Постанова

від 08.09.2016 по справі 822/816/16

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/816/16

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

08 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

представника позивача - Малишевська Т.А., представник на підставі довіреності

представників відповідача - Нетребко О.М., Галишук І.В., представники на підставі довіреностей

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські екопродукти" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Українські екопродукти» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.06.2016 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги податковий орган зазначив про неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи та правомірність прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень.

Представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.

Представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Українські екопродукти", ідентифікаційний код 37126199, зареєстроване Хмельницькою районною державною адміністрацією Хмельницької області 16.08.2010 року, взяте на податковий облік в Хмельницькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області 17.08.2010 року за №221800002530 та зареєстроване платником єдиного внеску 16.08.2010 року за №1771.

Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області на підставі направлень №№188, 189, 190 від 29.03.2016 року, 29.03.2016 року проведена фактична перевірка з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, а саме - магазину, що знаходиться за адресою: вул. Купріна, 54/1, м. Хмельницький та належить ТОВ "Українські екопродукти". За результатами перевірки відповідачем складений акт перевірки №032/22-01-40/37126199 від 29.03.2016 року.

Перевіркою встановлено факт реалізації одної пляшки сухого білого ігристого вина "Чінзано Грансек" 0,75 л, міцністю 11,00% об., за ціною 99,99 грн. При цьому, розрахункова операція на суму 99,99 грн. не проведена через РРО, продавцем не видруковано та не видано касовий чек, на вказаній пляшці була відсутня марка акцизного податку встановленого зразка. Пляшка знаходилась на вітрині із встановленою ціною.

Також встановлено факт зберігання в магазині партії алкогольної продукції на якій відсутнє маркування акцизного податку встановленого зразка на загальну суму 30370,84 грн. В магазині відсутня супровідна документація на вказаний товар (алкогольну продукцію); не забезпечено порядок ведення товарних запасів за місцем їх реалізації та відсутня Книга обліку придбання товарів на суму 30370,84 грн.

Виявлена на місці проведення розрахунків сума готівкових коштів не відповідає сумі, яка зазначена в Х-звіті РРО (2598,78 грн.); не здійснений друк фіскальних звітних чеків за 09.12.2014 року та 27.08.2015 року; Z-звіти не роздруковано та не збережено в Книгах обліку РРО.

Також перевіркою встановлено отримання готівкової виручки від реалізації товару через РРО на загальну суму 4953,98 грн., що підтверджується Z-звітами за 25.03.2016-28.03.2016 року. Вказана сума не вписана та не оприбуткована в Книзі обліку розрахункових операцій.

На підставі висновків акту, за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004 року (далі - Положення №637), за неоприбуткування готівки на загальну суму 4953,98 грн. у касовій книзі, на підставі п.1 абз.2 указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" №436/95 від 12.05.1995 року, податковим повідомленням-рішенням форми "С" №0000492100/42 від 14.04.2016 року до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 24769,90 грн. - в п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

За порушення ст.11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995 року (далі - Закон №481/95-ВР) - здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного збору встановленого зразка та з фальсифікованими марками акцизного збору на суму 30370,84 грн., на підставі ст.17 Закону №481/95-ВР податковим повідомленням-рішенням форми "С" від 14.04.2016 року №0000482100/43 до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 60741,68 грн. - двісті відсотків вартості вказаного товару.

За порушення п.1, 2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі - Закон №265/95-ВР) - непроведення розрахункової операції на суму 99,99 грн. через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням розрахункового документа, підтверджуючого таку операцію; п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР - незабезпечення ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 30370,84 грн.; п.13 ст.3 Закону №265/95-ВР - незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО в сумі 2598,78 грн., на підставі п.1 ст.17, ст.20 Закону №265/95-ВР податковим повідомленням-рішенням форми "С" від 14.04.2016 року №0000472100/44 до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 60743,68 грн. (1,00 грн. + 60741,68 грн. (подвійна вартість не облікованих товарів) +1,00 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції зазначив, що відсутність у КОРО відомостей про рух готівки за вказаний період при фактичному оприбуткуванні зазначеної суми дають лише підстави для висновку про порушення працівниками позивача порядку ведення КОРО, а не про неналежний облік надходження коштів за цей період та ухилення суб'єкта підприємницької діяльності від оподаткування зазначеної суми. Суд першої інстанції також вважає не доведеним факт належності позивачу партії алкогольної продукції на якій відсутнє маркування акцизного податку. Також зазначено, що оскільки судом не встановлено належність товару на суму 30370,84 грн. позивачу, та відсутність в магазині супровідної документації на вказаний товар, неможливо дійти висновку про порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що в свою чергу виключає відповідальність позивача за таке порушення. Тому судом першої інстанції визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "С" №0000492100/42 від 14.04.2016 року, податкове повідомлення-рішення форми "С" №0000482100/43 від 14.04.2016 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 43741 (сорок три тисячі сімсот сорок одна) грн. 68 коп., податкове повідомлення-рішення форми "С" №0000472100/44 від 14.04.2016 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 60741 (шістдесят тисяч сімсот сорок одна) грн. 68 коп.

Також суд першої інстанції відмовив в задоволенні решти позовних вимог, оскільки під час судового розгляду підтвердився факт реалізації алкогольного напою із пошкодженою (затертою) маркою акцизного збору, та враховуючи те, що позивачем не заперечується порушення вчинене вперше вимог п.13 ст.3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО в сумі 2598,78 грн., відповідальність за яке встановлена п.1 ст.17 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у вигляді накладення штрафу в розмірі 1,00 грн. У цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржуються, тому відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції не переглядає його в апеляційному порядку.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як уже зазначалось судом першої інстанції податковим органом на підставі висновків акту, на підставі п.1 абз.2 указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" №436/95 від 12.05.1995 року, прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" №0000492100/42 від 14.04.2016 року, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 24769,90 грн. - в п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми; на підставі абз. 15 ч. 2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» винесено податкове повідомлення-рішення форми "С" від 14.04.2016 року №0000482100/43, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 60741,68 грн. - двісті відсотків вартості вказаного товару; на підставі п.1 ст. 17 і ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" винесено податкове повідомлення-рішення форми "С" від 14.04.2016 року №0000472100/44 до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 60743,68 грн. (1,00 грн. + 60741,68 грн. (подвійна вартість не облікованих товарів) +1,00 грн.).

Суд першої інстанції в оскаржуваній постанові дійшов висновку, що відсутність у КОРО відомостей про рух готівки за вказаний період при фактичному оприбуткуванні зазначеної суми дають лише підстави для висновку про порушення працівниками позивача порядку ведення КОРО, а не про неналежний облік надходження коштів за цей період та ухилення суб'єкта підприємницької діяльності від оподаткування зазначеної суми.

Так, податковий орган під час перевірки встановив неоприбуткування готівки на загальну суму 4953,98 грн. у касовій книзі та дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 р. №637.

Згідно з пунктом 7.15 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (розрахункової книги (далі - РК)), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 р. №637 (далі -Положення №637), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Нормами п. 1.2 Положення №637 визначено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Відповідно до цієї ж норми, книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки.

Статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено розміри штрафних санкцій за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України. Зокрема, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, у тому числі за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. При цьому невідображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після їх проведення із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки, відповідальність за яке встановлена саме Указом № 436/95, тому невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу).

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 1 квітня 2014 року справа № 21-54а14, від 04 листопада 2015 року справа № 825/554/15-а, від 02 квітня 2013 року справа № 21-76а13 тощо.

Таким чином у справі, що розглядається, позивачем не здійснено належний облік готівкових коштів у КОРО, які надійшли в касу.

До того ж відповідно до наказу №12 від 23.05.2016 року позивачем оголошено сувору догану ОСОБА_6, за порушення касової дисципліни (не вибитий фіскальний чек на товар, порушення ведення книги обліку розрахункових операцій).

Також під час перевірки встановлено здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного збору.

Суд першої інстанції вказав, що відповідачем не встановлено та не доведено під час судового розгляду належність алкогольних напоїв на суму 30370,84 грн., саме ТОВ "Українські екопродукти", а не ФОП ОСОБА_5

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 передбачено, що маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

За змістом абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Факт порушення позивачем ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» підтверджується актом про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами №032/22-01-40/37126199 від 29.03.2016 року та додатками до нього.

Крім того, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги посилання позивача про відсутність факту вини стосовно реалізації алкогольної продукції без марки акцизного податку, оскільки алкогольні напої належать іншому суб'єкту господарювання, з огляду на положення статті 17 Закону України «Про держане регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідно до якої не визначено суб'єктивне відношення порушника до скоєного ним економічного правопорушення, як підставу застосування визначеної наведеною нормою відповідальності. Першочергове значення має саме встановлений факт скоєння правопорушення, що, у даному випадку, полягає у реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку.

Отже, для застосування до суб'єкта господарювання по продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів відповідальності на підставі абз.15 ч.2 ст.17 Закону України «Про держане регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» достатньо наявність самого факту здійснення зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Механізм застосування фінансових санкцій визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» затверджений постановою Кабінету міністрів України від 02 червня 2003 року №790.

Відповідно до пункту 5 вказаного Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Таким чином, суб'єкт господарювання, який має намір займатись реалізацією алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, добровільно приймає на себе зобов'язання дотримуватись вимог законодавства, що регулює відносини у даній сфері.

Так, позивач стверджує, що спірний товар належить ФОП ОСОБА_5, якій надано частину приміщення орендованого товариством на підставі договору суборенди нежитлового приміщення. Однак суд апеляційної інстанції з вказаним твердженням не погоджується, оскільки ФОП ОСОБА_5 надано у суборенду лише 20 кв. м із загальної площі 50 кв.м., та позивачем не надано доказів належності алкогольних напоїв іншому суб'єкту господарювання, що також можливо встановити із цінників біля спірного товару. До того ж із наданої виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осоіб та фізичних осіб-підприємців видно, що ФОП ОСОБА_5 займається роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, тобто у даному випадку підприємець не має права взагалі торгувати алкогольними напоями. До того ж ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями є лише у ТОВ «Український екопродукт», тобто спірний алкогольний товар (як ризик) не може належати ФОП ОСОБА_5

За таких обставин, з урахуванням передбаченого законом правопорушення - реалізація та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку та наявності акту, яким зафіксоване дане порушення закону, притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за допущення даного правопорушення є правомірним та обґрунтованим.

Суд першої інстанції також зазначив, що оскільки судом не встановлено належність товару на суму 30370,84 грн. позивачу, та відсутність в магазині супровідної документації на вказаний товар, неможливо дійти висновку про порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що в свою чергу виключає відповідальність позивача за таке порушення.

Суд апеляційної інстанції часткового погоджується з висновками суду першої інстанції, зокрема щодо відсутності в діях позивача порушень передбачених п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тобто незабезпечення ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Відповідно до акту перевірки позивачем не забезпечено порядок ведення товарних запасів за місцем їх реалізації та відсутні підтверджуючі документи на алкогольні напої на суму 30370,89 грн.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон № 265/95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. До суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 20 Закону № 265/95-ВР).

Статтею 6 зазначеного Закону № 265/95-ВР передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Отже, аналіз наведених вище норм вказує на обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, проте чітко не визначає самого порядку ведення такого обліку. Виключення становить лише для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Крім того, положення Закону № 265/95-ВР чітко не визначають самого порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, лише вказує на обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) на ведення такого обліку у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. А покладений на господарюючого суб'єкта обов'язок ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не включає в себе ведення та зберігання документів обліку, за якими такі товари придбавались, саме в місці реалізації товарів.

Таким чином, у позивача відсутній прямий обов'язок зберігати первинні бухгалтерські документи за місцезнаходженням господарської одиниці та не є порушенням ведення бухгалтерського обліку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстав для застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій за порушення приписів п. 12 ст. 3, ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не було, а тому податкове повідомлення-рішення №0000472100/44 від 14.04.2016 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 60741,68 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Проте, відповідно до пп. 60.1.5 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. А тому згідно з п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення 0000472100/44 від 14.04.2016 року, оскільки у відповідача не було підстав для застосування штрафних фінансових санкцій на підставі п. 12 ст. 3, ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а врешті позовних вимог відмовити, оскільки позивачем не доведено правомірність своїх дій.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів скасовує оскаржувану постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз (ч. 2 ст. 94 КАС України).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч. 3 ст. 94 КАС України).

За таких обставин, відповідно до ст. 94 КАС України, підлягає стягненню з суб'єкта владних повноважень 731,28 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські екопродукти" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати, прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000482100/43 від 14.04.2016 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські екопродукти" судовий збір у розмірі 731 (сімсот тридцять одна) грн. 28 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 вересня 2016 року.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Сторчак В. Ю. Ватаманюк Р.В.