Вирок

від 12.09.2016 по справі 522/14153/16-к

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

12.09.2016

Справа №522/14153/16-к

Провадження №1-кп/522/999/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2016 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016160000000114, стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Олексіївка, Миколаївського району, Одеської області, громадянки України, з середньою освітою, незаміжньої, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України, за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 , її захисника ОСОБА_5 -

ВСТАНОВИВ:

TOB «Доматур» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 30.07.2013 за №10671020000019300. 31.07.2013 підприємство поставлено на облік, як платник додатків в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

В подальшому протоколом №29/09-14 загальних зборів учасників TOB «Доматур» від 29.09.2014 звільнено з посади директора та виключено зі складу учасників TOB «Доматур» ОСОБА_6 та включено ОСОБА_3 зі 100% часткою у статутному капіталі.

Юридичною адресою підприємства, згідно статутних та реєстраційних документів є приміщення за адресою: м. Київ, вул. Азербайджанська, 8-А. Основним видом діяльності TOB «Доматур» є сільське господарство, мисливство та надання пов`язаних із ним послуг, вирощування однорічних і дворічних культур та інше.

Однак, в порушення вимог діючого законодавства, ст.ст. 81, 87, 89 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-ІУ (зі змінами та доповненнями), ст.ст. 56, 57, 62, 79, 80, 89 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІУ (зі змінами та доповненнями) та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 №755-ІУ (зі змінами та доповненнями), та інших нормативних документів, усвідомлюючи покладену на неї відповідальність, ОСОБА_3 вчинила умисні протиправні дії, які виразилися в наступному.

Так, ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Одесі та знаходячись у скрутному матеріальному становищі, не маючи постійного заробітку, за пропозицією ОСОБА_7 (кримінальне провадження за підозрою якого за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, 10.06.2015 судом закрито на підставі п.1 ч.1 ст.49 КПК України) надала згоду невстановленій особі на ім`я ОСОБА_8 внести в документи завідомо неправдиві відомості щодо реєстрації (перереєстрації) на своє ім`я товариства з обмеженою відповідальністю «Доматур», та стати його директором за грошову винагороду в розмірі 100 (сто) доларів США, без фактичної мети здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства.

Бажаючи одержати грошову винагороду, наприкінці вересня 2014 р., точної дати не встановлено, у м. Одесі в автомобілі «Лада» (модель та державний номер не встановлені), ОСОБА_9 отримала надані встановленими особами на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_10 попередньо підготовлені та складені у встановленій законом формі проекти документів про придбання нею суб`єкта підприємницької діяльності TOB «Доматур» (код ЄДРПОУ 38807646). Усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх незаконний характер, а також той факт, що надані їй на підпис проекти документів містять завідомо неправдиві відомості, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_9 засвідчила своїм підписом, наділивши їм таким чином значенням офіційних документів, серед яких в тому числі: договір № 1 купівлі-продажу від 29.09.2014, щодо передачі у власність ОСОБА_11 частки у статутному капіталі TOB «Доматур» яка становить 100%; протокол № 29/09-14 від 29.09.2014 яким ОСОБА_3 включено до складу учасників TOB «Доматур» зі 100% часткою у статутному капіталі. Після чого, вказані офіційні документи ОСОБА_3 передала невстановленим особам на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .

Таким чином, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, підписала вищезазначені документи із завідомо неправдивими відомостями, а саме: місцем складання договору № 1 купівлі-продажу від 29.09.2014 та протоколу № 29/09-14 від 29.09.2014, зазначено м. Київ, тоді як сама ніколи там не була, ніколи не приймала участі у загальних зборах Учасників підприємства, ні коли не бачила і не знає колишнього засновника ОСОБА_6 , місцезнаходження підприємства за адресою: АДРЕСА_2 , їй не відоме.

Продовжуючи свій злочинний намір, 02.10.2014 перебуваючи у приватного нотаріуса ОСОБА_12 за адресою: м. Одеса, пров. Катаєва, 4, ОСОБА_3 отримала наданий невстановленими особами на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , попередньо підготовлений та складений у встановленій законом формі проект Статуту TOB «Доматур» (код ЄДРПОУ 38807646). Усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх незаконний характер, а також той факт, що наданий їй на підпис проект Статуту містить завідомо неправдиві відомості, щодо мети, основних напрямків та предмету діяльності товариства, видів економічної діяльності, якими вона займатись не збиралась, статутного капіталу у розмірі 1000 грн., якого вона не створювала, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 засвідчила своїм підписом, наділивши його таким чином значенням офіційного документа. Після чого, вказані офіційні документи ОСОБА_3 передала невстановленим особам на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .

Також, 02.10.2014 ОСОБА_3 , підписала надану їй невстановленими особами на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , довіреність від 02.10.2014 на ім`я ОСОБА_13 про здійснення юридичних дій від імені TOB «Доматур», в тому числі у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Дніпровського районного управління ГУ юстиції м. Києва, яку також передала зазначеним невстановленим особам.

В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір та усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх незаконний характер, 09.10.2014 в вищезазначеному автомобілі «Лада» на вул. Пушкінський в м. Одесі, ОСОБА_3 в наданий їй невстановленими особами на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_10 бланк реєстраційної картки (Форма 3) на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, внесла завідомо неправдиві відомості щодо зміни складу засновників, учасників юридичної особи TOB «Доматур», а також про внесок до статутного капіталу у розмірі 1000 грн., визначила дату створення 09.10.2014, та засвідчила своїм підписом кожну сторінку, наділивши таким чином вказану картку значенням офіційного документу.

На підставі вищезазначених офіційних документів та реєстраційної картки від 09.10.2014, про проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи TOB «Доматур», в які ОСОБА_3 внесла завідомо неправдиві відомості, наданих представником ОСОБА_13 за довіреністю до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпровського районного управління ГУ юстиції м. Києва, 14.10.2014 внесено зміни до документів реєстраційної справи TOB «Доматур» за №10671050007019300. Після внесених зазначених змін до документів реєстраційної справи, TOB «Доматур» фінансово-господарську діяльності не здійснювало.

Досудовим слідством дії ОСОБА_3 , кваліфіковано за ч.1 ст. 205-1 КК України за кваліфікуючою ознакою внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей.

Суд вважає, що дії ОСОБА_3 , кваліфіковано правильно.

У підготовчому судовому засіданні учасниками кримінального провадження надано суду угоду про визнання винуватості, укладену 30.07.2016 р. між прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст. 472 КПК України. Згідно даної угоди, прокурор та підозрювана ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч.1 ст. 205-1 КК України, а також, що підозрювана ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України.

Крім того, підозрювана ОСОБА_3 зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України у судовому провадженні, сприяти встановленню істини у кримінальному провадженні, у з`ясуванні обставин вчиненого кримінального правопорушення, а саме: надати покази про час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення та інше.

Одночасно, сторони угоди про визнання винуватості погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України, у вигляді 1 року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням строком на 1 рік. Відповідно до ст. 76 КК України поклавши на неї наступні зобов`язання: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтися для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості передбачені ст.473 КПК України та наслідки її невиконання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України, визнала та зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди та наполягає на її затвердженні.

Суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченої, її захисника, думку прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим. Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України, яке згідно ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.474 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченої та прокурора, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши в обвинуваченої та прокурора, чи цілком вони розуміють наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченій її право на справедливий судовий розгляд, встановивши правильне розуміння обвинуваченою та прокурором змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників підготовчого судового засідання та роз`яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст.473 КПК України, суд вважає, що угода про визнання винуватості укладена між прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_3 , відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони визнали винуватість добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

Також суд враховує обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 згідно ч.2 ст.66 КК України, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 468, 469, 472-475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 30.07.2016 р. про визнання винуватості укладену між прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з`являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 , не обиралась.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції через Приморський районний суд м. Одеси в апеляційний суд Одеської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: