Рішення

від 14.09.2016 по справі 672/910/16-ц

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №672/910/16-ц

Провадження №2/672/385/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2016 р. Городоцький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Сакенова Ю.К.

секретаря - Терещук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Городок справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Такеда Україна» про відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника; третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 4 лютого 2015 року визначено стягувати щомісяця, починаючи з 25.12.2013 року з товариства з обмеженою відповідальністю «Такеда Україна» грошові кошти в сумі - по 304 грн.05 коп. на кожну дитину у якості відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника на користь позивача, на утримання малолітніх ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 - до досягнення ними вісімнадцятирічного віку.

В рішенні суду вказано, що об'єктивно встановлено, що 25.12.2013 р. близько 09.30 год. на автодорозі Ярмолинці-Сатанів, при в"зді у м. Городок, Хмельницької області, за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_5 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої ОСОБА_5 загинув. Винуватцем даної пригоди визнано ОСОБА_2, що підтверджується вироком Городоцького районного суду Хмельницбкої області від 08.08.2014 р. та ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 13.10.2014 р.

Згідно ч.4 ст.60 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

На момент вищевказаної пригоди ОСОБА_2 керувала автомобілем Шкода Фабія д/н НОМЕР_1 , що на праві власності належить ТОВ "Перша Лізингова Компанія" та згідно лізингової угоди N OL-0690-11KY від 19.12.2011 р. переданий ТОВ "Такеда Україна". Станом на 25.12.2013 р. ТОВ "Перша Лізингова Компанія" не володіла та не користувалася вищевказаним автомобілем, оскільки па підставі вищевказаної угоди автомобіль перебував у володінні ТОВ "Такеда Україна", що підтверджено актом прийому-передачі автомобіля.

ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з ТОВ "Такеда Україна" згідно трудового договору №UA0475/0 від 09.04.2012 р. і на момент дорожньо- транспортної пригоди виконувала свою трудову функцію.

ТОВ "Такеда Україна" до 27.02.2013 р. іменувалось ТОВ "НІКОМЕД УКРАЇНАВ» , про що свідчить протокол №3 загальних зборів учасників товариства, де у порядку денному вирішувалось питання про перейменування товариства.

Суд в рішенні обґрунтував стягнення витрат у звязку з втратою годувальнка таким чином:

Ч.1,2 ст.1200 ЦК України визначено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується:

1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);

4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім'і незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років;

Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Як вбачається з матеріалів справи, загиблий ОСОБА_5 є батьком двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей.

Також, з витягу із наказу по Городоцькій ЦРЛ №8-к від 03.07.2012 р. вбачається, що ОСОБА_6 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку з 19.07.2012 р. по 15.05.2015 року., тобто не отримує заробітної плати. Отже ОСОБА_1 та її малолітні діти мають відповідне право від померлого на утримання на день його смерті.

За даних обставин, суд прийшов до висновку про підставність заявлених вимог та наявність у ОСОБА_1, як дружини загиблого та його малолітніх дітей права на відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника.

Загиблий ОСОБА_7 як на день смерті, так і до цього, офіційно не працював та не отримував будь-яких офіційних, зафіксованих доходів, з яких би сплачувались страхові внески у відповідні державні фонди.

За таких обставин у справі, суд у своєму рішенні від 04.02.2015 року при визначенні розміру доходу померлого, за даних обставин, взяв до уваги мінімальний розмір заробітної плати, що був встановлений на день смерті ОСОБА_7 згідно положень ч.2 ст. 1195 ЦК України.

Згідно ст.8 Закону України "Про державний бюджет на 2013р.». визначено станом на 1 грудня 2013 р. розмір мінімальної заробітної плати в сумі -1218 грн.

А отже, з врахуванням тієї частки, яка б припадала на самого ОСОБА_5, розмір середньомісячного заробітку на кожного з утриманців становить: 1218 грн.: 4 = 304 грн. 05 коп.

Тому, суд вирішив дану шкоду стягувати з дня настання смерті годувальника ОСОБА_5, тобто з 25.12.2013 р., оскільки лише у такому випадку відшкодування шкоди буде повним.

Також, з врахуванням того, що у ОСОБА_1 відпустка по догляду за дитиною завершується 15.05.2015 року, а отже вона на час завершення даної відпустки вже не зможе вважатись непрацюючою особою та такою що має відповідне право на відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника в розумінні п.4 ч.1 ст.1200 ЦК України. Тому, ОСОБА_1 має право на відшкодування даного виду шкоди починаючи з дня смерті чоловіка, з 25.12.2013 р. по 15.05.2015 року (день завершення відпустки по догляду за дитиною), що становить 17 місяців (у грошовому виразі це: 17 х 304.05 = 5168 грн. 85 коп. З врахуванням отриманого відшкодування від ПАТ АСК "Інго Україна" по даному виду заподіяння шкоди в сумі 14616 грн., даний вид шкоди для ОСОБА_1 є відшкодований більш як у повному обсязі.

Тобто згідно зазначеного рішення суду позивач отримує на утримання своїх малолітніх дітей по 304 грн. 05 коп. щомісячно. Але величина мінімальної заробітної плати є змінною в сторону збільшення. Так згідно Закону України «Про державний бюджет на 2016 рік» з січня по квітень становить 1378 гривень, з травня по листопад 1450 гривень, з грудня - 1600 гривень. Відповідно на сьогоднішній день таке стягнення повинно було б відбуватись в сумі по 362,5 гривень, а з грудня в сумі 400 гривень.

Тому було б зручним та доречним стягнення на утримання дітей проводити у частковому відношенні до величини мінімальної заробітної плати, а саме по 1/4 на кожну дитину.

На підставі наведеного просить стягнути щомісяця з товариства з обмеженою відповідальністю «Такеда Україна» грошові кошти в розмірі 1/4 частини від мінімальної заробітної плати на кожну дитину у якості відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника на користь ОСОБА_1 на утримання малолітніх ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 до досягнення ними вісімнадцятирічного віку.

Ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 4 лютого 2015 року визначено стягувати щомісяця, починаючи з 25.12.2013 року з товариства з обмеженою відповідальністю «Такеда Україна» грошові кошти в сумі - по 304 грн.05 коп. на кожну дитину у якості відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника на користь позивача, на утримання малолітніх ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 - до досягнення ними вісімнадцятирічного віку.

В рішенні суду вказано, що об'єктивно встановлено, що 25.12.2013 р. близько 09.30 год. на автодорозі Ярмолинці-Сатанів, при в"зді у м. Городок, Хмельницької області, за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_5 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої ОСОБА_5 загинув. Винуватцем даної пригоди визнано ОСОБА_2, що підтверджується вироком Городоцького районного суду Хмельницбкої області від 08.08.2014 р. та ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 13.10.2014 р.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На момент вищевказаної пригоди ОСОБА_2 керувала автомобілем Шкода Фабія д/н НОМЕР_1 , що на праві власності належить ТОВ "Перша Лізингова Компанія" та згідно лізингової угоди N OL-0690-11KY від 19.12.2011 р. переданий ТОВ "Такеда Україна". Станом на 25.12.2013 р. ТОВ "Перша Лізингова Компанія" не володіла та не користувалася вищевказаним автомобілем, оскільки па підставі вищевказаної угоди автомобіль перебував у володінні ТОВ "Такеда Україна", що підтверджено актом прийому-передачі автомобіля.

ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з ТОВ "Такеда Україна" згідно трудового договору №UA0475/0 від 09.04.2012 р. і на момент дорожньо- транспортної пригоди виконувала свою трудову функцію.

За даних обставин, суд приходить до висновку про підставність заявлених вимог та наявність у ОСОБА_1, як дружини загиблого та його малолітніх дітей права на збільшення відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника.

Загиблий ОСОБА_7 як на день смерті, так і до цього, офіційно не працював та не отримував будь-яких офіційних, зафіксованих доходів, з яких би сплачувались страхові внески у відповідні державні фонди.

За таких обставин суд у своєму рішенні від 04.02.2015 року при визначенні розміру доходу померлого, за даних обставин, взяв до уваги мінімальний розмір заробітної плати, що був встановлений на день смерті ОСОБА_7 згідно положень ч.2 ст. 1195 ЦК України.

Згідно ст.8 Закону України "Про державний бюджет на 2013р.» визначено станом на 1 грудня 2013 р. розмір мінімальної заробітної плати в сумі -1218 грн.

А отже, з врахуванням тієї частки, яка б припадала на самого ОСОБА_5, розмір середньомісячного заробітку на кожного з утриманців становить: 1218 грн.: 4 = 304 грн. 05 коп.

Тому, суд вирішив дану шкоду стягувати з дня настання смерті годувальника ОСОБА_5, тобто з 25.12.2013 р., оскільки лише у такому випадку відшкодування шкоди буде повним.

Також, з врахуванням того, що у ОСОБА_1 відпустка по догляду за дитиною завершується 15.05.2015 року, а отже вона на час завершення даної відпустки вже не зможе вважатись непрацюючою особою та такою що має відповідне право на відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника в розумінні п.4 ч.1 ст.1200 ЦК України. Тому, ОСОБА_1 має право на відшкодування даного виду шкоди починаючи з дня смерті чоловіка, з 25.12.2013 р. по 15.05.2015 року (день завершення відпустки по догляду за дитиною), що становить 17 місяців (у грошовому виразі це: 17 х 304.05 = 5168 грн. 85 коп. З врахуванням отриманого відшкодування від ПАТ АСК "Інго Україна" по даному виду заподіяння шкоди в сумі 14616 грн., даний вид шкоди для ОСОБА_1 є відшкодований більш як у повному обсязі.

Тобто згідно зазначеного рішення суду позивач отримує на утримання своїх малолітніх дітей по 304 грн. 05 коп. щомісячно. Але величина мінімальної заробітної плати є змінною в сторону збільшення. Так згідно Закону України «Про державний бюджет на 2016 рік» з січня по квітень становить 1378 гривень, з травня по листопад 1450 гривень, з грудня - 1600 гривень. Відповідно на сьогоднішній день таке стягнення повинно було б відбуватись в сумі по 362,5 гривень, а з грудня в сумі 400 гривень.

Тому стягнення на утримання дітей слід проводити у частковому відношенні до величини мінімальної заробітної плати, а саме по 1/4 на кожну дитину, що відповідає вимогам ч.4 ст.1200 ЦК України де вказано, що розмір відшкодування може бути збільшений законом. Отже якщо Закон України «Про Державний бюджет України на певний рік» збільшується мінімальна заробітна плата то відповідно і діти загиблого годувальника мають право на збільшення розміру відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника.

Судові витрати стягнути з відповідача відповідно до вимог ст..88 ЦПК України.

Керуючись ч.4 ст.1200 ЦК України ст. 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Такеда Україна», ЄДРПОУ 35849505, м.Київ, вул.Червоноармійська 55-Г на користь ОСОБА_1 грошові кошти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі ? частини від мінімальної заробітної плати на кожну дитину у якості відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника, щомісячно, до досягнення ними вісімнадцятирічного віку. Врахувати у загальну суму, що підлягає до стягнення на кожну дитину, грошові кошти в сумі - по 14616 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот шістнадцять грн.), що були сплачені ПАТ АСК "Інго Україна" в якості страхового відшкодування по даному виду спричиненої шкоди, віднісши їх на кінцевий період сплати даного виду відшкодування шкоди.

Дане рішення в частині відшкодування шкоди у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Такеда Україна» судовий збір на користь держави в сумі 551,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя