Постанова

від 14.09.2016 по справі 825/1480/16

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2016 року м.Чернігів Справа № 825/1480/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Труби А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

18.08.2016 Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області від 28.07.2016 № 0001531305.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що акт перевірки від 11.01.2016 № 11/17/2966519697, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, містить неправомірні висновки, які суперечать нормам Податкового кодексу України, оскільки реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується, належним чином оформленими, первинними документами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав повністю, просив у його задоволенні відмовити, оскільки правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 03.02.2016 № 000281701 у частині збільшення ФОП ОСОБА_3 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 30072,50 грн., з них: основне грошового зобов'язання - 24058,00 грн.; штрафні санкції - 6014,50 грн., досліджувалась Чернігівським окружним адміністративним судом у постанові від 28.03.2016, яка набрала законної сили 09.06.2016. У свою чергу, у відповідності до частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстровано в якості фізичної особи-підприємця, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.03.2014 (а.с.10) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 86471611 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 11.03.2006 (а.с.11).

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області, відповідно до наказу начальника Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області від 24.12.2015 № 2660 та ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова Подалюки О.Ф. у справі № 751/11240/15-к від 30.11.2015, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013 по 31.10.2015 по взаємовідносинам з Товариствами з обмеженою відповідальністю «ПІ-Транс» (код ЄДРПОУ 36931548), «Колд-Транс» (код ЄДРПОУ 38270885), «Сільвер логістік групп» (код ЄДРПОУ 38776990), «Укримпортгрупп» (код ЄДРПОУ 38812499), «Укрекспорттрейд» (код ЄДРПОУ 38965301), «Будпродакшн» (код ЄДРПОУ 39341055), «Векторіус» (код ЄДРПОУ 39477476), «Укрпромтовторг» (код ЄДРПОУ 38880878).

За результатами перевірки складено акт від 11.01.2016 № 11/17/2966519697 (а.с.52-67), яким встановлено наступні порушення податкового законодавства:

- пункту 44.6 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті якого ФОП ОСОБА_3 занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та оплаті в бюджет суму 41133,47 грн., у тому числі: за січень 2013 - 291,67 грн., за квітень 2013 - 925,00; травень 2013- 875.01 грн., за червень 2013 - 583,34 грн., за липень 2013 -291,67 грн., за вересень 2013- 916,67 грн., за листопад 2013 - 583,34 грн., за грудень 2013 - 1441,67 грн., за січень 2014 - 1825,00 грн., за лютий 2014 - 991,67 грн., за березень 2014 - 1316,67 грн., за квітень 2014- 1458,33 грн., за травень 2014 - 2774,99 грн., за червень 2014 - 1150,00 грн., за липень 2014 - 2116,65 грн., за серпень 2014 - 4749,99 грн., за вересень 2014 - 3516,75 грн., за жовтень 2014- 4183,35 грн., за листопад 2014 - 783,34 грн., за грудень 2014 - 1175,01 грн., за січень 2015- 1866,67 грн., за лютий 2015 - 2158,35 грн., за березень 2015-4533,33 грн.

На підставі вказаного вище акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 03.02.2016 № 0000281701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 51417,50 грн., з них: основне грошового зобов'язання - 41134,00 грн.; штрафні санкції - 10283,50 грн. (а.с.68).

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем до Чернігівського окружного адміністративного суду подано адміністративний позов до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.02.2016 № 0000281701.

Постановою суду від 28.03.2016 позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 03.02.2016 №0000281701 у частині основного грошового зобов'язання в розмірі 17076,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 4269,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено, а саме: у частині основного грошового зобов'язання в розмірі 24058,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 6014,50 грн. (а.с.69-75).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2016 - залишено без змін.

На виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2016 (набрання законної сили - 09.06.2016), 28.07.2016 Чернігівською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області винесено нове податкове повідомлення - рішення № 0001531305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 30072,50 грн., з них: основне грошового зобов'язання - 24058,00 грн.; штрафні санкції - 6014,50 грн. (а.с.68).

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, у відповідності до статті 4 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема, превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні положення відображені у абзаці першому пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення № 88).

Підпунктом 14.1.27. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з підпунктом 138.1. статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються зокрема із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з положеннями цього Кодексу.

Пунктом 138.2. статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У свою чергу, підпунктом 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Так, у пункті 198.1. статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6. статті 198 ПК України).

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення ПК України, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Зважаючи на зміст наведеної норми процесуального права та враховуючи, що вимоги заявленого позову полягають у скасуванні податкового повідомлення-рішення, предметом доказування у даній справі мають бути саме обставини, які свідчать про обґрунтованість чи безпідставність їх винесення та наявність чи відсутність порушень позивачем законодавчих приписів, зокрема, реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на формування податкового кредиту; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають позивачу право на податковий кредит.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Це підтверджується також правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у справах, пов'язаних з визначенням податкових зобов'язань з податку на додану вартість та бюджетним відшкодуванням податку на додану вартість.

Разом з тим, позивачем до суду не надано, засвідчених належним чином, первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій між ФОП ОСОБА_3 та його контрагентами.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 03.02.2016 № 000281701 у частині збільшення ФОП ОСОБА_3 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 30072,50 грн., з них: основне грошового зобов'язання - 24058,00 грн.; штрафні санкції - 6014,50 грн., досліджувалась Чернігівським адміністративним судом у постанові від 28.03.2016, яка набрала законної сили 09.06.2016.

У свою чергу, представник позивача у судовому засіданні погодився з вищевказаним фактом.

Так, судом у постанові було встановлено: «Як вбачається з Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівниками ТОВ «Укрекспорттрейд» значиться ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ «Сільвер логістік групп» - Воронін М.Г., ТОВ «Колд-Транс» та «Векторіус» - ОСОБА_6, які не підтвердили своїх намірів на здійснення господарської діяльності, що підтверджується протоколами допитів свідків у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014270000000315 та вироком Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 750/35/16 к від 28.01.2016, яким громадянина ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 27, частиною 1 статі 205 Кримінального кодексу України. Рішення суду набрало законної сили. Як встановлено вироком суду від 28.01.2016, внаслідок створення ОСОБА_4 за участі осіб, відносно яких матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, ТОВ «Укрекспорттрейд», придбаного ним шляхом перереєстрації реєстраційних документів ТОВ «ПІ-ТРАНС», та подальшого використання цих юридичних осіб для проведення безтоварних фінансово-господарських операцій, підприємствами реального сектору економіки, безпідставно сформовано валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість по таким операціям, чим завдано матеріальної шкоди інтересам держави у вигляді ненадходження до державного бюджету податків в особливо великих розмірах. Вищезазначені дії ОСОБА_4, а також осіб, відносно яких матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, надали їм можливість у повному обсязі реалізувати свою мету, спрямовану на прикриття незаконної діяльності, що призвело до порушення норм Податкового кодексу України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та інших законодавчих актів України. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину за пред'явленим йому обвинуваченням за частиною 2 статті 27, частиною 1 статі 205 Кримінального кодексу України визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, яке викладене у обвинувальному акті, вказавши, що вони були встановлені правильно і всі ці обставини він визнає повністю. У скоєному щиро кається. Також, судом зазначено, що підприємства знаходились поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомі особи лише оформляли відповідні документи. Номінальний директор нікого не уповноважував на вчинення дій від імені товариства, немає відомостей щодо уповноваження інших осіб на вчинення дій від імені товариства. Таким чином, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку».

На виконання вищевказаної постанови, 28.07.2016 Чернігівською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області, у відповідності до пункту 5 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, і було винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення на суму 30072,50 грн.

У свою чергу, у відповідності до статті 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

У рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя.

Відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

За таких обставин та з урахуванням того, що правомірність формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2013 по 31.10.2015, при проведенні фінансово-господарський операцій з його контрагентами, досліджувалась у постанові Чернігівського адміністративного суду від 28.03.2016, яка набрала законної сили, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області від 28.07.2016 № 0001531305 і задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_3

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 та частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.В. Падій