Рішення

від 05.09.2016 по справі 910/12013/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2016Справа № 910/12013/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при

секретарі судового засідання Івашіній Н.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєвросітіекспорт"

про стягнення 299 881, 54 грн.

за участю представників:

від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України" (далі - ТОВ "Альянс будівельників України") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєвросітіекспорт" (далі - ТОВ "Укрєвросітіекспорт") про стягнення заборгованості за господарським зобов'язанням у сумі 299 881, 54 грн.

У позові ТОВ "Альянс будівельників України" просить суд стягнути з відповідача вартість поставленого товару у сумі 273 043,00 грн., інфляційну складову боргу у сумі 21 878,88 грн. та 3 % річних у сумі 4 959,66 грн., а всього - 299 881, 54 грн.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без їх участі до суду не подали, а тому їх неявку суд визнає як без поважних причин. Позиція відповідача стосовно даного позову суду невідома.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами за правилами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що у період з вересня по листопад 2015 року позивач відповідно до домовленостей сторін здійснив відповідачу поставку товару на суму 365 043,00 грн., що підтверджується видатковими накладними за вказаний період.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

При цьому дії сторін (передача постачальником товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем), що підтверджується наявними у справі первинними документами, свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Отже суд вважає, що сторони уклали між собою договір поставки спрощеним способом, що є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань. При цьому чинне законодавство не встановлює спеціальних вимог до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У судовому засіданні встановлено, що на виконання умов договору поставки відповідачем був поставлений товар на загальну суму 365 043,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 7416 від 01.09.2015; № 7417 від 04.09.2015; № 7418 від 05.09.2015; №7419 від 07.09.2015; № 7420 від 08.09.2015; № 7421 від 09.09.2015; № 7422 від 10.09.2015; № 7423 від 11.09.2015; № 7477 від 1 1.09.2015; № 7478 від 12.09.2015; № 7495 від 14.09.2015; №8139 від 25.09.2015; № 8732 від 25.09.2015; № 8733 від 26.09.2015; № 8734 від 28.09.2015; № 8735 від 30.09.2015; № 8736 від 02.10.2015; №9309 від 05.10.2015; № 9310 від 07.10.2015; №9311 від 08.10.2015; №9634 від 09.10.2015; № 9635 від 16.10.2015; № 10111 від 19.10.2015; № 10112 від 20.10.2015; № 10113 від 21.10.2015; № 10114 від 22.10.2015; № 10115 від 23.10.2015; № 10502 від 27.10.2015; № 10503 від 28.10.2015; № 10826 від 03.11.2015; № 10827 від 05.11.2015; № 11235 від 09.11.2015; № 11236 від 10.11.2015; № 11237 від 12.11.2015; № 11238 від 14.11.2015 р., наявними в матеріалах справи.

Разом з тим, відповідач зобов'язання за домовленістю зі свого боку виконав неналежним чином, здійснив оплату поставленого товару частково - на суму 92 000,00 грн., внаслідок чого у ТОВ "Укрєвросітіекспорт" виникла заборгованість у сумі 273 043,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати товару відповідачем не надано, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 273 043,00 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи вимоги, в яких позивач просив стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 21 878,88 грн. та 3 % річних у сумі 4 959,66 грн. за період з 14.11.2015 р. по 21.06.2016 р., суд врахував наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальних втрат заявлені правомірно, однак, відповідачем невірно здійснений їх розрахунок, оскільки неправильно визначений день початку нарахування матеріальних втрат, яким є день, наступний за днем, передбаченим для сплати вартості товару.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 21 289,04 грн. та 3 % річних у сумі 4 937,22 грн., тобто у менших сумах, ніж просить позивач, оскільки остання поставка товару була здійснена 14.11.2015 р., а як зазначалось вище, нарахування матеріальних втрат можливе на перший день прострочення покупцем зобов'язання, також позивачем було застосовано невірний індекс інфляції у заявлений період.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ "Альянс будівельників України" підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, які складаються з судового збору в сумі 4 649,00 грн. та адвокатських витрат у сумі 6 000,00 грн., суд застосовує положення ст. 49 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням № 5002 від 21.06.2016 р., а надання послуг адвоката підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5262/10, договором від 29.07.2015 р. про надання правової допомоги, додатковою угодою № 5 від 17.06.2016 р. до цього договору та квитанцією до прибуткового касового ордера № 0020 від 17.06.2016 р. на суму 6 000,00 грн.

При цьому суд вважає, що адвокатські витрати у заявленій позивачем сумі - 6 000,00 грн. є частково необґрунтованими з огляду на наступне.

Додатковою угодою № 5 від 17.06.2016 р. до договору про надання правової допомоги від 29.07.2015 р. сторони домовились, що вартість послуг адвоката (Петренко П.І.) становить: 1 000,00 грн. - за опрацювання первинних документів з визначенням правової позиції, 3 000,00 грн. - за підготування та надіслання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості та 2 000,00 грн. - за представництво інтересів ТОВ "Альянс будівельників України" у суді.

У той же час, судом взято до уваги, категорію складності справи, кількість судових засідань, неявку представника позивача у судові засідання без поважних причин, виконання ним вимог та ухвал суду під час розгляду справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача щодо відшкодування судових витрат на оплату послуг адвоката, а тому стягує з відповідача судові витрати за адвокатські послуги в сумі 4 000,00 грн.

Згідно з ч. 5 статті 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєвросітіекспорт" про стягнення 299 881, 54 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєвросітіекспорт" (01133, м. Київ, вул. Верхня, 3, код 39924638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України" (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 43-А, кв. 2, код 37354345) заборгованість у сумі 273 043 (двісті сімдесят три тисячі сорок три) грн. 00 коп., інфляційну складову суму боргу у сумі 21 289 (двадцять одна тисяча двісті вісімдесят дев'ять) грн. 04 коп., 3 % річних у сумі 4 937 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять сім) грн. 22 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 489 (чотири тисячі чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 04 коп. та витрати на правову допомогу у сумі 3 991 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 83 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 5 вересня 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 12 вересня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.