Постанова

від 01.11.2011 по справі 4464/11/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2011 р. Справа № 2-а-4464/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді: Гомельчука С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом прокурора Іванівського району Херсонської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного Фонду України в Іванівському районі Херсонської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 < 3-я особа > про стягнення заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійе страхування,

встановив:

Прокурор Іванівського району Херсонської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного Фонду України в Іванівському районі Херсонської області (позивач, УПФУ) звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач), у якому просить стягнути з відповідача недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1276 грн. 70 коп.

Від прокурора та представника позивача надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження та підтримання позовних вимог. В обгунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, знаходиться на спрощеній системі оподаткування, є платником страхових внесків в обов'язковому порядку. Відповідач має недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1276 грн. 70 коп., яка виникла до 01.04.2011 р., не сплачена ОСОБА_1 добровільно, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 01.10.2007 р. Іванівською районною державною адміністрацією Херсонської області. У 2010 році відповідачем обрано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що підтверджується довідкою Іванівського відділення Нижньосірогозької міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області від 11.10.2011 р. № 1192/0/04. Підприємець є платником єдиного податку. ФОП ОСОБА_1 взято на облік в УПФУ в Іванівському районі Херсонської області як платника страхових внесків 01.10.2007 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Статтею 67 Конституції України зазначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1058-ІV передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону № 1058-ІV виключно цим Законом визначається коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

17.07.2010 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " від 08.07.2010р. № 2461-VI (далі - Закон № 2461 -VI).

До введення в дію Закону України "Про внесення змін до Законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 р. № 2461 -VI доплата до мінімального страхового внеску здійснювалася за бажанням фізичної особи-платника спрощеної системи оподаткування. Починаючи з липня 2010 року Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 року № 2461-VI встановлено обов'язкову сплату підприємцями-фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду в порядку, визначеному Законом України № 1058-ІV.

З урахуванням внесених змін, які набрали чинності, згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №1058-ІV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058-ІV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058-ІV страхувальниками відповідно до цього Закону є: застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону. Згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 1058-ІV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною 3 статті 15 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 1058-ІV участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування може припинитися у разі якщо особа, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до цього Закону, втратила визначений цим Законом статус застрахованої особи.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Підпунктом 4 п.8 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-ІV (чинне на момент виникнення правовідносин) встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески;

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону є квартал.

За приписами п.8.2., п.8.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми.

Відповідно до абзацу 6 п.7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З 1 липня 2010 року розмір мінімального страхового внеску складає 294,82 грн., з 01 жовтня 2010 року - 301 грн. 12 коп., з 01 грудня 2010 року - 306 грн. 10 коп.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області, є платником страхових внесків, страхувальником, застрахованою особою. У наданому до суду розрахунку боргу, УПФУ зазначено, що ОСОБА_1 у 2010 році сплачував єдиний податок за встановленою ставкою в розмірі 100 грн. До управління Пенсійного Фонду України в Іванівському районі Херсонської області надходило 42 грн. (42 % від суми податку). Сума доплати склала за липень - вересень 2010 року (294,82- 42) * 3= 758 грн. 46 коп., за жовтень - листопад 2010 року (301,12 - 42) * 2= 518 грн. 24 коп. Страхові внески за грудень 2010 року, внаслідок несплати у даному місяці єдиного податку, не нараховувалися. У зв'язку з непогашенням страхових внесків відповідачу виставлено вимоги про сплату боргу зі страхових внесків (корінець вимоги від 22.10.2010 р. № Ф-14 в сумі 758 грн. 46 коп. та від 03.02.2011 р. № Ф-127 в розмірі 518 грн. 24 коп.).

Відповідно до абзацу 8 ч.3 ст.106 Закону № 1058-ІV (чинне на момент виникнення правовідносин) у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Зі змісту листів УПФУ в Іванівському районі Херсонської області від 07.10.2011 р. № 2480/05, № 248105 вбачається, що позивач звертався до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління АР Крим, до якого ВДВС Іванівського районного управління юстиції направлено за належністю постанову про закінчення виконавчого провадження та вимоги про сплату боргу від 22.10.2010 р. № Ф-14 в сумі 758 грн. 46 коп. та від 03.02.2011 р. № Ф-127 в розмірі 518 грн. 24 коп. з метою повернення виконавчих документів - вищезазначених вимог у зв'язку з подачею позову про стягнення заборгованості до Херсонського окружного адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку його пред'явлення до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.

Таким чином, прокурор Іванівського району Херсонської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного Фонду України в Іванівському районі Херсонської області скористався альтернативним правом на звернення до суду про стягнення недоїмки, відмовившись від застосування заходів досудового врегулювання спору шляхом примусового виконання вимог про сплату боргу.

Згідно з карткою особового рахунку та на підставі поданого відповідачем звіту за 2010 рік, сума встановленого фіксованого розміру страхових внесків складає 1738 грн. 70 коп., фактично станом на 01.04.2011 р. сплачено страхових внесків та зараховано частини фіксованого податку від ОСОБА_1 на суму 462 грн. На час розгляду справи заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1276 грн. 70 коп. фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не погашена.

Оскільки відповідачем не виконано обов’язку застрахованої особи та страхувальника, передбаченого Законом № 1058-ІV, добровільно не сплачено суми заборгованості по страхових внесках, а тому недоїмка в розмірі 1276 грн. 70 коп. підлягає стягненню в судовому порядку.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги прокурора Іванівського району Херсонської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного Фонду України в Іванівському районі Херсонської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч.4 ст.94, ч.6 ст.128, ст.ст. 158-163, 167 КАС України суд, -

постановив :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1276(одна тисяча двісті сімдесят шість) грн. 70 коп. на р/р НОМЕР_2, МФО 352457, банк: Херсонське обласне управління ВАТ "Держощадбанк України в м.Херсоні", код 21294980.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 10.1