Рішення

від 13.09.2016 по справі 925/783/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2016 р. Справа № 925/783/16

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства В«Управління по експлуатації Будинку

рад і об'єктів обласної комунальної власностіВ» , м. Черкаси

до громадської організації В«Оздоровлення української націїВ» ,

м. Черкаси

про розірвання договору та виселення з нежитлових приміщень

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося комунальне підприємство В«Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власностіВ» до громадської організації В«Оздоровлення української націїВ» про розірвання договору оренди нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення), що належить до обласної комунальної власності від 04 листопада 2014 року за №67-2014 року укладеного між сторонами та виселення відповідача з орендованих нежитлових приміщень №№ 16,17, що розташовані на другому поверсі адміністративної будівлі за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 225 та передання вказаних приміщень позивачу.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14 липня 2016 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 28 липня 2016 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю з підстав викладених у позові.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 14 липня 2016 року та від 28 липня 2016 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати до суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 13 вересня 2016 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/783/16.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом під час розгляду даного спору, 04 листопада 2014 року між комунальним підприємством В«Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власностіВ» (орендодавець) та громадською організацією В«Оздоровлення української націїВ» (орендар) було укладено договір оренди №67-2014 нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення), що належить до обласної комунальної власності.

Відповідно до п. 1.1. даного договору орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення 2-го поверху №16, №17, корисною площею 63,1 кв.м., площі спільного користування 24,9 кв.м., загальною площею 88 кв.м., розміщене за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 225.

Згідно п. 3.1. зазначеного договору розмір орендної плати за базовий місяць оренди складає 1 772 грн. 68 коп. (без ПДВ) та 2 127 грн. 21 коп. (з ПДВ).

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується на рахунок орендодавця щомісячно не пізніше дванадцятого числа місяця, за який сплачується орендна плата (п. 3.5. договору).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 10 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» (в редакції станом на момент укладання договору оренди), встановлено, що істотними умовами договору оренди є:

- об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

- термін, на який укладається договір оренди;

- орендна плата з урахуванням її індексації;

- порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством;

- виконання зобов'язань;

- забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;

- порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;

- відповідальність сторін;

- страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

- обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , який є спеціальним законом з питань регулювання відносин оренди державного та комунального майна, встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Частиною 3 ст. 291 Господарського кодексу України, встановлено, що договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України.

Підстави, коли наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, встановлені ст. ст. 782, 783 Цивільного кодексу України. Таке право наймодавець має у разі, коли наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України).

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

В пункті 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21 листопада 2011 року, № 01-06/1624/2011 В«Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального праваВ» зазначено, що рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року N 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Отже, недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (див. постанову Верховного Суду України від 17 червня 2008 року N 8/32пд).

Відповідну правову позицію викладено також в інформаційних листах Вищого господарського суду України В«Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 рокуВ» від 13 серпня 2008 року N 01-8/482 та В«Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального праваВ» (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України) від 15 січня 2010 року N 01-08/12 і в постанові Вищого господарського суду України від 29 березня 2011 року N 22/110).

В пункті 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №12 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майнаВ» зазначено наступне: вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке.

Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Матеріалами справи підтверджується, що всупереч вимогам договору оренди нерухомого майна, відповідач не сплачував орендну плату у встановленому договором розмірі та у визначені договором строки.

Так, позивач у своїй позовній заяві зазначав, що за період з листопада 2014 року по липень 2016 року заборгованість по оплаті орендної плати становить 53 784 грн. 67 коп.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 06 квітня 2016 року зі справи №925/109/16 позов задоволено повністю та стягнуто 86 682 грн. 13 коп. боргу та 3 219 грн. 64 коп. пені, а також 1 378 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору із громадської організації В«Оздоровлення української націїВ» на користь комунального підприємства В«Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власностіВ» .

Вищевказане рішення набрало законної сили у визначеному законодавством порядку.

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач систематично порушував умови договору стосовно сплати орендних платежів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України, під час розгляду даного спору, не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору оренди, розрахунку з позивачем за орендоване майно в повному обсязі, а також не було спростовано доводи позивача, що викладені останнім в позові.

Оскільки матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем своїх зобов'язань у зв'язку з несплатою орендної плати більше трьох місяців підряд, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про розірвання договору в судовому порядку є правомірними та обґрунтованими.

Статтею 27 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 5.10. договору було передбачено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві, або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Отже, право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено ст. 785 ЦК України.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 08 травня 2012 року по справі № 3-26гс12 (№ за ЄДРСР 24528552), яка, згідно ст. 111-28 ГПК України, є обов'язковою для застосування всіма суб'єктами владних повноважень, судами загальної юрисдикції при застосуванні нормативно-правового акту, що містить відповідну норму права.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення), що належить до обласної комунальної власності від 04 листопада 2014 року за №67-2014 року укладеного між комунальним підприємством В«Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власностіВ» та громадською організацією В«Оздоровлення української націїВ» .

3. Виселити громадську організацію В«Оздоровлення української націїВ» з орендованих нежитлових приміщень №№ 16,17, що розташовані на другому поверсі адміністративної будівлі за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 225 та передати вказані приміщення комунальному підприємству В«Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власностіВ» .

4. Стягнути з громадської організації В«Оздоровлення української націїВ» , вул. 38-армії,97/2, м. Черкаси, ідентифікаційний код 39380508 на користь комунального підприємства В«Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власностіВ» , бул. Шевченка, 185, м. Черкаси, ідентифікаційний код 04014200 - 2 756 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 13 вересня 2016 року.

Суддя А.В. Васянович