Рішення

від 05.09.2016 по справі 910/12934/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2016Справа №910/12934/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства «Київський метрополітен»

до приватного підприємства «Восток-1»

про стягнення заборгованості у розмірі 1 199,57 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Ковтун Т.О. (довіреність № 171 від 25.12.2015);

від відповідача: не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява комунального підприємства «Київський метрополітен» (далі - позивач) до приватного підприємства «Восток-1» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 1 199,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що між ним та відповідачем був укладений договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна № В-136-12 від 02.10.2012 (далі - договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався забезпечувати утримання об'єктів оренди, а відповідач зобов'язувався відшкодовувати позивачу зазначені витрати на утримання вчасно і в повному обсязі.

Відповідач, у порушення умов договору, відшкодування витрат на утримання об'єкта оренди за 2-4 квартали 2015 року не здійснив.

Вважаючи, що його права порушені позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 1 030,98 грн основного боргу, пеню в сумі 157,40 грн та три проценти річних у розмірі 11,19 грн.

Провадження у справі № 910/12934/16 порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 та призначено її розгляд на 01.08.2016.

29.07.2016 через загальний відділ діловодства суду представники позивача та відповідача подали клопотання про відкладення розгляду справи.

01.08.2016 представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, вимоги ухвали суду від 19.07.2016 не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 клопотання представників сторін про відкладення розгляду справи були задоволені, розгляд справи відкладено на 05.09.2015.

01.09.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав заяву, повідомляв про відсутність можливості з'явитись у судове засідання, призначене на 05.09.2016, просив розглянути справу без його участі, повідомив про сплату відповідачем основного боргу та просив суд відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

05.09.2016 представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом було задоволено.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 05.09.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

02.10.2012 між комунальним підприємством «Київський метрополітен» (далі - позивач або балансоутримувач) та приватним підприємством «Восток-1» (далі - відповідач або орендар) був укладений договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна № В-136-12 (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що балансоутримувач зобов'язувався забезпечувати утримання об'єктів оренди відповідно до переліку, який є невід'ємною частиною договору (додаток № 1) за цінами, визначеними в узагальненому розрахунку щомісячних витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, а орендар зобов'язувався відшкодовувати балансоутримувачу зазначені витрати.

Згідно з додатком № 1 до договору «Перелік об'єктів, які перебувають в користуванні орендаря», відповідач користується об'єктом оренди загальною площею 50,0 кв.м., що розташований у переході станції метро «Видубичі».

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 договору балансоутримувач об'єкта оренди зобов'язується не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати орендарю рахунок (розрахунок) по відшкодуванню витрат балансоутримувача визначених в порядку, вказаному в п. 2.3 даного договору.

В свою чергу, орендар зобов'язується до 5 числа місяця, наступного за звітним кварталом, самостійно отримувати рахунок (розрахунок) по відшкодуванню витрат та не пізніше 20 числа здійснювати платіж на поточний рахунок балансоутримувача (пп.3.2.1 п. 3.2 договору).

З рахунку на оплату № 6270 від 31.12.2015, копія якого долучена до матеріалів справи, вбачається, що розмір витрат на утримання об'єкта оренди за 2-4 квартали 2015, які повинен був відшкодувати відповідач, становить 1 030,98 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач свого обов'язку за договором не виконав та витрати на утримання об'єкта оренди за 2-4 квартали 2015 не відшкодував, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 1 030,98 грн основного боргу, пеню в сумі 157,40 грн та три проценти річних у розмірі 11,19 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

27.07.2016 відповідач оплатив заборгованість перед позивачем у розмірі 1 030,98 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 322, копія якого долучена до матеріалів справи.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 роз'яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі № 910/12934/16 в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 030,98 грн підлягає припиненню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 157,40 грн та три проценти річних у розмірі 11,19 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що орендар здійснює платіж по відшкодуванню витрат з утримання об'єкта оренди щоквартально не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом на підставі виданих балансоутримувачем рахунків.

Таким чином, відповідач повинен був відшкодувати позивачу витрати на утримання об'єкта оренди за 2 квартал 2015 - до 20.07.2015 включно, за 3 квартал 2015 - до 20.10.2015 включно, за 4 квартал 2015 - до 20.01.2016 включно.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач витрати на утримання об'єкта оренди відшкодував позивачу з порушенням строку, встановленого умовами договору, отже допустив порушення зобов'язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 вказаної статті).

Згідно з п. 5.2 договору за несвоєчасно перераховані платежі орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки, але не більше розміру встановленого законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем суд дійшов висновку, що він виконаний не вірно, у зв'язку з чим судом був здійснений власний розрахунок пені:

Період нарахуванняРозмір заборгованості (грн)Кількість днів простроченняОблікова ставка НБУРозмір пені (грн) 21.01.2016-21.04.2016 1 030,98 92 22,0% 114,03 22.04.2016-26.05.2016 1 030,98 35 19,0% 37,46 27.05.2016-31.05.2016 1 030,98 5 18,0% 5,07 Всього 156,56 Таким чином, вимога позивача, щодо стягнення з відповідача пені є обґрунтованою, проте підлягає задоволенню у розмірі меншому ніж визначено позивачем, а саме - 156,56 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних, наданий позивачем, суд дійшов висновку про те, що він виконаний не вірно, у зв'язку з чим судом був здійснений власний розрахунок трьох процентів річних:

Період нарахуванняРозмір заборгованості (грн)Кількість днів простроченняТри проценти річних (грн) 21.01.2016-31.05.2016 1 030,98 132 11,15 Всього 11,15 Отже, вимога позивача, щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних є обґрунтованою, проте підлягає задоволенню у розмірі меншому ніж визначено позивачем, а саме - 11,15 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що даний спір виник внаслідок порушення відповідачем умов договору на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна № В-136-12 від 02.10.2012 та неналежного виконання ним зобов'язань за вказаним договором, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 1 378,00 грн покласти на відповідача.

Керуючись статтями 33-34, 43-44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов комунального підприємства «Київський метрополітен» задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 030,98 грн (одна тисяча тридцять грн 98 коп.) припинити.

3. Стягнути з приватного підприємства «Восток-1» (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 26, квартира 53; ідентифікаційний код 37423518) на користь комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 35; ідентифікаційний код 03328913) 156,56 грн (сто п'ятдесят шість грн 56 коп.) пені; три проценти річних у розмірі 11,15 грн (одинадцять грн 15 коп.); судовий збір у розмірі 1 378,00 грн (одна тисяча триста сімдесят вісім грн 00 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12 вересня 2016 року.

Суддя Я.А. Карабань