Постанова

від 18.07.2006 по справі 15/3420а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/3420а

                                       ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                                 

                                                                                                    Справа №  15/3420а                    

ПОСТАНОВА             

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

          "18" липня 2006 р.                                                                 м. Черкаси (15 год. 45 хв.)

Господарський суд Черкаської області в складі:

головуючого судді  -  Потапенко В.В.

при секретарі судового засідання – Петько Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача                    - Дубовик Л.М., Клековкіна Т.Г. –за довіреністю

від 1-го відповідача       - Бондаренко О.М. –за довіреністю

від 2-го відповідача       –Іляшенко С.В. –за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміласахсервіс»до Смілянської об»єднаної державної податкової інспекції, Смілянського відділення Державного казначейства про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 125 264 грн., -

                                                    ВСТАНОВИВ:

          Пред»явлено позов про стягнення бюджетної заборгованості в сумі 125 264 грн. з податку на додану вартість.

          В обґрунтування заявленої позовної вимоги позивач посилається на наступні обставини:

          -позивач в установленому законом порядку зареєстрований платником податку на додану вартість (свідоцтво від 26.09.2002 року №32254881);

          -у податкових деклараціях з податку на додану вартість, що подавалися до Смілянської ОДПІ за звітні періоди з липня 2005 року по вересень 2005 року,  позивач, дотримуючись вимог підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3, підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 та підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», визначив суму податку на додану вартість в розмірі 125 264 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету;

          -відповідач по кожній заявленій до відшкодування сумі провів документальні перевірки, про що було складено довідку за липень 2005 року №399-23-107-32191499-14033 від 11.10.2005 року, за серпень 2005 року акт №754-23-107-32191499-15776 від 22.11.2005 року, за вересень 2005 року довідку №451-23-107-32191499-17838 від 08.12.2005 року. Даними довідками і актом підтверджено достовірність всіх первинних документів, на підставі яких позивач визначив суму бюджетного відшкодування;

          -згідно з підпунктом 7.7.5. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий орган зобов»язаний у п»ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, яка його обслуговує. На час пред»явлення позову сума бюджетного відшкодування позивачу не відшкодована, у зв»язку  чим позивач із даним позовом звернувся до суду.

          Перший відповідач подав суду заперечення на позовну заяву, згідно яких позов ним не визнано з наступних підстав:

          -у пункті 9.5. наказу ДПА в Черкаській області від 15.05.2003 року №101 «Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам»вказано про заборону проведення відшкодування заявлених до відшкодування на поточний рахунок сум податку на додану вартість до підтвердження зустрічними перевірками сум податкового кредиту по ланцюгу до виробника (імпортера);

          -на виконання вказаного наказу першим відповідачем проводиться дослідження ланцюгу постачальників ТОВ «Сміласахсервіс». Встановлено, що постачання матеріалів проходило більш ніж 7 ланцюгів. Оскільки дослідження не закінчено відсутні підстави надавати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

          Другий відповідач подав суду заперечення на позовну заяву, згідно яких позов ним не визнано, оскільки згідно з частиною 2 статті 50 Бюджетного кодексу країни подання від першого відповідача про повернення позивачу 125 264 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість до Смілянського відділення Державного казначейства не надходило.

          У судовому засіданні представники позивача позов підтримали.

          Представники першого та другого відповідачів позов не визнали, дотримувалися позиції, викладеної у поданих запереченнях.

          Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

19 серпня 2005р. позивач, як платник податку на додану вартість, подав першому відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість і розрахунок суми бюджетного відшкодування за липень 2005 року, згідно з якими визначив і заявив до відшкодування із Державного бюджету України 75 610 грн. податку на додану вартість шляхом перерахування цієї суми на рахунок в установі банку.

У жовтні 2005 року перший відповідач провів перевірку заявленої позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість за липень 2005 року, за результатами якої була складена довідка від 11.10.2005 р. №399/23-107/32191499/14033 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2005 року по ТОВ «Сміласахсервіс».

Вказаною перевіркою було підтверджено правильність визначення позивачем за липень 2005 року суми бюджетного відшкодування і зазначено, що задекларована сума податку на додану вартість –75 610 грн. фактично сплачена позивачем постачальникам товарів (послуг) в червні і факт сплати підтверджено виписками банку.

19 вересня 2005р. позивач подав першому відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість і розрахунок суми бюджетного відшкодування за серпень 2005 року, згідно з якими визначив і заявив до відшкодування із Державного бюджету України 56 294 грн. податку на додану вартість шляхом перерахування цієї суми на рахунок в установі банку.

У листопаді 2005 року перший відповідач провів перевірку заявленої позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість за серпень 2005 року, за результатами якої було складено акт від 22.11.2005 р. №754/23-107/32191499 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Сміласахсервіс»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування коштів на рахунок платника в банку  за серпень 2005 року».

Вказаною перевіркою було встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за серпень 2005 року на 46 167 грн. і визначено її у розмірі 10 127 грн.

17 жовтня 2005р. позивач подав першому відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість і розрахунок суми бюджетного відшкодування за вересень 2005 року, згідно з якими визначив і заявив до відшкодування із Державного бюджету України 39 527 грн. податку на додану вартість шляхом перерахування цієї суми на рахунок в установі банку.

У листопаді 2005 року перший відповідач провів перевірку заявленої позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість за вересень 2005 року, за результатами якої була складена довідка від 08.12.2005 р. №451/23-107/32191499/17838 «Про результати позапланової виїздної перевірки ТОВ «Сміласахсервіс»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування коштів на рахунок платника в банку  за вересень 2005 року».

Вказаною перевіркою було підтверджено правильність визначення позивачем за вересень 2005 року суми бюджетного відшкодування і зазначено, що задекларована сума податку на додану вартість –39 527 грн. фактично сплачена позивачем постачальникам товарів (послуг) в червні і факт сплати підтверджено виписками банку.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно підпункту 7.7.4. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно підпункту 7.7.5. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пункт 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачає, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пункту 4 „Порядку відшкодування податку на додану вартість”, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997р. №209/72 у редакції спільного наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. №200/86, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів.

Перший відповідач вказує, що згідно наказу ДПА в Черкаській області від 15.05.2003 року №101 «Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам»заборонено проведення відшкодування заявлених до відшкодування на поточний рахунок сум податку на додану вартість до підтвердження зустрічними перевірками сум податкового кредиту по ланцюгу до виробника (імпортера). Представник першого відповідача надав суду запити до інших податкових органів про проведення зустрічних перевірок, але відповіді на жоден запит не надійшло.

Суд вважає, що здійснення бюджетного відшкодування законодавство України не ставить у залежність від проведення податковими органами перевірок платника податку на додану вартість та його контрагентів.

Перший відповідач висновку на відшкодування стягуваної суми бюджетної заборгованості другому відповідачу не надав і як орган, що контролює повноту і своєчасність сплати платниками податків до бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів), не надав суду доказів, які б свідчили про ненадходження до бюджету сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у ціні придбаного ним товару. Навпаки, згідно довідок та акту перевірки позивача факт сплати ним податку на додану вартість у ціні товару встановлено.

Чинне законодавство не встановлює обов»язку покупця сплачувати податок на додану вартість щей  до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуваням суми пдатку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов»язанням продавця товару, і сааме продавець товару несе обов»язок по сплаті цього податку до бюджету.

На день прийняття судом цього рішення заявлена позивачем до стягнення сума бюджетної заборгованості з податку на додану вартість не була відшкодована.

За таких обставин позивач має право на стягнення з Державного бюджету України 125 264 грн. бюджетної заборгованості.

На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню 1 253 грн. судових витрат.

Керуючись ст.ст. 94, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                  ПОСТАНОВИВ:

          1.Позов задовольнити повністю.

        2. Стягнути з Державного бюджету України через Смілянське відділення Державного казначейства з рахунку №31112030600009 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміласахсервіс», ідентифікаційний код 32191499, м. Сміла, вул. Артема, 119, рахунок №26002588575001 в ЧФ КБ «Приватбанк», МФО 354347 –125 264 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

           3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміласахсервіс», ідентифікаційний код 32191499, м. Сміла, вул. Артема, 119, рахунок №26002588575001 в ЧФ КБ «Приватбанк», МФО 354347 –1 253 грн. судових витрат.

Про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          СУДДЯ                                                                            В.В. Потапенко

Повний текст постанови виготовлено 25 липня 2006 року.

Суддя