Рішення

від 13.09.2016 по справі 927/689/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

"13" вересня 2016 р. Справа № 927/689/16

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут", вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021

адреса для листування: пр-т Миру, 53, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Державна установа "Інститут охорони грунтів України", вул. О. Теліги, 8, м. Київ ,04112

адреса для листування : провулок Бабушкіна, 3, м. Київ ,03190

В особі : Чернігівської філії державної установи "Інститут охорони грунтів України", вул. Малиновського, 41, м. Чернігів, 14020

про стягнення 32267,88 грн.

Суддя Скорик Н.О.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність №1/253 від 29.01.2016 представник

Від відповідача: не з'явився (ОСОБА_2 довіреність №158-04/1504 від 22.08.2016 представник, присутній в судовому засіданні 25.08.2016)

Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» подано позов до Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» в особі Чернігівської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» про стягнення 27259,46 грн боргу, 1253,93 грн інфляційних, 268,12 грн річних та 3486,37 грн пені за договором на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 114112EDALAв016 від 29.01.2016 року.

Відповідач проти позову не заперечив.

Відповідачем заявлено клопотання про передачу справи за підсудністю. В поданому клопотанні відповідач зазначає, що Чернігівська філія державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» є структурним підрозділом наукової установи без права юридичної особи і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення про філію. Таким чином, відповідач просить передати матеріали справи за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва.

За ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами у судовому процесі можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Як вбачається з п. 7.1.2 Положення Чернігівської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», затвердженого наказом державної установи «Інститут охорони ґрунтів України №56 від 15.04.2013 та погодженого Міністерством аграрної політики та продовольства України, філія має право укладати договори та угоди, виконувати обов'язки, бути позивачем, відповідачем, чи третьою особою у судах.

Згідно ч.4 ст.15 ГПК України якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Статтею 17 ГПК України визначено, що якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи; справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в положенні Чернігівської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» відповідачу надано повноваження представляти інтереси Державної установи «Інститут охорони ґрунтів», відтак у клопотанні відповідача про передачу справи за підсудністю належить відмовити повністю, у відповідності до ст.17 ГПК України, оскільки спір у даній справі відноситься до територіальної підсудності господарського суду Чернігівської області, а позовну заяву подано з дотриманням вимог ст. 15 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

Встановив:

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

29.01.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" (постачальник), Державною установою «Інститут охорони грунтів України» в особі Чернігівської філії державної установи «Інституту охорони грунтів України» (споживач) та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (оператор ГРМ) було укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №114112ЕDALAв016 (надалі - договір) (а.с. 10-13).

Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору річний плановий обсяг постачання газу - до 12.000 тис. куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень -3,0, лютий 3,0, листопад - 3,0, грудень 3,0.

Пунктом 3.1. договору, визначено, що розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем..

Відповідно до п.3.2. договору ціна за 1000 куб. м. природного газу з урахування тарифів на транспортування магістральними мережами, податку на додану вартість становить: - 7698,2400 грн за 1000 куб.м., в т.ч. ПДВ - 1283,0400 грн. Загальна сума Договору складає 92378,88 грн в т.ч. ПДВ.

Розділом 11 договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.2016 до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

У відповідності до п. 4.1 договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.

Відповідно до п. 4.2 договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субВ»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовВ»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовВ»язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст.. 525 Цивільного кодексу України).

В силу приписів ст.. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підтвердження постачання природного газу відповідачу лютому 2016 року позивачем надано двосторонній акт приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу: №ЧРЗ00002436 в обсязі 3,541 тис.куб.м в сумі 27259,46 грн (а.с. 14).

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати вартості поставленого газу не виконав. Борг в сумі 27259,46 грн підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами (а.с. 16).

Таким чином, вимоги позивача по стягненню 27259,46 грн заборгованості є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 1253,93 грн інфляційних за період прострочки оплати з березня 2016 по травень 2016, включно, 268,12 грн 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 11.03.2016 по 08.07.2016, включно.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості природного газу.

Відповідач доказів сплати інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних не надав.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню 1253,93 грн. інфляційних та 268,12 грн річних є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 6.2.1 договору передбачено, що у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 3486,37 грн за прострочення платежу в період з 11.03.2016 по 08.07.2016, включно.

Відповідно до ст. 3 та ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Статтею 233 Господарського кодексу України, передбачено, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому береться до уваги ступінь виконання зобов'язання, майновий стан боржника та інші інтереси, які заслуговують на увагу.

Судом враховано незначний період прострочки, майновий стан відповідача, який є бюджетною установою, а також те, що сплата пені в повному обсязі може спричинити ускладнення фінансового стану відповідача, компенсацію можливих збитків позивача від несвоєчасної сплати трьома відсотками річних та інфляційними.

Таким чином, керуючись ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та про доцільність зменшення розміру пені на 70 % Належна до стягнення пеня становить 1045,91 грн за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 11.03.2016 по 08.07.2016.

Судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1378,00 грн покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ІНСТИТУТ ОХОРОНИ ГРУНТІВ УКРАЇНИ», код 25835792, вул. О.Теліги, 8, м. Київ, 04112 в особі ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ФІЛІЇ ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ІНСТИТУТ ОХОРОНИ ГРУНТІВ УКРАЇНИ» код 38517381, вул. Малиновського, 41, м. Чернігів, 14020, на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ», код 39576385, 14021, м. Чернігів, вул. Любецька 68, 27259,46 грн боргу, 1045,91 грн пені, 1253,93 грн інфляційних, 268,12 грн річних, 1378,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 13.09.2016.

Суддя Н.О. Скорик