Рішення

від 12.09.2016 по справі 916/1673/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2016 р.Справа № 916/1673/16

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Курка Д.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до сільськогосподарського виробничого кооперативу „КАРТАЛ" про стягнення 186 211,16 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу „КАРТАЛ" (далі по тексту - СВК „КАРТАЛ") про стягнення суми заборгованості у розмірі 186 211,16 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 133 000,00 грн. та пені у розмірі 53 211,16 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №2 про надання послуг по збиранню врожаю від 21.06.2014р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати за надані послуги.

26.08.2016р. представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд стягнути з СВК „КАРТАЛ" суму заборгованості у розмірі 133 000,00 грн., три відсотки річних у розмірі 8 603,10 грн. та збитки від інфляції у розмірі 52 408,42 грн.

Представник відповідача в судове засідання по даній справі не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. Оскільки СВК „КАРТАЛ" не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

При цьому, 09.09.2016р. до господарського суду надійшла заява від представника позивача, відповідно до якої останній просить суд розглядати справу без участі представника позивача з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 26.08.2016р.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

21.06.2014р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець) та СВК „КАРТАЛ" (Замовник) було укладено договір №2 про надання послуг по збиранню врожаю, відповідно до розділу 1 якого предметом угоди є спільна виробнича діяльність на комерційній основі по збиранню врожаю сільськогосподарських культур.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно з п. п. 2.1, 2.2 договору №2 від 21.06.2014р. Замовник зобов'язується забезпечити Виконавця обсягом робіт, передбачених пунктом 2.2.1 даної угоди таблиці №1. Площі, що підлягають до збирання згідно угоди, повинні відповідати агротехнічним вимогам для прямого комбайнування. Виконавець зобов'язується провести збирання сільськогосподарських культур на вказаних в таблиці №1 площах Замовника в найкоротший термін, не допускаючи надмірних втрат врожаю у відповідності з усіма агротехнічними вимогами.

Розділом 3 договору №2 від 21.06.2014р. сторони погодили порядок розрахунків. Так., п. п. 3.1, 3.2 передбачено, що оплату за виконані Виконавцем роботи по збиранню врожаю проводить Замовник. Замовник зобов'язується провести розрахунок за отримані послуги готівкою або через розрахунковий рахунок не пізніше трьох банківських днів з моменту підписання акту про виконання робіт.

Відповідно до п. 5.3 договору №2 від 21.06.2014р. угоду укладено у двох примірниках, з яких один знаходиться в Замовника, а другий у Виконавця і діє з дня підписання сторонами до повного виконання взятих зобов'язань.

Як свідчать наявні у матеріалах справи акти виконаних робіт від 26.06.2014р., 12.07.2014р., 17.07.2014р., підписані сторонами по справі, сума виконаних робіт складає 30 400,00 грн., 90 440,00 грн., 12 160,00 грн. відповідно і підлягає оплаті Замовником згідно з умовами договору №2 від 21.06.2014р.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зазначає, що відповідач не здійснив розрахунку за отримані послуги, що є порушенням взятих на себе зобов'язань з боку відповідача, у зв'язку з чим, позивач був змушений звернутись до господарського суду за захистом порушеного права.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, як свідчать матеріали справи, СВК „КАРТАЛ" в порушення прийнятих на себе за договором №2 від 21.06.2014р. грошових зобов'язань не здійснив оплати наданих відповідачем послуг зі збирання врожаю сільськогосподарських культур.

З викладених обставин, господарський суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення із СВК „КАРТАЛ" суми основного боргу в розмірі 133 000,00 грн.

У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати наданих позивачем послуг відповідно до договору №2 від 21.06.2014р. позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу до сплати 3% річних за період з 01.07.2014р. по 25.08.2016р. у розмірі 8 603,10 грн.

Перевіривши розрахунок, господарський суд зазначає, що з урахуванням п. 3.2 договору №2 від 21.06.2014р., за актом виконаних робіт від 26.06.2014р. розмір трьох відсотків річних складає 1 963,92 грн. за період з 02.07.2016р. по 25.08.2016р.; за актом від 12.07.2014р. розмір трьох відсотків річних складає 5 731,17 грн. за період з 17.07.2014р. по 25.08.2016р.; за актом від 17.07.2014р. за період з 23.07.2014р. по 25.08.2016р. розмір трьох відсотків річних складає 763,58 грн. Загальний розмір перерахованих господарським судом 3% річних складає 8 458,67 грн.

Відповідно до п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача , мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог у вказаній частині шляхом стягнення із відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 8 458,67 грн.

Крім того, з посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано відповідачу до сплати збитки від інфляції в сумі 52 408,42 грн. через порушення останнім власних зобов'язань у спірних правовідносинах. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції протягом періоду з 01.07.2014р. по 25.08.2016р. господарський суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу в загальному обсязі складають 89 309,92 грн.

З огляду на вищезазначене та з урахуванням відсутності у господарського суду повноважень виходити за максимальні межі нарахованих позивачем збитків від інфляції, з СВК „КАРТАЛ" на користь позивача підлягають стягненню збитки від інфляції в загальному розмірі 52 408,42 грн.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості сільськогосподарського виробничого кооперативу „КАРТАЛ" перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 у загальній сумі 193 867,09 грн., яка складається із основної заборгованості у розмірі 133 000,00 грн., трьох відсотків річних у розмірі 8 458,67 грн. та збитків від інфляції у розмірі 52 408,42 грн., витікає з умов укладеного між сторонами по справі договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених позовних вимог шляхом присудження до стягнення із сільськогосподарського виробничого кооперативу „КАРТАЛ" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суми основного боргу в розмірі 133 000,00 грн., трьох відсотків річних у розмірі 8 458,67 грн. та збитків від інфляції у розмірі 52 408,42 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 612, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст. 193 ГК України. В іншій частині позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу „КАРТАЛ" /68831, Одеська область, Ренійський район, село Горлівка, вул. Кутузова, будинок 103, код ЄДРПОУ 32631444/ на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1/ суму основного боргу в розмірі 133 000 грн. 00 коп. /сто тридцять три тисячі грн. 00 коп./, три відсотки річних у розмірі 8 458 грн. 67 коп. /вісім тисяч чотириста п'ятдесят вісім грн. 67 коп./, збитки від інфляції у розмірі 52 408 грн. 42 коп. /п'ятдесят дві тисячі чотириста вісім грн. 42 коп./, судовий збір у розмірі 2 907 грн. 82 коп. /дві тисячі дев'ятсот сім грн. 82 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 13.09.2016р.

Суддя С.П. Желєзна