Рішення

від 08.09.2016 по справі 925/926/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2016 р. Справа № 925/926/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем Петрик І.О. за участю представників сторін: позивача - не з'явився, відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом державного науково - виробничого підприємства "Картографія" до товариства з обмеженою відповідальністю "Буклет" про стягнення 200 782, 08грн.

ВСТАНОВИВ:

Державним науково - виробничим підприємством "Картографія" заявлено позов в якому він просить стягнути з відповідача заборгованість по договору № 51 від 25.02.2013 про торгове представництво з яких 194 499 грн. 08 коп. основного боргу та 6 283 грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором від 25.02.2013 р. №51 щодо надання права торговельному представнику (відповідачу) представляти і реалізувати свою картографічну продукцію на території Черкаської області.

Позивач до дня судового засідання надіслав суду письмове клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, однак в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов суду не подавав.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

25.02.2013 року між державним науково - виробничим підприємством "Картографія" та товариством з обмеженою відповідальністю "Буклет" був укладений договір про торгове представництво № 51 відповідно до умов якого, позивач надав право торговельному представнику (відповідачу) представляти і реалізувати свою картографічну продукцію на території Черкаської області, а відповідач (на підставі п. 3.1 Договору №51) зобов'язувався проводити рахунки з позивачем за поставлену продукцію по мірі її реалізації, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок чи в касу позивача.

Відповідно до п. 5 договору № 51 від 25.02.2013 сторони передбачили, що торговельний представник (відповідач) зобов'язується надавати картографії (позивачу) письмові звіти про взаєморозрахунки, стан заборгованості, залишки нереалізованої продукції один раз на місяць до 5 числа (станом на 1 число), а також за її вимогою в 5-денний термін.

В рамках укладеного між сторонами договору відповідачеві був фактично поставлений товар на підставі наступних видаткових товарних накладних підписаними і скріпленими печатками обома сторонами:

№ РН-0003222 від 30.07.2013 року на суму 334 660, 90 грн., з урахуванням ПДВ; № РН-0003223 від 30.07.2013 року на суму 12 418, 16 грн., з урахуванням ПДВ; № РН-0004244 від 11.09.2013 року на суму 33 254, 20 грн., з урахуванням ПДВ; РН-0004245 від 11.09.2013 року на суму 3 177, 72 грн., з урахуванням ПДВ; № РН-0004886 від 03.10.2013 року на суму 15 889, 40 грн., з урахуванням ПДВ; № РН-0004887 від 03.10.2013 року на суму 487, 20 грн., з урахуванням ПДВ;

Всього було поставлено товару на загальну суму - 399 887,38 грн., а не 399946,02 грн., як вказано в розрахунку позивача.

Відповідач, згідно з виписками з особового рахунку позивача, оплатив за відвантажену продукцію 212000 грн., а не 205 446,94 грн. як вказав позивач у розрахунку суми позову.

Таким чином на час розгляду справи неоплаченим залишився товар на суму 187887,38 грн.

04.03.2015р. на адресу відповідача була направлена претензія за № 1 з вимогою про виконання умов договору № 51 від 25.02.2013. Однак до цього часу відповідь не отримана, борг не сплачено.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору про торгове представництво № 51 від 25.02.2013.

Відповідач не виконав належним чином грошового зобов'язання за договором № 51 щодо своєчасної і повної оплати поставленого йому позивачем товару і тим самим порушив право позивача на своєчасне і повне одержання плати з поставлений товар. Отож позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати від відповідача виконання вказаного грошового зобов'язання в натурі шляхом стягнення з нього на свою користь 187887 грн. 38 коп. основного боргу, а також передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу 3% річних. Розрахунок річних позивачем здійснено невірно, оскільки нарахування проведено на невірно визначену суму боргу. Судом здійснено перерахунок та визначено суму річних - 6084 грн. 46 коп., яка і підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім витрати на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Буклет" (АДРЕСА_1, 18002, код 37478766) на користь Державного науково - виробничого підприємства "Картографія" ( вул. Попудренка, 54, м. Київ-94, 02660, код 02570463)- 187887 грн. 38 коп. боргу, 6084 грн. 46 коп. 3% річних та 3011 грн. 74 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 12.09.2016р.

СУДДЯ К.І. Довгань