Рішення

від 13.09.2016 по справі 905/2189/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.09.2016р. Справа № 905/2189/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання Паюновій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

до відповідача: Відділу освіти Будьонівської районної у місті Донецьку ради, м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Донецька міська рада, м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення 60 868 грн. 64 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник на підставі договору про надання правової допомоги №0815/16 від 15.08.2016р.

від відповідача: представник не з'явився.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: представник не з'явився.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81 1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 13.09.2016р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324 ) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відділу освіти Будьонівської районної у місті Донецьку ради, м. Донецьк, про стягнення заборгованості за договорами підряду № 378 від 09.09.2013р. та № 379 від 09.09.2013р. в сумі 31 196 грн. 00 коп. та неустойки у сумі 29 557 грн. 54 коп., а всього 60 753 грн. 54 коп.

Ухвалою суду від 18.07.2016р. господарським судом Донецької області було прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 18.08.2016р. Ухвалою суду від 18.08.2016р. розгляд справи було відкладено на 13.09.2016р.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договорами підряду № 378 від 09.09.2013р. та № 379 від 09.09.2013р. щодо оплати вартості виконаних робіт. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 18.08.2016р. та 13.09.2016р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилався на укладання між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне місто» та Відділом освіти Будьонівської районної у місті Донецьку ради договорів підряду № 378 від 09.09.2013р. та № 379 від 09.09.2013р. та передання Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне місто» Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 права вимоги грошової суми у розмірі 26 667 грн. 00 коп. по договору підряду № 379 від 09.09.2013р. за угодою про відступлення права вимоги від 26.11.2014р. та грошової суми у розмірі 4 529 грн. 00 коп. по договору підряду № 378 від 09.09.2013р. за угодою про відступлення права вимоги від 26.11.2014р. 08.09.2016р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшов супровідний лист із розрахунком 3% річних та пені. До супровідного листа позивач додав заяву, за змістом якої позивач фактично збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача задоргованість за договором підряду № 378 від 09.09.2013р. у сумі 4 529 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 352 грн. 15 коп., пеню у сумі 3 939 грн. 36 коп. та заборгованість за договором підряду № 379 від 09.09.2013р. у сумі 26 667 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 2 073 грн. 45 коп., пеню у сумі 23 307 грн. 68 коп., а всього 60 868 грн. 64 коп.

Відповідач про судові засідання 18.08.2016р. та 13.09.2016р. був повідомлений належним чином, про що свідчать розміщені 18.07.2016р. та 22.08.2016р. на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі «Повідомлення для учасників судового процесу, які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет ( www.court.gov.ua/sudy/ ) повідомлення про розгляд справи, однак у засідання суду представника не направив, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору про судові засідання 18.08.2016р. та 13.09.2016р. була повідомлена належним чином, про що свідчать штампи поштових відправлень та повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання 22.07.2016р. та 26.08.2016р., однак у засідання суду представника не направила, вимоги суду не виконала, про причини неявки суд не повідомила.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне місто» (далі - підрядник) та Відділом освіти Будьонівської районної у місті Донецьку ради, (далі - замовник) був укладений договір підряду № 378 від 09.09.2013р., за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати наступну роботу: поточний ремонт харчоблоку ДУВК № 119 Будьонівського РОО.

Згідно з п. 2.2., договір вступає в силу та діє з моменту підписання до 31.12.2013р.

Відповідно до п.3.1. договору підряду № 378 від 09.09.2013р., вартість всіх робіт, що доручаються підряднику по договору визначається в сумі 4 529 грн. 00 коп., згідно кошторису та на протязі строку дії договору сума договору не змінюється.

Пунктом 3.2. договору підряду № 378 від 09.09.2013р. визначено, що замовник здійснює оплату на рахунок підрядника згідно актів приймання виконаних робіт КБ-2в.

Відповідно до п.5.2. договору підряду № 378 від 09.09.2013р., роботи виконані підрядником та прийняті замовником, повинні бути оплачені останнім у десятиденний строк.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду № 378 від 09.09.2013р. на загальну суму 4 529 грн. 00 коп. підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року від 09.09.2013р. форми КБ2-В.

Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

26.11.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне місто» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 була укладена угода про відступлення права вимоги, за умовами якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне місто» відступає, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 приймає на себе право вимоги і стає кредитором за договором підряду № 378 від 09.09.2013р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне місто» та Відділом освіти Будьонівської районної у місті Донецьку ради.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне місто» (далі - підрядник) та Відділом освіти Будьонівської районної у місті Донецьку ради, (далі - замовник) був укладений договір підряду № 379 від 09.09.2013р., за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати наступну роботу: поточний ремонт крівлі ДУВК № 119 Будьонівського РОО.

Згідно з п. 2.2., договір вступає в силу та діє з моменту підписання до 31.12.2013р.

Відповідно до п.3.1. договору підряду № 379 від 09.09.2013р., вартість всіх робіт, що доручаються підряднику по договору визначається в сумі 26 667 грн. 00 коп., згідно кошторису та на протязі строку дії договору сума договору не змінюється.

Пунктом 3.2. договору підряду № 379 від 09.09.2013р. визначено, що замовник здійснює оплату на рахунок підрядника згідно актів приймання виконаних робіт КБ-2в.

Відповідно до п.5.2. договору підряду № 379 від 09.09.2013р., роботи виконані підрядником та прийняті замовником, повинні бути оплачені останнім у десятиденний строк.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду № 379 від 09.09.2013р. на загальну суму 26 667 грн. 00 коп. підтверджується актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року від 09.09.2013р. форми КБ2-В.

Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

26.11.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне місто» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 була укладена угода про відступлення права вимоги, за умовами якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне місто» відступає, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 приймає на себе право вимоги і стає кредитором за договором підряду № 379 від 09.09.2013р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне місто» та Відділом освіти Будьонівської районної у місті Донецьку ради.

26.11.2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повідомив Відділ освіти Будьонівської районної у місті Донецьку ради про заміну кредитора за договорами підряду № 378 від 09.09.2013р. та № 379 від 09.09.2013р. про що свідчить відмітка на повідомленні про заміну кредитора у зобов'язанні вих. 1/26/11 від 26.11.2014р.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Проаналізувавши укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне місто» та Відділом освіти Будьонівської районної у місті Донецьку ради договори підряду № 378 від 09.09.2013р. та № 379 від 09.09.2013р., суд дійшов висновку, що вони за своєю правовою природою є договорами підряду, правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати вартості виконаних робіт, як це визначено п.5.2. договорів підряду № 378 від 09.09.2013р. та № 379 від 09.09.2013р.: роботи виконані підрядником та прийняті замовником, повинні бути оплачені останнім у десятиденний строк.

Граничним строком оплати за актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року від 09.09.2013р. є 19.09.2013р. та за актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року від 09.09.2013р. є 19.09.2013р.

Твердження позивача, що обов'язок відповідача оплатити вартість виконаних робіт за договорами підряду № 378 від 09.09.2013р. та № 379 від 09.09.2013р., виходячи з приписів ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, виникає з моменту прийняття виконаних будівельних робіт, а саме з 09.09.2013р., є помилковим з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

У контексті наведених норм мова йде про те, що підрядник має право вимагати оплати своїх робіт лише після прийняття предмету договору замовником, проте сторонам також надається можливість погодити інший порядок розрахунків, передбачивши його в договорі. За змістом даних норм не вбачається чіткої вказівки на строк протягом якого замовник зобов'язаний оплатити, а містить лише загальне правило, за яким оплата проводиться після прийняття ним збудованого об'єкта (виконаних робіт).

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання з оплати робіт як боржником, який прострочив виконання, у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за за договором підряду № 378 від 09.09.2013р. в сумі 4 529 грн. 00 коп. та № 379 від 09.09.2013р. в сумі 26 667 грн. 00 коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Крім стягнення основної заборгованості позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2 425 грн. 60 коп., оцінюючи правомірність нарахування яких суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що фактично розмір 3% річних складає 2 397 грн. 39 коп., у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення 28 грн. 21 коп. є такими, що не підлягають задоволенню.

Крім стягнення основної заборгованості позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача неустойки у сумі 27 247 грн. 04 коп., оцінюючи правомірність нарахування яких суд зазначає наступне.

Приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Аналогічні норми містяться в ст. 549 Цивільного кодексу України, згідно з якими штрафом/пенею визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема, в разі прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені вона має бути передбачена законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України В«Про відповідальність за порушення грошового зобов'язанняВ» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .

Договорами підряду № 378 від 09.09.2013р. та № 379 від 09.09.2013р. не передбачене стягнення пені, а відтак, ними не встановлюється її розмір. Законодавство України не визначає розміру пені, який підлягає стягненню із суб'єкта господарських правовідносин за порушення ним господарського зобов'язання, у випадку, якщо це питання договором не регулюється. Оскільки розмір пені за порушення відповідачем зобов'язання не встановлений ні договорами, ні актом цивільного законодавства, то незважаючи на доведеність факту порушення відповідачем зобов'язання за договорами підряду № 378 від 09.09.2013р. та № 379 від 09.09.2013р., пеня у сумі27 247 грн. 04 коп. задоволенню не підлягає.

Розрахунок 3% річних було здійснено за допомогою програмного забезпечення «Ліга Закон».

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 4 Закону України В«Про судовий збірВ» , нормами якого визначені правові засади справляння судового збору, передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору визначена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1 378 гривень.

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк просив стягнути з відповідача, Відділу освіти Будьонівської районної у місті Донецьку ради, м. Донецьк, заборгованість за договором підряду № 378 від 09.09.2013р. у сумі 4 529 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 352 грн. 15 коп., пеню у сумі 3 939 грн. 36 коп. та заборгованість за договором підряду № 379 від 09.09.2013р. у сумі 26 667 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 2 073 грн. 45 коп., пеню у сумі 23 307 грн. 68 коп., а всього 60 868 грн. 64 коп.

При поданні позовної заяви Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк до заяви в якості підтвердження сплати судового збору було надано платіжне доручення № 1 від 11.07.2016р. на суму 1 450 грн. 00 коп.

При подані даного позову розмір судового збору фактично становить 1 378 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи , яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Відповідно до п.5.1 та п.5.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.

Відповідного клопотання про повернення судового збору від позивача не надходило.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 525, 526, ч.2 ст. 530, ст.ст. 546, 549, ч. 2 ст. 551, ст.ст. 610, 612, 625, 837, ч. 1 ст. 854, ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України; ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4 2 -4 7 , 28, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти Будьонівської районної у місті Донецьку ради, м. Донецьк (код ЄДРПОУ 21970642, місцезнаходження - 83030, Донецька обл., місто Донецьк, вулиця Жовтня, будинок 10) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання - 83092, АДРЕСА_1) заборгованість за договором підряду № 378 від 09.09.2013р. в сумі 4 529 грн. 00 коп. та № 379 від 09.09.2013р. в сумі 26 667 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 2 397 грн. 39 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 760 грн. 52 коп.

В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк в частині стягнення 3% річних у сумі 28 грн. 21 коп. та пені у сумі 27 247 грн. 04 коп. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 13.09.2016р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2016р.

Суддя Ю.С. Мельниченко