Ухвала

від 14.09.2016 по справі 812/818/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року справа №812/818/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.,

секретар судового засідання Куленко О.Д.,

за участі представника позивача Семенюка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року у справі № 812/818/16 за позовом Національної телекомпанії України в особі філії Національної телекомпанії України "Луганська регіональна дирекція" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області про визнання недійсним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державна організація «Луганська обласна державна телерадіокомпанія» (далі - ДО «Луганська обласна державна телерадіокомпанія») звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - Інспекція), в якому позивач просив визнати недійсним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування позову посилається на наступне.

Рішенням Відповідача від 23.06.2016 № 0005861302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано до ДО «Луганська обласна державна телерадіокомпанія» штраф у сумі 78534,46 грн. (10% з 21.08.2014 до 16.06.2015), штраф у сумі 221544,17 грн. (20% з 21.01.2015 до 15.10.2015) та нараховано пеню у розмірі 243638,85 грн. (0,1% від суми недоїмки), всього на загальну суму 543717,48 грн. (далі за текстом - Рішення від 23.06.2016). Дане Рішення ДО «Луганська обласна державна телерадіокомпанія» отримала 01.07.2016 та 07.07.2016 подала до ГУ ДФС у Луганській області на рішення скаргу.

З Рішенням від 23.06.2016 позивач не згоден з наступних підстав.

Відповідно до положень Розділу VІІІ Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII) платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі за текстом - Закон №2464-VI), на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом, за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

ДО «Луганська обласна державна телерадіокомпанія» перереєструвалася на підконтрольній Україні території в грудні 2014 року за адресою: м. Сєвєродонецьк, Луганська область, пр-т. Радянський, 59.

ДО «Луганська обласна державна телерадіокомпанія» була взята на облік до Інспекції в якості платника єдиного внеску за номером 01-0011.

Внаслідок чого позивач звільнений від штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464-VI, а Рішення від 23.06.2016 підлягає скасуванню.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року у справі №812/818/16 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним та скасовано рішення №0005861302 від 23.06.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штраф у сумі 78534,46 грн. за період з 21.08.2014 до 16.06.2015, штраф у сумі 221544,17 грн. за період з 21.01.2015 до 15.10.2015 та нараховано пеню у розмірі 243638,85 грн. (0,1% від суми недоїмки), всього на загальну суму 543 717,48 грн.

Судом першої інстанції зроблено висновок, що відповідно до пункту 9-4 Розділу VIII Закону № 2464-VI достатньою підставою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим Законом за невиконання (несвоєчасне виконання) обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, є перебування на обліку в податкових органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII. Таким чином, зазначена підстава відносно позивача була встановлена при розгляді, що вказує на відсутність у відповідача законних підстав для застосування штрафних санкцій та нарахування пені за періоди та в сумах, зазначених в Рішенні № 0005861302 від 23.06.2016.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено наступне.

По-перше, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачені Законом №2464-VI (із змінами та доповненнями).

Згідно ст. ст. 1, 12 Закону №2464-VI органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової і митної політики, в частині адміністрування єдиного внеску, шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску є органи доходів і зборів.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Звертають увагу, що частиною 12 статті 9 Закону №2464-VI чітко визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Позивач - Державна організація «Луганська обласна державна телерадіокомпанія» не заперечує, що взята на облік як платник податків в Інспекції в грудні 2014 року і зобов'язана була до 20-го числа місяця, наступного за звітним сплачувати єдиний внесок.

По-друге, стосовно застосування штрафних санкцій, Інспекція повідомляє, що частиною 11 статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 10 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (до 01.01.2015 - 10 відсотків, зміни внесені згідно із Законом України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" (далі - Закон № 77-VIII).

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953, затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція).

Пунктом 1 розділу УІІ Інструкції визначено, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Підпунктом 2 пункту 2 розділу УІІ Інструкції передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

По-третє, щодо звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом №2464-VI за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції стверджують, що зазначена норма була визначена пунктом 9-3 розділу УІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-УІІ. Зокрема, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом №2464-VI за невиконання, несвоєчасне виконання, виконання не в повному обсязі обов'язків платників єдиного внеску у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, не застосовуються.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014.

Крім того зазначають, що статтею 10 Закону № 1669-VII визначено, що єдиним належним та достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Таким чином, у Інспекції були відсутні будь-які підстави для незастосування штрафних санкцій і пені по єдиному соціальному внеску.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Інші особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Спершу слід зазначити, що у зв'язку з тим, що відповідно до наказу Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 25.08.2015 № 179 «Про реорганізацію Державної організації Луганської обласної державної телерадіокомпанії», наказу Національної телекомпанії України від 16.09.2015 № 185 «Про створення філій (регіональних дирекцій) Національної телекомпанії України», наказу Національної телекомпанії України від 15.01.2016 № 61 «Про наділення майном, правами та обов'язками» встановлено, що Філія Національної телекомпанії України «Луганська регіональна дирекція» є правонаступником усіх прав та обов'язків Державної організації Луганської обласної державної телерадіокомпанії. На цій підставі представником позивача заявлено клопотання допустити заміну позивача, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У зв'язку з цим, за клопотанням представника позивача, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду, постановленою на місці в судовому засіданні 14 вересня 2016 року, згідно приписів статті 55 КАС України допущено заміну позивача Державної організації «Луганська обласна державна телерадіокомпанія» її правонаступником: Національною телекомпанією України в особі філії Національної телекомпанії України "Луганська регіональна дирекція".

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Рішенням Інспекції від № 0005861302 від 23.06.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску ДО «Луганська обласна державна телерадіокомпанія» було нараховано штраф у сумі 78534,46 грн. за період з 21.08.2014 до 16.06.2015, штраф у сумі 221544,17 грн. за період з 21.01.2015 до 15.10.2015 та нараховано пеню у розмірі 243638,85 грн. (0,1% від суми недоїмки), всього на загальну суму 543 717,48 грн. (а.с.22), на яке 07.07.2016 позивачем було подано скаргу до ГУ ДФС у Луганській області (а.с.23).

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.15,16) ДО «Луганська обласна державна телерадіокомпанія» перереєструвалася на підконтрольній Україні території в грудні 2014 року за адресою: м. Сєвєродонецьк, Луганська область, пр-т. Радянський, 59.

ДО «Луганська обласна державна телерадіокомпанія» була взята на облік до Інспекції в якості платника єдиного внеску за номером 01-0011 (а.с.14).

Пункт 9-4 Розділу VIII "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону №2464-VI має наступну редакцію:

«Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону №2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.».

Преамбулою Закону № 1669-VII, який набув чинності 15.10.2014, визначено, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 Закону № 1669-VII (Визначення термінів) встановлено наступне.

Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 11 Закону № 1669-VII (Прикінцеві та перехідні положення) визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (14.10.2014), і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 5 статті 11 Закону № 1669-VII (Прикінцеві та перехідні положення) визначено наступне.

Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону:

- забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

- затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення;

- у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік;

- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

- забезпечити розробку і перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Зазначений Указ Президента України був опублікований у офіційному виданні "Офіційний вісник Президента України" від 14.04.2014.

Таким чином, Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі "Луганська область" 1. Міста обласного значення:

під номером 1 зазначене м. Луганськ (Луганська міська рада);

під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053" зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі "Луганська область" 1. Міста обласного значення:

під номером 1 зазначене м. Луганськ (Луганська міська рада);

під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

Також пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція";

розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053".

Таким чином, з аналізу норм Закону № 1669-VII відносно спірних правовідносин можна зробити наступні висновки.

Цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції.

Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1669-VII від 02.09.2014 можна достовірно стверджувати, що період проведення антитерористичної операції розпочався. Оскільки Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, можна достовірно стверджувати, що проведення антитерористичної операції триває.

Якщо достовірно встановлено, що антитерористична операція триває, відповідно обов'язково повинна бути територія проведення такої операції.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене місто Сєвєродонецьк. При цьому в самому змісті цього розпорядження прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014.

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р.

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 року № 1275-р визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079 та знову був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене місто Сєвєродонецьк. При цьому знову в самому змісті цього розпорядження (№ 1275-р від 02.12.2015) прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014.

У зв'язку з вище викладеним, можна достовірно стверджувати, що на момент перевірки та винесення спірного рішення Позивач знаходився на території здійснення антитерористичної операції, що підтверджується законодавчо встановленими положеннями.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Норми Закону України №2464-VI та Закону № 1669-VII від 02.09.2014 мають вищу юридичну силу, ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначених Законів.

При вирішенні питання відносно позивача щодо застосування чи незастосування заходів зі стягнення штрафу та пені відповідач повинен був керуватися положеннями п. 9-4 Розділу VIII Закону №2464-VI та нормами Закону 1669-VII. Тобто, Відповідач не повинен був однозначно застосовувати положення ч. 11 ст. 9 та ч. 10, 11 ст. 25 Закону №2464-VI, а повинен надати повний та об'єктивний аналіз усім нормам законів та підзаконних нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, і лише після цього приймати рішення щодо наявності підстав для стягнення штрафу та пені.

При даних спірних правовідносинах мало місце виключно звільнення від сплати штрафних та фінансових санкцій на час проведення антитерористичної операції певної категорії осіб.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про те, що податковий орган, вирішуючи питання встановлення порушення позивачем термінів сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повинен був керуватися нормами Конституції України, усіма положеннями Закону №2464-VI та Закону № 1669-VII від 02.09.2014 (який є спеціальним) та усіма розпорядженнями Кабінету Міністрів України, які регулюють спірні правовідносини, а не окремими статтями Закону №2464-VI та Інструкцією, тому прийняте Рішення від 23.06.2016 підлягає скасуванню.

Застосування при даних спірних правовідносинах ст. 10 Закону 1669-VII в частині необхідності обов'язкового надання сертифікату Торгово-промислової палати України для підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань відповідно до положень Закону №2464-VI є неможливим з наступних підстав.

Дані спірні правовідносини стосуються обов'язку платника єдиного внеску щодо своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та врегульовані нормами Закону №2464-VI, які є спеціальними в даному випадку.

Пункт 9-4 Розділу VIII Закону №2464-VI має посилання на Закон № 1669-VII лише в частині визначення розташування конкретного населеного пункту, який може бути включений у перелік, зазначений у статті 2 Закону № 1669-VII.

Як встановлено судами першої та апеляційною інстанцією, міста Луганськ та Сєвєродонецьк Луганської області включені у перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно до положень Закону № 1669-VII.

Стаття 10 Закону № 1669-VII визначає сертифікат Торгово-промислової палати України як єдиний належний та достатній документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань.

Зі змісту вказаної статті чітко вбачається, що нею визначений конкретний документ як підстава для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань. При цьому цією нормою не визначено, за невиконання (неналежне виконання) від якого саме зобов'язання звільняється певна особа. Тобто, для спірних правовідносин стаття 10 Закону № 1669-VII є загальною нормою.

Пункт 9-4 Розділу VIII Закону №2464-VI, як спеціальна норма законодавства, не містить жодного посилання на необхідність платника єдиного внеску надання до податкового органу сертифікату Торгово-промислової палати України як необхідного документу в якості підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати (несвоєчасної сплати) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Натомість, підпунктом 14.1.11 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) однією з ознак безнадійної заборгованості визначена заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Тобто, положення статті 10 Закону № 1669-VII можуть бути застосовані при вирішенні правовідносин, врегульованих ПК України.

Однак, відповідно до положень п. 1.3 ст. 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що виключає можливість застосування положень статті 10 Закону № 1669-VII при вирішенні спірних правовідносин, врегульованих нормами Закону №2464-VI.

Посилання представника відповідача на пункт 9 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1669-VІІ як підставу для не застосування за невиконання, несвоєчасне виконання, виконання не в повному обсязі обов'язків платників єдиного внеску у період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції є незмістовним, оскільки до спірних правовідносин повинні застосовуватися положення норм Закону № 2464-VI як спеціальні норми законодавства з наведених вище підстав, зокрема, положення 9-4 Розділу VIII Закону № 2464-VI.

Також відсутня необхідність подання заяви у довільній формі до органу доходів і зборів як обов'язкової підстави для звільнення від штрафних та фінансових санкцій, виходячи з положень наступних правових норм.

Згідно положень абзацу 2 пункту 9-4 Розділу VIII Закону № 2464-VI вказана заява подається до відповідного органу як підстава для звільнення, передбаченого абзацом 1 цього пункту.

В свою чергу, абзацом 1 пункту 9-4 Розділу VIII Закону № 2464-VI прямо передбачене звільнення платників єдиного внеску лише від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, яка не містить положень щодо застосування штрафних та фінансових санкцій.

Застосування ж штрафних та фінансових санкцій передбачені не частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI, а частиною 10 та пунктом 2 частини 11 статті 25 вказаного Закону, про що безпосередньо зазначено в самому оскаржуваному Рішенні № 0005861302 від 23.06.2016. Як наслідок, платник єдиного внеску не повинен писати ніякої заяви при визначенні йому штрафних та фінансових санкцій для звільнення від їх сплати.

Таким чином, відповідно до пункту 9-4 Розділу VIII Закону № 2464-VI достатньою підставою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим Законом за невиконання (несвоєчасне виконання) обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, є перебування на обліку в податкових органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII.

Зазначена підстава відносно позивача була встановлена при розгляді даної справи, що вказує на відсутність у відповідача законних підстав для застосування штрафних санкцій та нарахування пені за періоди та в сумах, зазначених в Рішенні № 0005861302 від 23.06.2016.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідач не мав правових підстав для винесення Рішення № 0005861302 від 23.06.2016 відносно позивача, що є підставами для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

В повному обсязі ухвалу виготовлено 14 вересня 2016 року.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року у справі № 812/818/16 за позовом Національної телекомпанії України в особі філії Національної телекомпанії України "Луганська регіональна дирекція" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області про визнання недійсним та скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

О.О.Чебанов