Ухвала

від 07.09.2016 по справі 826/13286/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2016 року м. Київ К/800/64083/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач ), Кочан В.М., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013р. у справі за позовом Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча Майстерня» про зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по страховим внескам в розмірі 1228,99 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2013р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013р., у задоволенні позову відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Статтею 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платники страхових внесків, зазначені у частинах другій та третій статті 6 цього Закону, сплачують страхові внески до Фонду в повному розмірі в порядку та в строки, визначені страховиком.

Страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

В ході розгляду справи судами встановлено, що ТОВ «Творча Майстерня» є юридичною особою та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до поданого звіту по формі Ф4-ФСС з ТВП за 2006 рік відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 1228,99 грн. Зазначено, що сума заборгованості пов'язана з невиплатою заробітної плати (а.с. 9).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що, оскільки сума заборгованості пов'язана з невиплатою заробітної плати, а тому відповідно до абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, у відповідача не виник обов'язок сплачувати страхові внески.

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки днем сплати страхових внесків, днем виникнення обов'язку сплати внесків до Фонду, є день одержання коштів на оплату праці або перерахування коштів на особові рахунки працівників, сума заборгованості зі сплати страхових внесків виникла у відповідача в зв'язку з невиплатою заробітної плати, така сума не є недоїмкою та пенею, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013р. у даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: О.П. Стародуб

В.М. Кочан

С.С. Пасічник