Ухвала

від 12.09.2016 по справі 911/2914/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16 тел. 235-24-26

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви без розгляду

"12" вересня 2016 р.                                                            Справа № 911/2914/16

за позовом          громадської організації "Клуб рибалок-любителів "Веселий Карась" (09136, Київська область, Білоцерківський район, с. Скребиші, вул. Піонерська,будинок 8, ідентифікаційний код 40058318)

до відповідачів:          1) відкритого акціонерного товариства "Білоцерківець" (09106, Київська область, м. Біла Церква, вул. Таращанська, будинок 193, ідентифікаційний код 20574192),

          2) Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, будинок 2, ідентифікаційний код 19425498)

про          визнання правочину недійсним

ВСТАНОВИВ:

позивач – громадська організація "Клуб рибалок-любителів "Веселий Карась", с. Скребиші Білоцерківський район, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 07.09.2016р. до відповідачів - відкритого акціонерного товариства "Білоцерківець", м. Біла Церква та Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, м. Біла Церква, в якому просить суд визнати недійсним договір оренди водного об'єкту та земель водного фонду Білоцерківського району, Київської області укладений між Білоцерківською районною державною адміністрацією та відкритим акціонерним товариством "Білоцерківець" від 19.04.2006р.

Подана позовна заява не може бути прийнята до розгляду господарським судом Київської області, оскільки вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до вимог пунктів 4, 5 частини другої ст. 54 ГК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

Посилання на законодавство являє собою юридичні підстави позову. У позовній заяві повинні бути викладені норми матеріального права, що регулюють спірні матеріально-правові відносини та порушені відповідачем, а також відповідно до яких, на думку позивача, слід вирішити спір.

Позивачем не дотримано вказаних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.04.2006р. між відповідачами відкритим акціонерним товариством "Білоцерківець" та Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області укладено договір оренди водного об'єкту та земель водного фонду Білоцерківського району Київської області. Однак, як стверджує позивач, вказаний договір оренди є недійсним, оскільки не відповідає вимогам ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", а саме не містить усіх істотних умов договору, зокрема щодо збереження стану об'єкта оренди, що є підставою для визнання його недійсним.

Однак, суд звертає увагу позивача, на те, що відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України в постанові 6-849цс15 від 09.12.2015р.

Отже, у спорах про визнання договорів недійсними позивач (незалежно від того, чи є він стороною правочину або ж іншою заінтересованою особою) повинен довести, а суд – встановити наявність факту порушення суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

При цьому інтерес такої особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам, а також відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надане в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 01.12.04 № 18-рп/2004 (справа № 1-10/2004).

Позивачем в позові не наведено, на захист яких саме порушених прав та інтересів позивача спрямоване подання вказаного позову, не зазначено, яким чином визнання судом договору недійсним призведе до відновлення порушеного права. Позивачем не подано жодних доказів існування законних прав та інтересів позивача та доказів порушення цих прав з боку відповідачів. Позивач не тільки не надає вищезазначених доказів, але й не посилається в позові на їх існування, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої ст. 63 ГПК України.

Окрім того, згідно із пунктом 6 частини першої ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до вимог частини першої ст. 56 ГПК України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів листом з описом вкладення. Відповідно до пункту 2 частини першої ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Таким чином, за змістом частини другої ст. 34 ГПК України єдиним належним доказом направлення сторонам копії позовної заяви є опис вкладення в лист.

На доказ надсилання громадська організація "Клуб рибалок-любителів "Веселий Карась" копії позовних заяв відповідачам, подано описи вкладення у цінний лист від 05.09.2016р., тоді як подана до господарського суду Київської області позовна заява датована 07.09.2016р., відповідно копія позовної заяви від 07.09.2016р. та додані до неї документи не могли бути направлені відповідачу 05.09.2016р.

Відповідно до вищевикладеного, суд робить висновок про те, що позивачем – громадською організацією "Клуб рибалок-любителів "Веселий Карась" не подано належних та допустимих доказів надсилання відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 63 ГПК України.

Також, суд звертає увагу позивача, що відповідно до п.2 частини 1 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності.

Як вбачається з позовної заяви, позивач відповідачем 1 вказує відкрите акціонерне товариство "Білоцерківець", однак, згідно долученого до позовної заяви Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.08.2016р. за №22196153 вбачається, що адреса м. Біла Церква, вул. Таращанська 193 належала правопопереднику відкритого акціонерного товариства «Білоцерківець» - ТОВ «Білоцерківець».

Правонаступник товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківець" Відкрите акціонерне товариство "Білоцерківець" (адреса згідно даних Єдиного реєстру – 09170, Київська обл., Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру 5, код 20574192) 16.01.2012р. припинено за рішенням засновників, номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи 13281120004000823.

Судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктами 2, 3 та 6 частини першої, частиною третьою статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву від 07.05.2016р. громадської організації "Клуб рибалок-любителів "Веселий Карась" разом з доданими до неї матеріалами (всього на 21 аркуші, в тому числі оригінали: платіжного доручення №0.0.611781605.1 від 06.09.2016р.,описів вкладення в цінний лист від 05.09.2016р. №К3317772100 ТА №К3317772134) повернути заявнику без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя                                                             О.В. Конюх