Рішення

від 13.09.2016 по справі 914/3837/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.09.2016 р. Справа№ 914/3837/15

За заявою: Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (вх. №2236/16 від 21.04.2016 року), м. Львів

про: роз'яснення рішення господарського суду Львівської області від 12.01.2016 року

у справі: №914/3837/15

За позовом: Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВТБ І КОВ» ,

м. Львів

про: демонтаж тимчасової споруди,

Суддя Долінська О.З.

при секретарі Думин В.Я.

Представники:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від ВДВС: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВТБ І КОВ» про демонтаж тимчасової споруди. Рішенням господарського суду Львівської області від 12.01.2016р. вирішено: 1. Позов задоволити повністю; 2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю В«ВТБ І КОВ» (79053, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36929628) здійснити демонтаж тимчасової споруди на просп. Червоної Калини, 109 у м. Львові.

Стягувач: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради (адреса: 79049, м.Львів, просп. Червоної Калини, 66, код ЄДРПОУ 25258931).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВТБ І КОВ» ((79053, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36929628) на користь Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради (адреса: 79019, м.Львів, просп. Червоної Калини, 66, код ЄДРПОУ 25258931) 1 218, 00 грн. - понесених витрат на сплату судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 р. рішення суду І інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Постановою вищого господарського суду від 25.05.2016 року касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2016р. та рішення господарського суду Львівської області від 12.01.2016р. у справі №914/3837/15 припинено.

21.04.2016р. на розгляд господарського суду поступило подання старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду, у якій він просить роз'яснити рішення господарського судуЛьвівської області від 12.01.2016 року у справі № 914/3837/15.

В обґрунтування подання зазначає наступне.

Старшим державним виконавцем Трухим І.Є. в порядку ст.ст. 3,18,24 ЗУ «Про виконавче провадження» 22.03.2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, скеровано сторонам та надано добровільний строк для виконання до 29.03.2016 року. Боржник в даний добровільний строк рішення не виконав, про що державним виконавцем складено відповідний акт, винесено постанову про накладення штрафу та повторно запропоновано виконати рішення суду.

Вказує, що в ході примусового виконання встановлено, що, приміщення яке підлягає демонтажу являється об'єктом нерухомого майна, зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Окрім цього дане приміщення з 2013 року належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3, що стверджується відповідними витягами.

В Сихівський відділ державної виконавчої служби надійшла скарга на неправомірні дії державного виконавця.

Враховуючи те що в даний час приміщення не належить боржнику примусове виконання рішення суду позбавляє права власності на нього інших осіб, в зв'язку з вищенаведеним просить дати відповідне роз'яснення рішення.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.04.2016 р. відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (вх. №2236/16 від 21.04.2016 року) про роз'яснення рішення господарського суду Львівської області від 12.01.2016 року у справі №914/3837/15 до повернення матеріалів справи №914/3837/15 до господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 23.08.2016 р. розгляд заяви призначено на 13.09.2016 р.

У судове засідання 13.09.2016 р. представник заявника (ВДВС) участі повноважного представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, вимог ухвали суду не виконав.

У судовому засіданні 13.09.2016 р. представник позивача (стягувача) участі повноважного представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, вимог ухвали суду не виконав.

У судове засідання 13.09.2016 р. відповідач (боржник) участі повноважного представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, вимог ухвали суду не виконав.

Оскільки згідно ст.89 ГПК України заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом 10 днів і неявка осіб, які брали участь у справі і державного виконавця не перешкоджає такому розгляду, суд розглянув подання державного виконавця за відсутності учасників судового процесу і державного виконавця.

При винесенні ухвали суд керувався наступним.

Відповідно до частини першої статті 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Отже, названою нормою передбачено порядок роз'яснення саме змісту прийнятого рішення, не змінюючи його. Натомість: вказана норма не передбачає роз'яснення порядку виконання рішення господарського суду.

Роз`яснюючи рішення, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, тобто не має права змінювати відомостей, викладених у рішенні відповідно до вимог статті 84 ГПК України.

Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Роз'яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не змінене й не скасоване на момент звернення про його роз'яснення (пункт 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012р. В«Про судове рішенняВ» ).

При прийнятті рішення про задоволення позову, судом було встановлено, що правові підстави для розміщення відповідачем ТС на пр. Червоної Калини, 109 у м. Львові, відсутні, оскільки термін дії попереднього дозволу закінчився, а новий дозвіл не наданий, відсутній паспорт прив'язки ТС, термін дії договору оренди №68-11 від 18.10.2011 закінчився і його дію не продовжено. Крім того, сам по собі договір оренди без відповідної ухвали міської ради та без паспорта прив'язки ТС, не може бути підставою для розміщення ТС.

Згідно з п.1.3 Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №4526 від 23.04.2015, самовільно встановлена ТС - це ТС, яка встановлена за відсутності одного із документів, передбачених цим Положенням: ухвали міської ради, договору оренди земельної ділянки чи договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою, паспорта прив'язки ТС. В силу пунктів 7.1, 7.6, 7.8 цього Положення самовільно встановлені споруди підлягають демонтажу суб'єктом господарювання .

Згідно ст.28 Закону України В«Про регулювання містобудівної діяльностіВ» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Відповідно до частини 1 ст.20 ЗУ ЗУ В«Про благоустрій населених пунктівВ» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

В силу частини 4 ст. 20 цього Закону рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Згідно зі ст. 21 ЗУ В«Про благоустрій населених пунктівВ» елементами (частинами) об'єктів благоустрою є, зокрема, покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; зелені насадження, малі архітектурні форми тощо. Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать, зокрема, альтанки, павільйони, навіси. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Об'єктом демонтажу відповідно до рішення господарського суду Львівської області від 12.01.2016 р. у справі №914/3837/15 є тимчасова споруда (об'єкт торговельного призначення), яка розташована за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини, 109, самовільне розміщення якої без дозвільних на це документів, підтверджено матеріалами справи. Тобто, демонтажу підлягає тимчасова споруда, відповідно до вимог ст.21 Закону України В«Про благоустрій населених пунктівВ» .

Крім того, суд звертає учасників процесу на таке.

Обов'язковість рішень суду, які набрали законної сили, є основною засадою судочинства (ст.129 Конституції України, ст.115 ГПК України), порушення якої має наслідком притягнення винних осіб до юридичної відповідальності.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Сторони ж, якщо вважають, що їх права порушуються на стадії виконання рішення суду, вправі оскаржити дії чи бездіяльність органів ДВС згідно ст.121-2 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.86,89 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

роз'яснити резолютивну частину рішення господарського суду Львівської області від 12.01.2016 р. у справі № 914/3837/15 наступним чином: Товариство з обмеженою відповідальністю В«ВТБ І КОВ» (79053, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36929628) зобов'язане відповідно до вимог чинного законодавства України демонтувати самовільно встановлену тимчасову споруду, що розташована за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини, 109.

Суддя Долінська О.З.