Рішення

від 06.09.2016 по справі 915/805/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року Справа № 915/805/16

Господарський суд Миколаївської області у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі судового засідання Берко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01.06.2016 року,

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 02.11.2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«КАПСВ» ,

65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 21 (ідентифікаційний код 33138242),

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробництво заморожених продуктів В«ЕлікаВ» ,

57260, Миколаївська область, Вітовський (Жовтневий) район, с. Котляреве, вул. Комарова, 62 (ідентифікаційний код 35048287)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 18/09П від 26.09.2007 року в сумі 151 837,50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«КАПСВ» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробництво заморожених продуктів В«ЕлікаВ» про стягнення заборгованості за договором поставки № 18/09П від 26.09.2007 року в сумі 151 837,50 грн.

Ухвалою суду від 25.07.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.08.2016 року.

08.08.2016 року у судовому засіданні оголошено перерву до 22.08.2016 року.

22.08.2016 року у судовому засіданні оголошено перерву до 06.09.2016 року.

06.09.2016 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечив.

У поданому суду відзиві (а.с. 25-28) зазначив наступне.

Видаткова накладна № 261 від 26.11.2007 року не може бути прийнята судом до уваги, оскільки в порушення ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, не містить даних про особу, яка підписала зазначений документ від відповідача (посада, прізвище).

Позивачем не надано довіреності особи, яка одержувала товар від імені відповідача. Крім того, не надано Специфікації до договору поставки № 18/09П від 26.09.2007 року.

Представник зазначає, що в даному випадку не можуть бути застосовані положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, оскільки до спірних правовідносин застосовується спеціальна норма (ст. 692 ЦК України).

Представник відповідача також посилається на пропуск позивачем строку позовної давності та просить застосувати наслідки такого пропуску.

Представник позивача заперечував сплив позовної давності, оскільки мало місце переривання вказаного строку добровільним виконанням, а саме оплата відповідачем 06.09.2016 року частини заборгованості за договором поставки № 18/09П від 26.09.2007 року в сумі 55,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

26.09.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю В«КАПСВ» (далі - Виконавець, Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробництво заморожених продуктів В«ЕлікаВ» (далі - Замовник, відповідач) укладено договір поставки № 18/09П (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язався поставити обладнання, а Виконавець зобов'язався прийняти та оплатити поставлене обладнання. (а.с. 11-12)

Відповідно до п. 1.2 Договору асортимент, вартість, строки та умови поставки вказуються у Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість Договору відповідно до Специфікації: 145 125,00 грн., в тому числі ПДВ - 20 % - 24 187,50 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору обладнання, згідно Специфікації до Договору, переходить у власність Замовника після повної оплати, до цього часу обладнання є власністю Постачальника.

Відповідно до п. 3.1 Договору Постачальник зобов'язаний провести поставку обладнання, вказаного у Специфікації, протягом 35 робочих днів з моменту підписання Договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору обладнання передається Замовнику тільки після підписання видаткових накладних.

Відповідно до п. 8.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до його повного виконання.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 151 837,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № 261 від 26.11.2007 року (а.с. 14).

Докази оплати відповідачем товару в матеріалах справи відсутні.

01.07.2016 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за договором поставки № 18/09П від 26.09.2007 року в сумі 151 837,50 грн. (а.с. 7-8)

Вказана вимога отримана відповідачем 13.07.2016 року (а.с. 10).

У відповіді на претензію (а.с. 30) відповідач повідомив позивачу, що за даними його бухгалтерії заборгованість за вказаним договором не рахується.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 18/09П від 26.09.2007 року в сумі 151 837,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, із посиланням на норми ч. 2 ст. 530 ЦК України, зазначає, що оскільки Договором строк проведення остаточного розрахунку встановлений не був, відповідач зобов'язаний оплатити товар протягом 7 календарних днів з дня отримання вимоги, тобто з 13.07.2016 року.

Суд не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У договорі поставки № 18/09П від 26.09.2007 року сторони не узгодили строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, у відповідності до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, обов'язок щодо оплати товару виник у відповідача в день підписання видаткової накладної № 261, тобто 26.11.2007 року.

Вказана правова позиція також підтверджується постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» , абзацем 1 п. 1.7 якої визначено наступне: якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Таким чином, строк оплати товару настав 26.11.2007 року, тобто в день підписання видаткової накладної № 261.

Доказів оплати заборгованості в сумі 151 837,50 грн. суду не надано.

Посилання представника відповідача на відсутність заборгованості за Договором відхиляються судом, оскільки з наданої представником позивача виписки по рахунку (а.с. 57-59) вбачається, що проведені відповідачем проплати не стосуються договору поставки № 18/09П від 26.09.2007 року.

При цьому дефекти видаткової накладної №261 не спростовують отримання товару відповідачем. Навпаки, з листа ПП "Еліка" за №220 від 17.08.2011 року вбачається, що правовідносини за договором №18/09П від 26.09.2007 року мали місце.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 18/09П від 26.09.2007 року в сумі 151 837,50 грн. є обґрунтованою, проте, задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на пропуск позивачем позовної давності та просить застосувати наслідки такого пропуску.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, строк, у межах якого позивач міг звернутися до суду за захистом свого права, сплинув 29.11.2010 року.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 22.07.2016 року, тобто після спливу позовної давності, у межах якої особа може звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку із спливом позовної давності.

Посилання представника позивача на переривання перебігу позовної давності відхиляються судом з огляду на наступне.

На підтвердження переривання перебігу позовної давності представником позивача надана копія виписки по рахунку, відповідно до якої відповідач 06.09.2016 року перерахував позивачу 55,00 грн., призначення платежу: оплата згідно договору поставки № 18/09П від 26.09.2007 року. (а.с. 74)

Як зазначено вище, строк, у межах якого позивач міг звернутися до суду за захистом свого права, закінчився 29.11.2010 року.

Відповідно до абз. 1 п. 4.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорівВ» у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

Оскільки оплата відповідачем частини боргу по Договору була здійснена після спливу строку давності, такі дії відповідача не тягнуть переривання перебігу позовної давності.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір при відмові в позові покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення - з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складений 12.09.2016 року.

Суддя В.О. Корицька