Рішення

від 13.09.2016 по справі 910/13493/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2016Справа №910/13493/16

За позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Щедрий Лан" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно Промислова торгівельна компанія України "Кварц" про стягнення 55 417,90 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явився від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13 вересня 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне сільськогосподарське підприємство "Щедрий Лан" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно Промислова торгівельна компанія України "Кварц" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 55 417,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу № 98 від 20.04.2016 року, не здійснив поставку узгодженого між сторонами товару, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 55 417,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 року порушено провадження у справі № 910/13493/16 та призначено справу до розгляду на 18.08.2016 року.

Представник відповідача в судове засідання 18.08.2016 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 27.07.2016 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.08.2016 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 13.09.2016 року.

12.09.2016 року представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування поданого клопотання представник позивача зазначив про неможливість прибуття уповноваженого представника позивача у судове засідання, яке призначене на 13.09.2016 року.

Згідно пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на необґрунтованість доводів позивача, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 13.09.2016 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 18.08.2016 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04208, м. Київ, проспект Георгія Гонгадзе, будинок 5-А, офіс 7 на яку було відправлено ухвали суду підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрно Промислова торгівельна компанія України "Кварц" (постачальник) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Щедрий Лан" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 98 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 2.1. Договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві металопрокат, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно з пунктом 2.2. Договору найменування товару, його асортимент, кількість, одиниці виміру, порядок та строки оплати товару, строки поставки передбачаються в погоджених сторонами специфікаціях, узгоджених сторонами на кожну партію товару, доданих до даного договору, та які є його невід'ємною частиною, і не підлягають яким-небудь змінам без письмового узгодження між сторонами.

Пунктами 3.1., 3.2. Договору сторони погодили, що постачальник поставляє товар покупцю в строк та за цінами, визначеними в додатках до даного договору (специфікаціях), що є його невід'ємною частиною. Загальна сума договору - 46 843,23 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 7 807,21 грн. Загальна сума договору може бути змінена в залежності від загальної суми всіх узгоджених сторонами специфікацій.

Умови оплати - попередня оплата в розмірі 100 % на підставі наданого постачальником рахунку, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (пункт 3.3. Договору).

Відповідно до пункту 4.2. Договору строк поставки - товар поставляється на протязі 5-ти робочих днів. Якщо виникне потреба, може бути узгоджено графік поставок, що оформлюється додатковими угодами до договору.

Згідно з пунктом 4.4. Договору датою поставки товару являється день підписання документів про прийом-передачу (видаткової накладної, товарно-транспортної накладної). У випадку поставки залізницею датою поставки вважається дата штемпеля станції відправника на залізничній накладній.

В подальшому між сторонами укладено Додаток № 27/04 від 27.04.2016 року до Договору та Додаток № 28/04 від 28.04.2016 року до Договору, якими сторони збільшили обсяги поставки товару.

Відповідачем виставлено позивачу рахунки на суму 55 417,90 грн., а саме: рахунок на оплату № 107 від 20.04.2016 року на суму 46 843,23 грн., рахунок на оплату № 134 від 27.04.2016 року на суму 6 897,75 грн., рахунок на оплату № 114 від 28.04.2016 року на суму 1 676,92 грн.

Позивачем здійснено оплату виставлених відповідачем рахунків на суму 55 417,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 252 від 22.04.2016 року на суму 53 740,98 грн. та платіжним дорученням № 282 від 28.04.2016 року на суму 1 676,92 грн.

Позивач зазначає, що у визначені Договором строки відповідач поставку оплаченого товару не здійснив.

В подальшому, позивач звернувся до відповідача з претензією № 77 від 17.05.2016 року в якій вимагав поставити товар або повернути сплачені кошти.

Проте, відповідач поставку товару згідно умов Договору не здійснив та не повернув сплачені позивачем кошти.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу № 98 від 20.04.2016 року, не здійснив поставку узгодженого між сторонами товару, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 55 417,90 грн.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору, позивач здійснив попередню оплату вартості товару у розмірі 55 417,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 252 від 22.04.2016 року на суму 53 740,98 грн. та платіжним дорученням № 282 від 28.04.2016 року на суму 1 676,92 грн.

Згідно зі статтею 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів поставки відповідачем позивачу товару за Договором суду не надано.

Таким чином, враховуючи суму здійсненої позивачем попередньої оплати, суд дійшов висновку, що відповідач не поставив позивачу товар на суму 55 417,90 грн., що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до пункту 4.2. Договору строк поставки - товар поставляється на протязі 5-ти робочих днів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наявність обов'язку відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати у розмірі 55 417,90 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не було спростовано, зокрема, відповідачем не надано суду доказів повернення позивачу грошових коштів у розмірі 55 417,90 грн. або поставки товару на вказану суму, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства "Щедрий Лан" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно Промислова торгівельна компанія України "Кварц" 55 417,90 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Щедрий Лан" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно Промислова торгівельна компанія України "Кварц" (04208, м. Київ, проспект Георгія Гонгадзе , будинок 5-А, офіс 7, ідентифікаційний код 35253128) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Щедрий Лан" (74100, Херсонська обл., Великоолександрівський район, селище міського типу Велика Олександрівка, вулиця Вільна, будинок 55, ідентифікаційний код 34074913) 55 417 (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 90 коп. заборгованості, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.09.2016

Суддя С.В. Стасюк