коп. пені, 131 (сто тридцять одна) грн. 00 грн. процентів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору. 3. У решті позовних вимог відмовити. 4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 12.09.2016 р.

Суддя І.О. Андреїшина