Ухвала

від 12.09.2016 по справі 807/2441/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2016р. Справа № 876/4709/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Болюк Н.М.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): не з'явився

позивача у справі: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства у Закарпатській області

на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.05.2016р. у справі №807/2441/15

за позовом ОСОБА_1

до Державної інспекції сільського господарства у Закарпатській області

про визнання бездіяльності протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2015р. позивач: ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльність Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області (88015, Закарпатській області, м. Ужгород, вул. Минайська, вул. 37, код ЄДРПОУ38064851) щодо ненадання відповіді на заяви ОСОБА_1 (88000, Закарпатській області, м. Ужгород, вул. Д.Донського, буд.2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) від 19.06.2015р., 31.08.2015р. та зобов'язання Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області надати повну та обґрунтовану відповідь на заяви ОСОБА_1 від 19.06.2015р. та 31.08.2015р.

19.04.2016р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до змісту якої просить визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції сільського господарства України в Закарпатській області щодо ненадання відповіді на заяви ОСОБА_1 (88000, Закарпатській області, м. Ужгород, вул. Д.Донського, буд.2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) від 19.06.2015р., 31.08.2015р. у строк встановлений Законом України "Про звернення громадян", витрати на оплату судового збору та судові витрати стягнути з державного бюджету.

За результатами розгляду справи Закарпатський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги із врахування уточнених позовних, вимог підлягають задоволенню повністю. Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що ненадання відповідачем відповідей на запити позивача є порушенням норм Закону України "Про звернення громадян". На думку суду оскільки відповідач не довів факту своєчасного надання позивачці відповідей на її запити відтак позов повинен підлягати до задоволення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області оскаржив її в апеляційному порядку. У своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно встановлені обставини справи і суб'єктивно оцінені встановлені обставини справи, внаслідок чого суд прийшов до хибних висновків щодо наявності підстав для задоволення позову. Апелянт зазначає, що оскільки Законом України "Про звернення громадян" максимальний строк для надання відповіді на звернення громадян встановлено в 45 днів, а відповідач надав відповідь саме на 45-й день, тому в його діяннях відсутні будь-які порушення законодавства. Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не було встановлено ненадання відповіді а лише досліджено факт ненадання доказів надання відповіді, а це ще не може вказувати на те, що відповідь не була надана. У зв'язку з наведеним скаржник просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Апелянт(відповідач у справі) свого представника у судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду не направив, надіслав поштою через канцелярію суду клопотання (вх.№ канцелярії суду К-14710/16 від 12.09.2016р.) про те, що апеляційну скаргу підтримує у повному обсязі, просить задоволити її вимоги, просить розгляд справи провести без участі апелянта.

Позивач у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час, дату і місце проведення судового засідання апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:

30.06.2015р. ОСОБА_1 подано до Державної інспекції сільського господарства України в Закарпатській області заяву від 19.06.2015р. про порушення вимог земельного законодавства України, щодо використання земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:16:001:0117, що знаходиться за адресою: вул. Д.Донського, 2 "Б", якою остання просила: здійснити перевірку дотримання вимог земельного законодавства України щодо використання земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:16:001:0117, що знаходиться за адресою: вул. Д.Донського, 2 "Б"; здійснити перевірку щодо цільового використання земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:16:001:0117, що знаходиться за адресою: вул. Д.Донського, 2 "Б"; здійснити перевірку дотримання вимог земельного законодавства Ужгородською міською радою щодо відчуження земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:16:001:0117,що знаходиться за адресою: вул. Д.Донського, 2 "Б"; вжити заходи визначених чинним законодавством України, щодо усунення порушень використання земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:16:001:0117, що знаходиться за адресою: вул. Д.Донського, 2 "Б" не за її цільовим призначенням. Вказану заяву отримано представником відповідача 30.06.2015р., про що свідчить відмітка про отримання, ( а.с.8-10). (а.с. 8-13)

Згідно із вищевказаною заявою, позивачем вказано, що на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:16:001:0117 що знаходиться за адресою: вул. Д.Донського, 2 "Б", м. Ужгород, ведеться будівництво багатоквартирного житлового будинку.

У відповідності до ОСОБА_2 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності від 19.11.2013р. № 13048662, власником вищевказаної земельної ділянки є гр. ОСОБА_2 (а.с. 22-24).

01.09.2015р. позивачем було повторно подано заяву від 31.08.2015р. до відповідача, з проханням притягнути до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_2 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53 КУпАП, а саме: порушення правил використання земель.

03.09.2015р. дана заява отримана відповідачем, що підтверджується відомостями з відстеження поштового пересилання за штрих кодовим ідентифікатором №8800015873006.

Також в матеріалах справи наявні копії відповідей Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області на звернення позивачки, зокрема, копія відповіді від 13.08.2015р. (а.с. 63) з інформацією про те, що відповідачем на заяви позивача буде проведено перевірки та в подальшому поінформовано про їх результат, також відповідь від 21.09.2015р. (а.с. 64) та відповідь від 05.10.2015р. (а.с. 65) що містила відповідь на запити позивачки по суті.

Однак, відповідачем (апелянтом) не надано будь яких доказів на підтвердження того, що такі відповіді було направлено позивачці.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У зв'язку з наведеним, саме на відповідача як суб'єкта владних повноважень процесуальним законом покладено обов'язок надати докази того яким саме засобами і коли саме відповіді було направлено позивачу: ОСОБА_1

Вимогами частини 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначено Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (далі - Закон).

Приписами ст. 9 Закону передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості грунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Таким органом, відповідно до Указу Президента України "Про Державну інспекцію сільського господарства України" від 13.04.2011р. N 459/2011, є Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України), яка забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877).

Статтею 1 вказаного Закону №877 передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Нормами частини 1 статті 4 Закону № 877 передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

За приписами абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону №877, однією з підстав для здійснення позапланових заходів є: обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Також вимогами частини 1 статті 6 Закону № 877 передбачено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Тобто, у разі звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав відповідний орган, який уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) зобов'язаний встановити обґрунтованість поданого звернення та провести відповідну позапланову перевірку згідно вимог чинного законодавства або уразі виявлення її безпідставності вчинити дії щодо притягнення особи-заявника до відповідальності, передбаченої законом.

Як зазначено вище, позивач неодноразово зверталася до відповідача із заявою про здійснення перевірки та вжиття заходів реагування.

Зокрема, посилаючись на лист управління Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області від 27.05.2015р. за №М-147070-1535/6-15 та відомостей Публічної кадастрової карти земельна ділянка за кадастровим номером 2110100000:16:001:0117 має код цільового призначення 03.07. "землі для будівництва та обслуговування будівель торгівля", у відповідності до Класифікатора цільового призначення земель, затвердженого наказом Держкомзему від 23.07.2010р. №548. Проте, на зазначеній земельній ділянці здійснюється будівництво багатоквартирного житлового будинку, в Класифікаторі цільового призначення земельних ділянок міститься окремий код цільового призначення для будівництва багатоквартирного житлового будинку, а саме: 02.03.

Згідно із листом Державної інспекції сільського господарства України, інспекцією визначено, що використання земельної ділянки з цільовим призначенням "землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі" для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованим магазином непродовольчих товарів не відповідатиме цільовому призначенню земельної ділянки, ( а.с. 32).

За змістом вимог ч. 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" (далі - Закон 393), звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Відповідно до вимог абзацу 7 ч. 1 ст. 19 Закону 393, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Застосування до спірних правовідносин зазначених норм Закону дає підстави стверджувати, що відповідач зобов'язаний в місячний термін розглянути звернення та надати обґрунтовану відповідь за результатами його розгляду.

При цьому, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано докази надання відповіді на заяви позивача в строк, встановлений Законом України "Про звернення громадян".

Крім того, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що максимальний строк на надсилання відповіді на звернення громадян застосовується лише в разі якщо в місячний термін вирішити порушені питання неможливо і супроводжується спеціальною процедурою, а саме: керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Відповідного повідомлення про рішення керівника на продовження строку розгляду скарги/заяви позивачу їй надіслано не було, а відтак посилання апелянта на те, що ним не було пропущено строк є безпідставними.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що відповідачем було порушено вимоги Закону України "Про звернення громадян" в частині недотримання строків вирішення звернення громадянина і його вчасного повідомлення про це.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.05.2016р. у справі №807/2441/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства у Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною, - залишити без задоволення.

2. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.05.2016р. у справі №807/2441/15, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст рішення виготовлено 14.09.2016р.