Рішення

від 12.09.2016 по справі 910/14760/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2016Справа №910/14760/16

За позовом: приватного акціонерного товариства "ОТІС";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ОБСЛУГОВУЮЧА КОНТОРА";

про: стягнення 48.416,27 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Мацюк В.В. - за довіреністю від 29.01.2016 № 8;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне акціонерне товариство "ОТІС" звернулося до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ОБСЛУГОВУЮЧА КОНТОРА" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 48.416,27 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем за укладеним між сторонами спору договором на надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 16.12.2014 № D2 4M 1382, оскільки не здійснив розрахунок за надані послуги. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 48.416,27 грн., з яких: 44.013,60 грн. - основна заборгованість та 4.402,67 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/14760/16. Розгляд справи призначений на 12.09.2016.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася відповідачу на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач правом, забезпеченим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов до суду не подав у зв'язку із чим, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.09.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між приватним акціонерним товариством "ОТІС" (далі - виконавець/позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ОБСЛУГОВУЮЧА КОНТОРА" (далі - замовник/відповідач) укладено договір на надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 16.12.2014 № D2 4M 1382 (далі - Договір), відповідно до предмету якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе обов'язки щодо надання послуг з технічного обслуговування ліфтів, за формою повного технічного обслуговування, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Онуфрія Трутенка, 3Г (п. 1.1 Договору).

Пунктами 2.3, 2.4 Договору визначено, що вартість Договору може бути змінена в залежності від зміни характеристик обладнання і/або режимів його роботи, кількості обладнання, зміни обсягів, а також на підставі нормативно-правових документів, які регламентують вартість або впливають на рівень цін даного предмету договору. Оформлення акту виконаних робіт здійснюється сторонами до 25 числа поточного місяця, а всі зупинки ліфтів з вини позивача за період з 26 числа до кінця місяця враховуються зменшенням обсягів в актах виконаних робіт наступного місяця.

Положеннями п. 2.6 Договору передбачено, що оплата за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів проводиться відповідачем щомісячно до 20 числа наступного за звітним місяця у розмірі відповідно до умов п. 2.1 Договору з урахуванням умов розділу 4.

Відповідно до п. 4.4 Договору, за несвоєчасні розрахунки з вини відповідача, останній на вимогу позивача, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки національного банку від суми заборгованості за кожний прострочений день. Пеня за несвоєчасні розрахунки, передбачені в п. 2.6 Договору нараховується з 21 числа наступного за звітним місяця.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивачем, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, надані відповідачу послуги з технічного обслуговування ліфтів на загальну суму 44.013,60 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів від 29.01.2016 № 422 М 1382 на суму 14.671,20 грн., від 29.02.2016 № 422 М 1382 на суму 14.671,20 грн. та від 31.03.2016 № 422 М 1382 на суму 14.671,20 грн. Вказані акти підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача його зобов'язання за Договором, відповідач оплату замовлених послуг по технічному обслуговуванню ліфтів за актами від 29.01.2016 № 422 М 1382, від 29.02.2016 № 422 М 1382 та від 31.03.2016 № 422 М 1382 на користь позивача не здійснив. Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 44.013,60 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 4.402,67 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Суд відзначає, будь-яких доказів погашення відповідачем перед позивачем заборгованості за Договором в сумі 44.013,60 грн., сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, а відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 44.013,60 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати послуг за Договором, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, визнав його арифметично невірним.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в сумі 4.377,28 грн., за таким розрахунком суду, здійсненого в період, на який позивачем нараховувалася пеня, з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом вказаного періоду:

Акт виконаних робітСума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення від 29.01.2016 № 422 М 1382 14.671,20 22.02.2016 - 21.04.2016 60 22 % 1.061,15 14.671,20 22.04.2016 - 26.05.2016 35 19 % 534,60 14.671,20 27.05.2016 - 21.06.2016 26 18 % 376,23 від 29.02.2016 № 422 М 1382 14.671,20 21.03.2016 - 21.04.2016 32 22 % 565,95 14.671,20 22.04.2016 - 26.05.2016 35 19 % 534,60 14.671,20 27.05.2016 - 21.06.2016 26 18 % 376,23 від 31.03.2016 № 422 М 1382 14.671,20 21.04.2016 1 22 % 17,69 14.671,20 22.04.2016 - 26.05.2016 35 19 % 534,60 14.671,20 27.05.2016 - 21.06.2016 26 18 % 376,23 Загальна сума пені складає 4.377,28 Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій з боку відповідача, суд, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на товариство з обмеженою відповідальністю "ОБСЛУГОВУЮЧА КОНТОРА".

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОБСЛУГОВУЮЧА КОНТОРА" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 37; ідентифікаційний код 38038748, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь приватного акціонерного товариства "ОТІС" (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32; ідентифікаційний код 14357579, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 44.013 (сорок чотири тисячі тринадцять) грн. 60 коп.; пеню в сумі 4.377 (чотири тисячі триста сімдесят сім) грн. 28 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14 вересня 2016 року

Суддя С.В. Балац