Рішення

від 12.09.2016 по справі 910/14512/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2016Справа №910/14512/16

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "КОМО УКРАЇНА"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТИМА КАРПАТИ"

про : стягнення 247.892,56 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Кислюк В.В. - за довіреністю від 07.12.2015 № б/н.

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМО УКРАЇНА" звернулося до господарського суду міста Києва із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТИМА КАРПАТИ" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 247.892,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору дистриб'юторським договором від 22.12.2014 № УК-121, відповідач вартість отриманого товару оплатив частково, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 247.892,56 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/14512/16.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася відповідачу на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надходило. Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.09.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "КОМО УКРАЇНА", як постачальником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ОПТИМА КАРПАТИ", як покупцем, (далі - відповідач) укладено дистриб'юторський договір від 22.12.2014 № УК-121 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача продукцію (далі - товар), а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами Договору.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що продукція постачається на умовах Інкотермс-2000, перевезення оплачене до місця призначення.

Положеннями п. 6.6 Договору, право власності на продукцію та ризик випадкового псування переходить від позивача до відповідача з моменту поставки продукції на умовах, визначених у п. 6.1 Договору, тобто з моменту передачі продукції на рампі складу м. Ужгород, вул. Паризької Комуни, та засвідчується товарно-транспортною накладною, видатковою накладною, підписаної уповноваженими представниками сторін. На видатковій накладній повинно бути належним чином оформлена відмітка про отримання продукції, про що свідчить печатка відповідача та підпис керівника відповідача або уповноваженої на прийняття продукції особи.

Відповідно до п. 10.1 Договору, розрахунки за продукцію здійснюються відповідачем в національній валюті - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача протягом:

- в період до 31.03.2015 - тридцяти календарних днів з моменту поставки партії продукції;

- в період з 01.04.2015 до 30.06.2015 - двадцяти п'яти календарних днів з моменту поставки партії продукції;

- з 01.07.2015 та до закінчення дії Договору - двадцяти одного календарного дня з моменту поставки партії продукції.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 7.581.126,12 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій. Вказані видаткові накладні підписані сторонами та скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок невиконання відповідачем обов'язку, встановленого пунктом 10.1 Договору. Станом на момент вирішення даного спору по суті, відповідачем виконано грошове зобов'язання за Договором частково в сумі 6.977.053,96 грн. та здійснено повернення товару в сумі 356.179,60 грн. Таким чином, заборгованість відповідача за Договором складає 247.892,56 грн., що водночас підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за Договором, здійсненого між сторонами станом на травень 2016, який підписаний останніми та скріплений відбитками їх печаток (засвідчена копія названого акту наявна у справі).

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.

За приписами, встановленими частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 247.892,56 грн., сторонами спору суду не подано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Підсумовуючи сукупність фактичних обставин даної справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 247.892,56 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТИМА КАРПАТИ" (02156, м. Київ, вул. Академіка Курчатова, буд. 22, кв. 119; ідентифікаційний код 38699597, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КОМО УКРАЇНА" (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лідавська, буд. 2; ідентифікаційний код 39507437, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 247.892 (двісті сорок сім тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 56 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 3.718 (три тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 39 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14 вересня 2016 року

Суддя С.В. Балац