Рішення

від 13.09.2016 по справі 924/763/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2016 р.Справа № 924/763/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" м. Волочиськ, Хмельницька область

до 1. Селянського (фермерського) господарства "Нива" с. Затурці

2. Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці", Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Шпичинці

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПП "Аграрна компанія 2004" (Хмельницька обл., Волочиський р-н, с. Попівці

про стягнення грошових коштів в сумі 186 471,30 грн., з них 22340,00 грн. - основний борг, 17693,80грн. - пеня, 86385,00 грн. - штраф, 16366,48 грн. - 36% річних, 43686,02грн. - курсова різниця.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 01.11.2015р.

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: не з'явився

третьої особи: не з'явився

Повне рішення складено 13.09.2016р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальність "Агрохімічна компанія "Вітагро" м. Волочиськ Хмельницької області звернулось з позовом до суду про стягнення грошових коштів в сумі 186 471,30 грн., з них 22340,00 грн. - основний борг, 17693,80грн. - пеня, 86385,00 грн. - штраф, 16366,48 грн. - 36% річних, 43686,02грн. - курсова різниця.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачами умов договору поставки №АКН 08-04/15 ЛР від 17.04.2015р. та договору поруки №АКН 08-04/15 ЛР від 18.11.2015р.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору ФГ "Нива" отримало від постачальника насіння сої на загальну суму 345540,00 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Враховуючи, що відповідач 1 за отриманий товар згідно з договором № №АКН 08-04/15 ЛР від 17.04.2015р. розрахувався з простроченням платежу, то позивач нарахував до сплати 17693,80 грн. - пені, 86385,00 - штрафу, 16366,48 грн. - 36% річних, 43686,02грн. - курсову різницю.

В обґрунтування правової позиції щодо стягнення курсової різниці позивач також посилається на судову практику Верховного Суду України в постанові від 04.07.2011р. № 3-62гс11 та від 26.12.2011р. №3-141гс11.

Представник позивача в судове засідання з'явився, на задоволенні позову наполягає в повному об'ємі.

Крім того представником позивача в судовому засіданні подано клопотання в якому просить долучити до матеріалів даної справи довідку про курс продажу іноземних валют ПАТ "Райфайзен банк Аваль" та копію Договору поставки №17/11/15-2 від 17.11.15р. на підтвердження часткового розрахунку по заборгованості СФГ "Нива".

Представник відповідача 1 - СФГ "Нива" в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, вимоги ухвали суду не виконано.

Ухвала про порушення провадження у справі від 16.08.16р. та ухвала від 29.09.2016р. надіслані на юридичну адресу відповідача, вказану у спеціальному витягу №22194372 від 29.08.2016 р. При цьому приймається до уваги, що якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Також, згідно п. 3.9.2 вказаної постанови неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Представник відповідача 2 - Виробничий сільськогосподарський кооператив „ШпичинціВ» в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі. У відзиві на позов від 08.09.2016 р. позовні вимоги визнає у повному об'ємі та просить суд слухати справу за відсутності повноважного представника.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.

Справа підлягає розгляду за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія 2004" (Постачальник) та Фермерським господарством "Нива", (Покупець, надалі - відповідач 1) укладено договір поставки №АКН 08-04/15 ЛР від 17.04.2015р., за умовами якого постачальник зобов'язується поставити насіння (надалі товар або насіння) а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (п.1.1.).

Відповідно до п. 2.1. Договору найменування, сорт/гібрид товару визначаються в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.3.1. Договору ціна товару вираховується, як сума вартостей усіх партій товару (згідно відповідних специфікацій), переданих постачальником у власність Покупцю.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що Покупець проводить оплату вартості Товару шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись сторонами в кожному конкретному випадку окремо, та відображатись у відповідних специфікаціях-додатках, які є додатками до цього договору.

Відповідно до п. 3.3.1 договору Постачальник визначає у Видатковій накладній вартість Товару із розрахунку множення грошового еквівалента ціни Товару в іноземній валюті вказаній в додатках до договору (специфікаціях), на курс продажу іноземної валюти, встановленого Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" на дату формування видаткової накладної, менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання специфікації, в цьому випадку вартість товару визначається за ціною, яка була встановлена на момент підписання відповідної специфікації.

Сума у гривнях, яку Покупець повинен сплатити Постачальнику як оплата вартості Товару, визначаються шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікаціях на курс продажу іноземної валюти, встановленого Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" на банківський день, який передує фактичній оплаті Покупцем ціни Товару (неоплаченої частини).

Однак сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" на банківський день, який передує фактичній оплаті Покупцем ціни Товару (її неоплаченої частини) менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання специфікації, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент підписання специфікації, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент підписання відповідної специфікації (п. 3.3.2. Договору).

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата прийняття покупцем товару за видатковою накладною.

Згідно з п. 3.9. Договору виконання обов'язку Покупця з оплатити товару може забезпечуватись договорами застави, договорами поруки, іншими видами забезпечення виконання зобов'язань.

Відповідно до п.4.1. поставка товару здійснюється на умовах ЕХW (Інкотермс в редакції 2010) - склад постачальника (Хмельницька обл., Городоцький район, с. Лісоводи).

Пунктом 7.3.Договору сторони погодили, що покупець несе відповідальність за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання, Покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та тридцять шість відсотків річних від простроченої (неоплачуваної) суми (п. 7.5. Договору).

Відповідно до п.7.7. Договору строк нарахування штрафних санкцій (неустойки ) за цим Договором не обмежується строком, встановленим п. 6 ст. 232 ГКУ. Штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язань за цим Договором нараховуються до моменту належного виконання відповідного зобов'язання. До вимог про стягнення штрафних санкцій за цим договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений п.1. ч.2 ст.258 ЦКУ. Кредитор за зобов'язанням, що порушене, може звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій за цим Договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого ст. 257 ЦКУ. Сторони дійшли згоди, що за прострочення виконання зобов'язання за даним Договором строк позовної давності припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. У випадку невиконання або неналежного виконання Покупцем вимог даного Договору Постачальник має право в односторонньому порядку розірвати Договір надіславши письмове повідомлення Покупцю (п.10.1 Договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Крім того, між сторонами підписаний додаток до договору, а саме Специфікація №1 від 29.04.2015р. про поставку наступного товару: найменування, кількість, ціна, вартість та термін поставки товару на загальну суму 345540,00 грн. (еквівалент 15600,00 дол. США) кінцевий термін оплати до 31.10.2015р.

За специфікацією Покупець оплачує товар наступним чином:

- 103662 грн. еквівалент 4680 Доларів США, що складає 30% вартості товару оплатити до 01.10.2015р.;

- 103662 грн. еквівалент 4680 Доларів США, що складає 30% вартості товару оплатити до 15.10.2015р.;

- 138216 грн. еквівалент 6240 Доларів США, що складає 40% вартості товару оплатити до 31.10.2015р.;

Товарний кредит утворюється на сонові:

- суми 103662 грн. еквівалент 4680 Доларів США, що складає 30% вартості товару оплатити до 01.10.2015р.;

- суми 103662 грн. еквівалент 4680 Доларів США, що складає 30% вартості товару оплатити до 15.10.2015р.;

- суми 138216 грн. еквівалент 6240 Доларів США, що складає 40% вартості товару оплатити до 31.10.2015р.;

На виконання умов договору постачальником поставлено відповідачу 1 товар (насіння сої) згідно видаткової накладної №1938 від 29.04.2015р. на суму 345540,00грн.

17.11.2015р. між ПП "Аграрна компанія 2004" (Первісний кредитор) та ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" (Новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги №Н08-04/15 ЛР ВПВ та додаткову угоду №1 до нього.

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначеним цим Договором, "Первісний кредитор" відступає "Новому кредитору", належне "Первісному кредитору" право вимоги за Договором поставки № АКН 08-04/15 ЛР від 17 квітня 2015 року (далі - Договір поставки), укладеним між "Первісним кредитором" та СФГ "Нива" (далі - боржник).

За цим договором до "нового кредитора" переходить право вимагати від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків:

- сплати грошових коштів в розмірі 15600,00 доларів США (у гривневому еквіваленті 345540,00 грн. по курсу 22,15 грн./ Долар США на дату продажу товару за поставлений "Первісним кредитором" товар відповідно та з подальшим врахуванням умов Договору поставки а саме п. 3.3.1. та 3.3.2.;

- сплати штрафу в розмірі 0 (нуль) гривень за прострочення строку за поставлений "Первісним кредитором" товар відповідно до Договору поставки;

- сплати пені в розмірі 0 гривень за прострочення строку за поставлений "Первісним кредитором" товар відповідно до Договору поставки;

- сплати 3% річних в розмірі 0 (нуль) гривень за прострочення строку за поставлений "Первісним кредитором" товар відповідно до Договору поставки;

- сплати інфляційних втрат в розмірі 0 (нуль) гривень за прострочення строку за поставлений "Первісним кредитором" товар відповідно до Договору поставки;

- інших обов'язків, встановлених Договором поставки.

До нового кредитора переходять всі без винятку права та обов'язки Первісного кредитора за Договором поставки (п. 1.4. Договору).

Відповідно до п. 2.1., 2.1.1. Договору відступлення права вимоги новий кредитор зобов'язаний сплатити первісному кредитору відшкодування за відступлення права вимоги за Договором поставки в сумі 345540,00 грн. протягом одного року з дня підписання цього Договору.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплений печатками Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п.4.1. Договору).

Додатковою угодою №1 до договору відступлення права вимоги №Н 08-04/15 ЛР ВПВ сторони виклали п. 1.3. договору відступлення права вимоги в наступній редакції:

За цим договором до "нового кредитора" переходить право вимагати від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків:

- сплати грошових коштів в розмірі 15600,00 доларів США (у гривневому еквіваленті 345540,00 грн. по курсу 22,15 грн./ Долар США на дату продажу товару за поставлений "Первісним кредитором" товар відповідно та з подальшим врахуванням умов Договору поставки а саме п. 3.3.1. та 3.3.2.;

- сплати штрафу в розмірі 86385,00 гривень за прострочення строку за поставлений "Первісним кредитором" товар відповідно до Договору поставки;

- сплати пені в розмірі 12829,47 гривень за прострочення строку за поставлений "Первісним кредитором" товар відповідно до Договору поставки;

- сплати 36% річних в розмірі 10496,84 гривень за прострочення строку за поставлений "Первісним кредитором" товар відповідно до Договору поставки;

- сплати інфляційних втрат в розмірі 0 (нуль) гривень за прострочення строку за поставлений "Первісним кредитором" товар відповідно до Договору поставки;

- інших обов'язків, встановлених Договором поставки.

Згідно п. 2.1.1. новий кредитор зобов'язаний сплатити первісному кредитору відшкодування за відступлення права вимоги за Договором поставки в сумі 455251,31 грн. протягом одного року з дня підписання цього Договору.

11.07.2016р. ПП "Аграрна компанія 2004" на адресу СФГ "Нива" надіслало повідомлення про відступлення права вимоги, в якому повідомляє, що ПП "Аграрна компанія 2004" (надалі - первісний кредитор) відступило ТОВ "АК "Вітагро" право грошової вимоги за Договором поставки №Н08-04/15 ЛР від 17.04.2015р., укладеним між СФГ "Нива" та первісним кредитором, а саме 15600,00 доларів США (у гривневому еквіваленті 345540,00 грн. по курсу 22,15 грн./ Долар США на дату продажу товару, штрафу в розмірі 86385,00 гривень, пені в розмірі 12829,47 гривень, 36% річних в розмірі 10496,84 гривень.

18 листопада 2015 року між позивачем та ВСК "Шпичинці" (Поручитель) укладено договір поруки №АКН 08-04/15 ЛР, яким обумовлено, що поручитель (СВК "Шпичинці") зобов'язується відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання всіх зобов'язань СФГ "Нива" (боржник), що виникли з договору поставки № АКН 08-04/15 ЛР від 17 квітня 2015 року (основний договір), який був укладений між кредитором і боржником, У відповідності до вказаного основного договору, порукою забезпечується в тому числі наступні зобов'язання боржника:

- здійснити оплату за поставлені засоби захисту рослин та / або мікродобрива тощо в обсязі та на умовах договору поставки № Н08-04/15 Л ВПВР;

- відшкодувати збитки та сплатити штрафні санкції у випадках, передбачених договором поставки № АКН 48-04/15 ЛР від 17 квітня 2015 року (2.1.).

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого виконання (п. 3.1.)

У разі порушення зобов'язання боржником, кредитор має право, на власний вибір, направити поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину) або пред'явити до поручителя позов (п. 4.1.2.).

У разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право протягом двох років звернутись до поручителя з вимогою про виконання таких обов'язків (п. 4.4.2.).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення зобов'язань за основним договором (п. 6.1.).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

17.11.2015р. в рахунок погашення заборгованості СФГ "Нива" поставило ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" зерно сої на суму 323200,00 грн. по договору поставки №17/11/15-2 від 17.11.2015р.

Крім того, згідно наданої в матеріали справи довідки №180 від 06.09.2016 р. заборгованість позивача перед третьою особою погашена у повному об'ємі.

У зв'язку з несплатою відповідачем 1 заборгованості за договором поставки №АКН 08-04/15 ЛР від 17.04.15р. позивачем поданий позов про стягнення солідарно з відповідачів 186 471,30 грн., з них 22340,00 грн. - основний борг, 17693,80грн. - пеня, 86385,00 грн. - штраф, 16366,48 грн. - 36% річних, 43686,02грн. - курсова різниця.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається таке.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11, ст.509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто, сплати коштів.

Згідно зі ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, ПП "Аграрна компанія 2004" поставило відповідачу 1 товар, останній прийняв його та зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму. Відповідачем 1 не спростовано факту отримання товару.

Пунктом 1 частини 1 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з матеріалами справи, ПП "Аграрна компанія 2004" відступило ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" право вимоги за Договором поставки №АКН 08-04/15 ЛР від 17.04.2015р.

Відповідач 1 - ФГ "Нива" своїх зобов'язань за договором поставки №АКН 08-04/15 ЛР належним чином та в передбачений строк не виконав. 17.11.2015р. в рахунок погашення заборгованості СФГ "Нива" поставило ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" зерно сої на суму 323200,00 грн. по договору поставки №17/11/15-2 від 17.11.2015р.

Проте, по додатку №1 строк виконання зобов'язання на суму 103662,00 грн. - до 01.10.15 р., на суму 103662,00грн. - до 15.10.15р., 138216,00 грн. - до 31.10.15р.

Пунктом 7.3 договору поставки №АКН 08-04/15 ЛР від 17.04.2015р. сторони передбачили, що за затримку з оплатою постачальника за поставлений товар, покупець несе відповідальність сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Відповідно позивачем нараховано 17693,80 грн. пені, розраховану за період з 01.10.2015р. по 17.05.2016р. (з врахуванням часткової оплати) та 86385,00 грн. штрафу в розмірі 25% від суми боргу.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом неустойки є грошова сума, рухоме і нерухоме майно, а частина 2 - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 230 Господарського кодексу України передбачає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом враховується, що позивачем правомірно визначено період нарахування пені, оскільки договором сторони передбачили, що строк нарахування штрафних санкцій не обмежується строком передбаченим ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Здійснивши перерахунок пені, суд встановив в ньому помилку, зокрема позивачем не враховано, що починаючи з 22.04.2016р. ставка НБУ становила 19%, а не 22% як вказано в розрахунку пені.

Таким чином за розрахунком суду пеня за визначений позивачем період становить 17598,5 грн. В решті частині щодо стягнення пені в сумі 95,30 грн. суд відмовляє, оскільки останні не обґрунтовані.

Позивачем правомірно здійснено розрахунок штрафу в сумі 86385,00грн., який підлягає стягненню з відповідачів в повному обсязі.

При цьому судом звертається увага, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із статтею 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій (позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 09.04.2012 р. по справі №20/246-08).

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України встановлено, що господарський суд має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому, таке право суд реалізує, як за клопотанням сторони, так і за власною ініціативою.

Зазначена стаття кореспондується з ч.3 ст.551 ЦК України, згідно якої, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Розглядаючи питання про стягнення сум пені та штрафу, судами повинно бути взято до уваги: причини неналежного виконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (аналогічна позиція у постанові ВГСУ від 31.10.2012 року №5004/718/12).

Суд дослідивши наявність підстав, передбачених ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України для зменшення розміру штрафних санкцій, вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені та штрафу на 70% та стягнути пеню в сумі 5279,551грн. (30% х 17598,5), штраф в розмірі 25915,5 грн. (30% х 86385,00). При зменшені неустойки враховується, що сума основного боргу є незначною у порівнянні з розміром нарахованих пені та штрафу, відповідач частково здійснив оплату суми боргу, а також те, що позивачем заявлені вимоги про стягнення додатково 36% річних і скоригованої вартості товару у зв'язку із збільшенням курсу дол. США

У зв'язку з цим у позові про стягнення 12414,25грн. (17693,80 - 5279,55) пені та 60469,5грн. (86385,00 - 25915,50) штрафу слід відмовити.

Відмовляючи у позові в цій частині судом враховується ст. 8 Конституції України, відповідно до якої в Україні визнається і діє принцип верховенства права .

Частиною 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором (п.7.5) сторонами збільшено розмір процентів, передбачених ст.625 ЦК України до 36 % річних. Тому позивачем проведені нарахування 36% у розмірі 16366,48грн. за період 01.10.2015р. по 11.08.2016р.

Судом враховується, що дані нарахування проведені позивачем правомірно в межах максимально можливого розміру згідно чинного законодавства, тому позовні вимоги в частині стягнення 36 % річних в сумі 16366,48грн. підлягають задоволенню.

Також, позивачем враховуючи положення договору заявлено до стягнення курсову різницю несвоєчасно оплаченого товару в розмірі 43686,02 грн.

Статтею 192 Цивільного кодексу України встановлено, що законним платіжним засобом, обов'язковим для приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня.

Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Обіг іноземної валюти на території України підпорядковується спеціальному правовому режиму, встановленому законодавством України, у тому числі Законами України "Про Національний банк України", "Про порядок розрахунків в іноземній валюті", Декретом КМУ від 19 лютого 1993р. №19-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", нормативно-правовими документами Національного банку України.

Разом з тим, не суперечить цивільному законодавству України спосіб визначення грошового зобов'язання із застосуванням еквіваленту вартості гривні в іноземній валюті.

Частиною 2 статті 533 ЦК України встановлено правило, за яким якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Пунктом 3.3.2. договору, укладеного між позивачем і відповідачем 1, встановлено порядок обчислення суми коштів, яка підлягає сплаті за поставлений товар. При цьому елементом розрахунку є курс іноземної валюти встановленого Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" щодо продажу долара до гривні на банківський день, який передує фактичній оплаті покупцем ціни товару (її неоплаченої частини).

Здійснюючи розрахунок курсової різниці вартості неоплаченого товару, позивачем було застосовано курс іноземної валюти встановленого Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" станом на 17.11.2015р. щодо продажу долара до гривні на банківський день, який передує фактичній оплаті покупцем ціни товару (її неоплаченої частини), що визнається судом правомірним та обґрунтованим. Відповідно позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому судом приймається позиція висловлена Верховним Судом України у справі №3-62гс11 від 04.07.2011 р., згідно якої положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобовязання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідачів 113587,55 грн., з яких 22340,00 грн. основний борг, 5279,55 грн. пеня, 25915,50 грн. штраф, 16366,48 грн. - 36% річних, 43686,02 грн. курсова різниця.

В решті частині позову щодо стягнення 12414,25грн. пені та 60469,5грн. штрафу відмовити.

Щодо солідарного стягнення суми боргу з обох відповідачів судом враховується наступне.

За договором поруки від 18.11.2015р. відповідач 2, як поручитель, зобов'язався відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання відповідачем 1 зобов'язань, що виникли з договору поставки від №АКН 08-04/15 ЛР від 17.04.2015р., в т.ч. щодо сплати основного боргу, штрафних санкцій.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Відповідно до ч. 1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Зазначене свідчить, що позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення заборгованості до відповідача 1 та до відповідача 2, які відповідають як солідарні боржники.

При виготовлені резолютивної частини рішення враховуються вимоги п.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.12 та норма ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

У зв'язку із задоволенням позову відповідно до ст.49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору підлягають покладенню на відповідачів в рівних частинах пропорційно правомірно задоволеним позовним вимогам (99,95). При цьому, судом враховано п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" м. Волочиськ, Хмельницька область до 1. Селянського (фермерського) господарства "Нива" с. Затурці 2. Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці", Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Шпичинці за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПП "Аграрна компанія 2004" Хмельницька обл., Волочиський р-н, с. Попівці про стягнення грошових коштів в сумі 186 471,30 грн., з них 22340,00 грн. - основний борг, 17693,80грн. - пеня, 86385,00 грн. - штраф, 16366,48 грн. - 36% річних, 43686,02грн. - курсова різниця задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Нива" (Волинська область, Локачинський район, с. Затурці, код 20129144) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500) 22340,00 грн. (двадцять дві тисячі триста сорок гривень 00 коп.) основного боргу, 5279,55 грн. (п'ять тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень 55 коп.) пені, 25915,50 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять гривень 50 коп.) штрафу, 16366,48 грн. (шістнадцять тисяч триста шістдесят шість гривень 48 коп.) 36% річних, 43686,02 грн. (сорок три тисячі шістсот вісімдесят шість гривень 02 коп.) курсової різниці. Даний обов'язок є солідарним. Солідарний боржник - Виробничий сільськогосподарський кооператив "Шпичинці" с. Шпичинці Хмельницького району Хмельницької області (код 03788721).

Видати наказ.

Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу „ШпичинціВ» (с. Шпичинці Хмельницького району, Хмельницької області, код 03788721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500) 22340,00 грн. (двадцять дві тисячі триста сорок гривень 00 коп.) основного боргу, 5279,55 грн. (п'ять тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень 55 коп.) пені, 25915,50 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять гривень 50 коп.) штрафу, 16366,48 грн. (шістнадцять тисяч триста шістдесят шість гривень 48 коп.) 36% річних, 43686,02 грн. (сорок три тисячі шістсот вісімдесят шість гривень 02 коп.) курсової різниці. Даний обов'язок є солідарним. Солідарний боржник - Селянське (фермерське) господарство "Нива" (Волинська область, Локачинський район, с. Затурці, код 20129144).

Видати наказ.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Нива" (Волинська область, Локачинський район, с. Затурці, код 20129144) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500) 1397,82 грн. (одну тисячу триста дев'яносто сім гривень 82 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" (с.Шпичинці Хмельницького району Хмельницької області, код 03788721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРОВ» (Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500) 1397,82 грн. (одну тисячу триста дев'яносто сім гривень 82 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті частині позову щодо стягнення 12414,25грн. пені та 60469,5грн. штрафу відмовити.

Повне рішення складено 13.09.2016 р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,(31200, Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котовського, 7),

3 - відповідачу, (45523, Волинська обл., Локачинський район, с. Затурці), рекоменд. з повід.

4 - відповідачу, (31322, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Шпичинці), рекоменд. з повід.

5 - третій особі, (Хмельницька обл., Волочиський р-н, с. Попівці, Шкільна, буд № 34а, 31200), рекоменд.