Рішення

від 12.09.2016 по справі 910/14791/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.09.2016Справа №910/14791/16 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС БІЗНЕС ПЛЮС" до товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬІНТЕКС ТРЕЙД" про стягнення 98.100,00 грн. Суддя Балац С.В. Представники: позивача: не з'явилися; відповідача: не з'явилися. С У Т Ь    С П О Р У : Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС БІЗНЕС ПЛЮС" звернулося до господарського суду міста Києва із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬІНТЕКС ТРЕЙД" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 98.100,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі укладеного у спрощений спосіб між сторонами спору договору поставки на підставі рахунку відповідача перерахував на користь останнього грошові кошти в сумі 220.000,00 грн. в якості оплати товару, проте цей товар відповідачем поставлений частково. У зв'язку із наведеною обставиною, позивач звертався до відповідача із вимогою про повернення попередньої оплати в частині невиконаного останнім зобов'язання з поставки товару, проте вимога залишена відповідачем без відповіді та виконання. Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/14791/16. Розгляд справи призначений на 12.09.2016. Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася учасникам процесу на адресу їх місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більш того, в матеріалах даної справи містяться повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженим особам учасників процесу поштових відправлень суду. Відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В судовому засіданні 12.09.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва, В С Т А Н О В И В : На виконання усних домовленостей, досягнутих між товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС БІЗНЕС ПЛЮС", як покупцем, (далі – позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬІНТЕКС ТРЕЙД", як постачальником, (далі – відповідач), з поставки товару, останнім виставлено позивачеві рахунок на оплату від 21.06.2016 № 11339 на суму 252.870,00 грн., засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи. Позивач, виконуючи свої грошові зобов'язання, здійснив на користь відповідача оплату товару на суму 220.000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.06.2016 № 68, засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України). Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Факт виставлення відповідачем рахунку на оплату товару та оплати його позивачем свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з поставки товару, відтак, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору поставки є предмет та ціна, які узгоджені сторонами спору у названих документах. Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України). Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок допущенного з боку відповідача порушення у його зобов'язанні за Договором, відповідач оплачений позивачем товар останньому поставив частково в сумі 121.900,00 грн. Таким чином, вартість непоставленого відповідачем товару складає 98.100,00 грн. У зв'язку із наведеною обставиною позивач надіслав відповідачеві, на адресу місцезнаходження останнього, претензію від 18.07.2016 № 24-вих із вимогою добровільне повернення сплачених грошових коштів (вказана претензія отримана представником відповідача 26.07.2016 про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії). Однак, вказаний лист залишений відповідачем без відповіді та виконання. З урахуванням наведених вище фактичних обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого. Приписом ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України). У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту поставки відповідачем позивачеві товару або повернення останньому суми попередньої оплати у розмірі 98.100,00 грн., сторонами спору суду не подано. Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Таким чином позовна вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати товару в розмірі 98.100,00 грн. підлягає задоволенню повністю. З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, В И Р І Ш И В: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬІНТЕКС ТРЕЙД" (01030, м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, буд. 4 Б; ідентифікаційний код 39874493, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС БІЗНЕС ПЛЮС" (79071, Львівська обл., м. Львів, вул. Кульпарківська, 230; ідентифікаційний код 39699142, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) заборгованість в сумі 98.100 (дев'яносто вісім тисяч сто) грн. 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.471 (одна тисяча чотириста сімдесят одна) грн. 50 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 14 вересня 2016 року       Суддя                                                                                             С.В. Балац