Постанова

від 14.09.2016 по справі 444/1467/16-а

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/1467/16-а

Провадження № 2-а/444/74/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2016 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Мікула В. Є.,

при секретарі Луців І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовкві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної Фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання незаконною та скасування постанови, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що постановою в справі про порушення митних правил № 2280/20900/16 від 01.07.2016 року, що винесена заступником начальника Львівської митниці ДФС Мірошниченко М.І., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 2 ст. 469, ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 172 634,58 гривні.

Підставою винесення даної постанови стало те, що 22.04.2015 року о 17 годині 30 хвилин у зону митного контролю м/п «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, каналом позначеним сим овалами червоного кольору «червоний коридор» заїхав автомобіль марки «Renault Magnum» реєстраційний номер НОМЕР_3, в якому позивач у якості пасажира, прямував з України в Республіку Польща.

Зазначає, що під час внесення інформації в АСМО ПІК «Інспектор-2006», спрацювало орієнтування Львівської митниці ДФС № 4340/7/13-70-24-02/45-ЕП від 10.04.2015 року стосовно мене, що нібито я 30.12.2014 року через пункт пропуску «Рава-Руська-Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, згідно митної декларації № 205000000/2014/955431 від 30.12.2014 року, у транспортному засобі р.н. НОМЕР_1/ НОМЕР_4. ввіз на митну і територію України товар, що перебуває під митним контролем: вантажний автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», VIN № НОМЕР_5, 2010 р.в.

Згідно доручення вказаний автомобіль належить ТзОВ «Пріор Контракт», код ЄРДПОУ 37236277.

В Постанові вказано, що у відповідності до митної декларації № 205000000/2014/955431 від 30.12.2014 року, позивач зобов'язався доставити цей товар до Волинської митниці ДФС в термін до 09.01.2015 року.

Згідно отриманої інформації з Волинської митниці ДФС від 30.03.2015 року зазначений вище товар у Волинську митницю ДФС - не надходив.

Крім цього зазначає, що 22.04.2015 року за даним фактом Львівською митницею ДФС на позивач було складено протокол про порушення митних правил № 0875/20910/15, яким його було притягнено до відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

Вважає, що постанова винесена із порушенням вимог чинного законодавства та не відповідає дійсним обставинам справи.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позові та просять такий задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача заперечив в повному обсязі, просить в таких відмовити, як безпідставних, посилаючись на доводи зазначені в запереченні.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з»сувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення сторін, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22.04.2015 року, о 17 год. 30 хв. у зону митного контролю м/п «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, каналом позначеним символами червоного коридору, «червоний коридор» заїхав автомобіль марки «Renault Magnum», реєстраційний номер НОМЕР_3, у якому громадянин України ОСОБА_1, у якості пасажира, прямував у приватну поїздку з України в Республіку Польща.

Під час внесення інформації в АСМО ПІК «Інспектор-2006» спрацювало орієнтування Львівської митниці ДФС № 4340/7/13-70-24-02/45-ЕП від 10.04.2015 р. стосовно гр. ОСОБА_1, який 30.12.2014 року через пункт пропуску «Рава-Руська-Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, згідно митної декларації № 205000000/2014/955431 від 30.12.2014 року, у транспортному засобі р.н. НОМЕР_2/НОМЕР_6, ввіз на митну територію України товар, що перебуває під митним контролем: вантажний автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», VIN номер НОМЕР_5; рік виготовлення - 2010.

Відповідно до ст. 90 Митного кодексу України митний режим транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 93 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту.

Відповідно до ст. 284 Митного кодексу України, за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених розділом V цього Кодексу, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом - до товарів, поміщених у митний режим «транзит».

Згідно із статтею 292 Митного кодексу України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано; при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.

Статтею 293 Митного кодексу України, передбачено, що особами, на яких покладається обов'язок із сплати митних платежів у разі недотримання положень цього Кодексу щодо користування та розпорядження товарами або виконання інших вимог і умов, установлених цим Кодексом для застосування митних режимів, що передбачають умовне повне або часткове звільнення від сплати митних платежів - є особи, відповідальні за дотримання митного режиму.

Статтею 193 Митного кодексу України, передбачено відповідальність за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом. Відповідно до вказаної норми, за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом. У разі втрати або видачі без дозволу органу доходів і зборів товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, перевізник зобов'язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів. Порушення перевізником встановлених цим Кодексом строків доставки товарів, якщо виконано всі інші вимоги, не створює для нього зобов'язання щодо сплати митних платежів.

А тому твердження ОСОБА_1 про те, що одержувачем даного товару було ТзОВ «Пріорі Контракт», який в подальшому мав доставити даний товар до митниці призначення, спростовується вимогами ст. 193 Митного кодексу України, а також вимогами п. 37 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (перевізник - особа, яка здійснює перевезення товарів через митний кордон України та/або між органами доходів і зборів на території України або є відповідальною за такі перевезення) та ч. 2 ст. 191 Митного кодексу України (перевізники зобов'язані: у строк, встановлений статтею 95 цього Кодексу, доставляти товари до органу доходів і зборів призначення, а також подавати передбачені законодавством документи на них; не розпочинати вивантаження чи перевантаження товарів без дозволу органу доходів і зборів; у разі прибуття до органу доходів і зборів призначення у неробочий иас забезпечувати схоронність товарів і вживати визначених органом доходів і зборів заходів для недопущення їх несанкціонованого вилучення з-під митного контролю), відповідно до яких обов'язок доставки товарів до митниці призначення лежить саме на перевізнику, а не на одержувачі.

Згідно норм п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України товари - будь-які рухомі речі, у т.ч. ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення).

Статтею 181 Цивільного кодексу України визначено, що рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Вищезгаданий транспортний засіб «MERCEDES-BENZ», VIN номер НОМЕР_5 є товаром. Він не є в даному випадку ні транспортним засобом особистого користування (наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно (п. 60 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України), ні транспортним засобом комерційного призначення (будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення (п. 59 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України), про що стверджує позивач.

Тому, безпідставним є посилання ОСОБА_1 на рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2015 по справі № 1-4/20-15 від 31.03.2015, окрім того, що в даному випадку даний товар переміщувався по митній території України від митниці відправлення до митниці призначення в митному режимі «транзит», а не в митному режимі «тимчасове ввезення».

У відповідності до ст. 93 Митного кодексу України та розділу І п. 4 наказу І Держмитслужби України від 17.11.2005 № 1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», вказаний автомобіль перебуває під митним контролем та до його переміщення повинні виконуватися наступні вимоги, а саме: перебувати у незмінному стані, крім природних змін; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленим у митний орган призначення до закінчення строку.

Статтею 95 Митного кодексу України, визначено строки транзитних перевезень, а саме: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб).

Нормами ч. 1 ст. 192 Митного кодексу України передбачено що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу, проте перевіркою встановлено, що від гр. ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС звернень не надходило.

Частиною 4 статті 255 Митного кодексу України, визначено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму.

У відповідності до норм ст. 90, 93, 255 Митного кодексу України ввезений громадянином ОСОБА_1 транспортний засіб «MERCEDES-BENZ», VIN номер НОМЕР_5, станом на день його передачі представнику фірми ТзОВ «Пріор Контракт», перебував під митним контролем, тобто його митне оформлення не було закінчено.

Таким чином, громадянин ОСОБА_1 без дозволу органу доходів і зборів неправомірно розпорядився транспортним засобом, митне оформлення, якого не закінчено та здійснив використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до ч. 1,4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З наведених обставин суд вважає, що позивач не навів належних та достатніх доказів своєї невинуватості у вчиненні правопорушень, передбаченого ст. 470 ч. 3, ст. 469 ч. 2, ст. 485 Митного кодексу України, а тому, суд вважає, що вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної Фіскальної служби України про визнанння незаконною та скасування постанови - відмовити.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Жовківський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя В. Є. Мікула

Повний текст постанови виготовлено 14.09.2016 року.