Рішення

від 05.09.2016 по справі 918/550/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2016 р. Справа № 918/550/16

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А. , при секретарі судового засідання Конончук С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотек" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноПром"

про стягнення заборгованості в сумі 432 130 грн. 53 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №2 від 01.09.2016р.;

від відповідача - не з'явився.

В судовому засіданні 05 вересня 2016 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуально кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11 липня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Технотек" (далі - ТзОВ "Технотек", позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноПром" (далі - ТзОВ "ТехноПром", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 146 234,82 російських рублів, що за курсом НБУ станом на 15.06.2016 року становить 432 130 грн. 53 коп..

Позивач посилається на те, що між ним та відповідачем був укладений Контракт №11-05-12-ТП-1 з додатковими угодами. Згідно умов контракту, ТзОВ "Технотек" зобов'язався поставити (передати у власність), а ТзОВ "ТехноПром" прийняти та оплатити обладнання, матеріали, механізми та іншу продукцію (далі - товар) для виробництва контрольно-вимірювальних пунктів. Позивач вказує, що відповідач свої зобов'язання виконав лише частково.

Ухвалою суду від 13 липня 2016 року позовну заяву б/н від 15.06.2016р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/550/16, розгляд справи призначено на 05 вересня 2016 року.

Ухвалою суду від 13 липня 2016 року провадження у справі було зупинено до 05 вересня 2016 року для звернення господарського суду Рівненської області із судовим дорученням про надання правової допомоги до Арбітражного суду міста Москви (115225, Москва, вул. Велика Тульская, б. 17) шляхом вручення відповідачу процесуального документа - ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі від 13.07.2016 року.

Ухвалою суду від 05 вересня 2016 року поновлено провадження у справі №918/550/16.

27 липня 2016 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи. (а.с. 73-74)

Крім того, 28 липня 2016 року від позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення по справи. (а.с. 75)

22 серпня 2016 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 76), в якому останній вказує на те, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 146 234, 82 російських рублів. Однак зазначає, що на даний момент у Покупця відсутня можливість погасити заборгованість перед Постачальником у зв'язку із тяжким фінансовим становищем, пов'язаним із падінням обсягів продажу. Крім того, зазначив, що Постачальник борг перед Покупцем визнає, від виконання зобов'язання за контрактом не відмовляється.

Представник позивача у судовому засіданні 05 вересня 2016 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання 05 вересня 2016 року не з'явився, однак належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Крім того, 22 серпня 2016 року направив на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому борг визнає.

А тому, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технотек" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТехноПром" (далі - Покупець) було укладено Контракт №11-05-12-ТП-1. (далі - Контракт) (а.с. 42-43)

Крім того, до Контракту сторонами було укладено додаткові угоди. (а.с. 44-53)

Відповідно до п.1.1. Контракту Постачальник зобов'язується поставити (передати у власність), а Покупець прийняти та оплатити обладнання, матеріали, механізми та іншу продукцію (далі - товар) для виробництва контрольно-вимірювальних пунктів. На умовах цього Контракту, в кількості і асортименті відповідно до узгоджених Сторонами Специфікацій (Додатків), які є невід'ємною частиною цього Контракту.

Згідно п.2.1. Контракту, ціна на партію товару визначається відповідно до базису поставки за цим Контрактом і приведена в Специфікації.

Пунктом 3.1. Контракту передбачено, що оплата товару за Контрактом здійснюється в російських рублях.

Відповідно до п.3.3. Контракту, оплата поставленої за Контрактом продукції проводиться шляхом 100% оплати протягом 60 банківських днів після поставки продукції, якщо інше не передбачено в Специфікації (Додатку).

Згідно п. 4.2. Контракту, терміни поставки товару узгоджуються сторонами в Специфікаціях.

Судом встановлено, що 26 січня 2016 року сторонами було укладено Специфікацію №69-11-05-12-ТП-1 до Контракту №11-05-12-ТП-1. (далі - Специфікація) (а.с. 54-55)

Відповідно до Специфікації позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а саме: продукцію тридцяти двох найменувань на загальну суму 3 246 234,82 російських рублів без ПДВ у строк до 31.03.2016 року, а відповідач зобов'язався оплатити зазначений товар на умовах 100% оплати протягом 90 днів з моменту поставки товару.

На виконання умов Контракту ТзОВ "Технотек" поставило ТзОВ "ТехноПром" товар згідно Специфікації на загальну суму 3 246 234,82 російських рублів без ПДВ, що підтверджується електронною митною декларацією №204050000/2016/002182 від 15 лютого 2016 року (а.с. 56-59), повідомленням про фактичне вивезення ДМІТС від 06.02.2016 року (а.с. 60-61) та інвойсом №1 від 02.02.2016 року (а.с. 62).

Про належне виконання ТзОВ "Технотек" своїх зобов'язань за Контрактом щодо поставки товару також свідчить відсутність з боку ТзОВ "ТехноПром" претензій та повідомлень про порушення Постачальником умов даного контракту.

Як повідомив позивач, відповідач свої зобов'язання з оплати товару виконав частково на суму 2 100 000 російських рублів.

Водночас судом встановлено, що відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості товару, поставленого у спірний період, не виконав на суму 1 146 234,82 російський рублів, що за курсом НБУ станом на 15.06.2016 року становить 432 130 грн. 53 коп..

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача надсилалося повідомлення Вих.№45/1 від 25.04.2016 року, в якому ТзОВ "Технотек" просило оплатити заборгованість по оплаті товару в сумі 1 146 234,82 російських рублів. (а.с. 63)

У відповіді №001-ТП-1-35-1/16 від 04.05.2016р. на повідомлення Вих.№45/1 від 25.04.2016 року ТзОВ "ТехноПром" визнав наявність заборгованості в сумі 1 146 234,82 російських рублів. Крім того, повідомило, що зобов'язується виконати свої зобов'язання належним чином, у встановлений Контрактом строк. (а.с. 64)

Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідач порушив свої зобов'язання та не здійснив розрахунок за поставлений товар вчасно, у зв'язку з цим позивачем було відправлено відповідачу претензію вих.№48 від 06.05.2016 року з вимогою про оплату товару в сумі 1 146 234, 82 російських рублів. (а.с. 65)

У відповіді на зазначену претензію відповідач визнав наявність заборгованості в сумі 1 146 234,82 російських рублів. Також повідомив, що на даний момент у Покупця відсутня можливість погасити заборгованість перед Постачальником у зв'язку із тяжким фінансовим становищем, пов'язаним із падінням обсягів продажу. Крім того, зазначив, що Постачальник борг перед Покупцем визнає, від виконання зобов'язання за контрактом не відмовляється. (а.с .66)

Як вбачається з матеріалів справи відповідач є нерезидентом України та зареєстрований в Російській Федерації.

Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України, якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору (стаття 3 Закону України "Про міжнародне приватне право").

Статтею 123 ГПК України передбачено, що іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно Додаткової угоди №10 до Контракту на поставку №11-05-12-ТП-1 від 26.12.2015р. сторони виклали п. 7.6. Контракту в новій редакції та передбачили, що якщо відповідачем є Покупець, то спори розглядаються в господарському суді Рівненської області відповідно до законодавства України. (а.с. 53)

Контракт та додаткові угоди до Контракту №11-05-12-ТП-1 від 11.05.2012р. підписані уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені відтисками печаток юридичних осіб.

Враховуючи вищезазначене до спірних правовідносин слід застосовувати норми матеріального та процесуального права України.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На день прийняття рішення відповідачем не надано доказів оплати суми заборгованості в розмірі 1 146 234,82 російських рублів, що за курсом НБУ станом на 15.06.2016 року становить 432 130 грн. 53 коп.. Крім того, відповідачем вказана заборгованість визнається. (а.с. 76)

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотек" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноПром" про стягнення заборгованості в сумі 1 146 234,82 російських рублів, що за курсом НБУ станом на 15.06.2016 року становить 432 130 грн. 53 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 481 грн. 97 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноПром" (121552, Російська Федерація, м. Москва, вул. Ярцівська, буд. 34, корп. 1, оф. 8, код ЄДРПОУ 87598003) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотек" (33016, м. Рівне, вул. Будівельників, 1д, код ЄДРПОУ 32171142) 1 146 234 (один мільйон сто сорок шість тисяч двісті тридцять чотири), 82 російських рублів, що за курсом НБУ станом на 15.06.2016 року становить 432 130 (чотириста тридцять дві тисячі сто тридцять) грн. 53 коп. та 6 481 (шість тисяч чотириста вісімдесят одну) грн. 97 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 12.09.2016 року.

Суддя Політика Н.А.