Рішення

від 08.09.2016 по справі 923/729/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2016 року Справа № 923/729/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м.Херсон

до: приватної виробничо-комерційної фірми "Інвентор", с. Костогризове Олешківського району Херсонської області

про стягнення 16527грн. 60коп.

за участю представників сторін:

від позивача уповноважена особа ОСОБА_1, довір. від 30.12.2015р.

від відповідача - не прибули

Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з приватної виробничо-комерційної фірми "Інвентор" (відповідач) суму основного боргу в розмірі 13852,19грн. за період з 01.10.2015р. по 22.04.2016р., пеню в розмірі 2001,39 грн., втрати від інфляції в розмірі 520,61 грн., 3% річних в розмірі 153,41грн. за договором № 467 від 15.10.2012р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав зазначених у позові.

Ухвалою від 26.07.2016р. розгляд справи відкладався.

Відповідач в засідання суду не прибув, відзиву на позовну заяву не надав, подавши заяву про зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи № 923/946/16 за позовом приватної виробничо-комерційної фірми "Інвентор" до публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про розірвання договору, надавши копію ухвали від 01.09.2016р. про порушення провадження у зазначеній справі. Відповідач посилається на те, що предметом позову у справі № 923/946/16 є розірвання з 01.10.2015р. договору №467 від 15.10.2012р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, тому результати її розгляду можуть вплинути на результати справи № 923/729/16.

Взявши до уваги доводи сторін та надавши їм правову оцінку, суд відхиляє заявлене відповідачем клопотання про зупинення справи, врахувавши наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати:

а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;

б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Проте, зі змісту цього роз’яснення вбачається, що ним не встановлено обов’язкове зупинення судом розгляду справи у даній правовій ситуації, а лише надано суду таке право з урахуванням наявності обставин конкретної справи.

Відповідачем не надано документального підтвердження того, що предметом позову у справі № 923/946/16 є розірвання саме договору № 467 від 15.10.2012р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, оскільки в ухвалі про порушення провадження у справі № 923/946/16 не зазначено, про який саме договір йдеться мова.

З матеріалів справи вбачається, що справи № 923/729/16 та № 923/946/16 можуть бути пов’язані між собою, оскільки результат розгляду справи № 923/946/16 може вплинути на результат розгляду справи № 923/729/16, адже у разі задоволення позову про розірвання з 01.10.2015р. договору № 467 у справі № 923/946/16 правові підстави для задоволення позову щодо стягнення заборгованості за цим договором за період після 01.10.2015р. у справі №923/729/16 будуть відсутні.

Проте, у разі задоволення позову про розірвання договору при розгляді справи №923/946/16 відповідач по справі № 923/729/16 не позбавлений права на захист своїх прав шляхом звернення до суду з заявою про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами, якщо позов про стягнення з нього заборгованості буде задоволено.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов’язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,

в с т а н о в и в:

15.10.2012р. між сторонами укладено договір № 467 про надання послуг з централізованного опалення та постачання гарячої води, за умовами якого (п.1) позивач зобов'язався надати відповідачу з початку по кінець опалювального періоду, встановленого рішенням виконкому Херсонської міської ради, відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Пунктом 30 договору встановлено, що він укладається на строк до 31.12.2013р., договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Згідно з п. 3 договору визначено об'єкт надання послуг, а п. 2 - місцезнаходження приміщення відповідача (м. Херсон пр. Текстильників 5).

Пунктом 8 договору передбачено, що оплата за спожиті послуги здійснюється в строк не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. 15 договору відповідач зобов'язаний оплачувати послуги в строки встановлені договором.

Згідно з cт. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Крім того, статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено права та обов'язки споживача теплової енергії, зокрема, визначено, що до основних обов'язків споживача відноситься додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Частиною шостою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Вартість послуг з теплопостачання, що застосовувалась ПАТ "Херсонська ТЕЦ" протягом жовтня 2015 року затверджена постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1415 від 30.04.2015р., листопада - грудня 2015р. - постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг України від 29.10.2015 № 2690, протягом січня 2016р. - постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг України від 26.11.2015 № 2863, протягом лютого - березня 2016р. - постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.01.2016р. № 54.

Позивач направляв відповідачу листи-повідомлення щодо зміни тарифів (листи від 18.03.2015р. № 06-1/654, від 20.11.2015р. № 06-1/2364, від 04.01.2016р. № 06-1/09, від 19.02.2016р. № 06-1/464).

Позивач зобов'язання щодо надання послуг з централізованого опалення виконував належним чином, що підтверджується довідками про наявність опалення за жовтень 2015р. - березень 2016р.

В порушення положень договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, відповідач свої обов'язки виконував не належним чином, несвоєчасно та не в повному обсязі оплачував послуги з централізованого опалення, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Розмір заборгованості відповідача за послуги централізованого опалення зазначено в Довідці про рух заборгованості відповідача за теплову енергію за період з 01.10.2015 р. по 22.04.2016 р., згідно з якою заборгованість відповідача перед ПАТ "Херсонська ТЕЦ" станом на 22.04.2016р. складає 13852,19грн.

Рахунки за надані послуги з централізованого опалення надавались відповідачу поштою, про що свідчать поштові повідомлення.

Відповідачеві направлялась вимога про сплату заборгованості від 19.04.2016р. №06-1/948, яка була відповідачем залишена без відповіді, та акт звірки розрахунків від 22.04.2016р.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобов’язань за вказаним договором, у зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості в розмірі 13852,19 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно з положеннями п. 18 договору за несвоєчасне внесення платежів за послуги споживач несе відповідальність згідно з законодавством і договором шляхом сплати в безспірному порядку крім суми основної заборгованості передбачених п. 12 штрафні санкції, інфляційні втрати та 3% річних.

Відповідно до п. 12 договору за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується в безспірному порядку крім суми основної заборгованості пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочки.

У зв'язку з несвоєчасними розрахунками відповідача за договором позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 2001,39 грн.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, здійснивши перевірку правильності нарахувань пені, та враховуючи те, що відповідач не виконав обов'язків за договором по своєчасних розрахунках за договором, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 2001,39 грн.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 153,41грн. та 520,61грн. втрат від інфляції.

Перевіривши розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, суд дійшов висновку, що 3% річних в сумі 153,41 грн. та 520,61грн. втрат від інфляції нараховано позивачем вірно, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з приватної виробничо-комерційної фірми "Інвентор" (с. Костогризове Олешківського району Херсонської області вул. Залиманська 5, код 30142518) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (м. Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00131771):

- на р/р 26036303006572 в АТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457, - 13852грн. 19коп. основного боргу;

- на р/р 26009011003447 в ПАТ "БТА БАНК", МФО 321723, - пеню в розмірі 2001грн. 39 коп., втрати від інфляції в розмірі 520 грн. 61коп., 3% річних в розмірі 153грн. 41 коп. та 1378грн. 00коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.09.2016р.

Суддя В.П.Ярошенко