ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
ПОСТАНОВА
Іменем України
06.09.12 № 13/710/08-АП
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Ресурси-2000», м. Запоріжжя
До відповідача: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя
про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132301/0 від 05.09.2008р.
Суддя Серкіз В.Г.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 01.12.2011р.
Від відповідача: не прибув.
Відповідно до ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 03.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. На підставі статті 160 КАС України постанова складається у термін не більше ніж п'ять днів. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Розглядається адміністративний позов ТОВ «Науково-виробничий центр «Ресурси-2000», м. Запоріжжя, до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя, про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132301/0 від 05.09.2008р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.12.2008р. провадження у справі № 13/710/08-АП зупинено на підставі п.3 ч.1 ст. 156 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 13/709/08-АП.
02.08.2012р. господарський суд поновив провадження у справі № 13/710/08-АП згідно ч. 5 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України та призначив судове засідання на 22.08.2012р., про що повідомив сторін відповідною ухвалою.
У зв'язку із неявкою в судове засідання представників сторін, ухвалою від 22.08.2012р. суд відклав розгляд справи на 06.09.2012р.
06.09.2012р. судом оголошено про відкриття судового засідання.
Відводів складу суду не заявлено.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у адміністративному позові, просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя № 0000132301/0 від 05.09.2008р. Мотивуючи позов, зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту перевірки № 4027/2301/3090722 від 01.09.08р., яким встановлено заниження ТОВ «НВЦ «Ресурси-2000»податку на додану вартість на 16 667 грн. при здійсненні господарської операції з придбання трансформатору у ТОВ «Компанія «Техноспецторпостач». ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя визнало недійсними податкові накладні, видані ТОВ «Компанія «Техноспецторпостач», посилаючись на те, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.01.08р. у справі № 2-5947-07 визнано недійсним статут товариства та свідоцтво платника податку на додану вартість. Позивач не погоджується із висновками ДПІ, вказуючи на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу та видачі податкової накладної продавець -ТОВ «Компанія «Техноспецторпостач»- був зареєстрований як платник ПДВ та, відповідно, мав право укладати правочини.
Відповідач свого представника в судове засідання 06.09.2012р. не направив; про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою суду. У письмовому відзиві, наданому у попередньому судовому засіданні, відповідач проти позову заперечив, пояснивши суду наступне: на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.01.08р. у справі. № 2-5947/07, яким було визнано недійсним статут ТОВ «Компанія «Техноспецторпостач»та його реєстрацію як платника ПДВ, фахівцями ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжі було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «НВЦ «Ресурси-2000». В ході вказаної перевірки ДПІ було встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу № 12-ТРФ/06 від 27.03.06р. ТОВ «Компанія «Техноспецторпостач»(продавець) передало ТОВ «НВЦ «Ресурси-2000»(покупцю) 1 трансформатор ТМН 6300/110-У на суму 100 000 грн. , у т.ч. ПДВ - 16 666,67 грн., що підтверджується податковою накладною продавця № 280301 від 28.03.06р. та платіжним дорученням позивача № 447 від 28.03.06р. ОСОБА_2 пп..7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.. 9 цього Закону. Це ж положення зафіксовано у п. ц Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суми по податковій накладній, яка видана підприємством без правоздатності юридичної особи, за відсутності реєстрації як платника ПДВ та без повноважень на складання відповідних документів. Це є порушенням пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5, пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке призвело до не донарахування та несплати ПДВ у сумі 16 667 грн. за І квартал 2006року. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову ТОВ «Науково-виробничий центр «Ресурси-2000».
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
01.09.2008р. за наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя складено ОСОБА_2 № 4027/2301/30907200 «Про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Ресурси-2000»(код ЄДРПОУ 30907200) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Техноспецторпостач»(код ЄДРПОУ 33748953) за період з 01.01.2006р. по 30.06.2006р.».
З акту вбачається, що в ході перевірки перевірки встановлено наступне: на підставі договору купівлі-продажу № 12-ТРФ/06 від 27.03.06р. ТОВ «Компанія «Техноспецторпостач»(продавець) передало ТОВ «НВЦ «Ресурси-2000»(покупцю) 1 трансформатор ТМН 6300/110-У на суму 100 000 грн. , у т.ч. ПДВ - 16 666,67 грн., що підтверджується видатковою накладною ТОВ «Компанія «Техноспецторпостач»№ 280301 від 28.03.06р. та платіжним дорученням № 447 від 28.03.06р. на загальну суму 100 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 666,67 грн.). Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.01.08р. у справі № 2-5947/07 визнано недійсним статут ТОВ «Компанія «Техноспецторпостач»з часу реєстрації та свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту внесення в реєстр платників ПДВ.
ОСОБА_2 перевірки № 4027/2301/30907200, враховуючи наявність вказаного судового рішення, працівниками податкового органу зроблено висновок, що ТОВ «НВЦ «Ресурси-2000»порушено вимоги п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: до податкового кредиту по операції з придбання трансформатору у ТОВ «Компанія «Техноспецторпостач» за березень 2006 року безпідставно віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 16 667 грн.
На підставі ОСОБА_2 перевірки № 4027/2301/30907200 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132301/0 від 05.09.08р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання в сумі 25 000,50 грн., у т.ч. основний платіж - 16 667 грн., штрафні (фінансові) санкції 8 333,50 грн..
Позивач не погоджується із вказаним повідомленням-рішенням, вважає його незаконним та прийнятим з порушенням норм діючого законодавства України, у зв'язку із чим звернувся до господарського суду із адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132301/0 від 05.09.2008р.
Під час дослідження наданих доказів судом встановлено, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення № 0000132301/0 від 05.09.2008р. не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, у зв'язку із чим має бути скасоване. При цьому суд виходив з наступного:
Частиною 4 ст. 105 КАС України визначається перелік вимог, що можуть міститися в адміністративному позові. Ці вимоги націлені на реалізацію матеріально-правової сторони права на адміністративний позов, тобто на задоволення адміністративного позову. Перелік вимог, зафіксований у ст. 105 КАС України, відображає зміст адміністративного позову, який є елементом позову і вказує на форму судового захисту, тобто вказує на те, якого виду рішення вимагає позивач від суду. Таким чином, позивач, зокрема, може вимагати від суду скасувати або визнати нечинним рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
ОСОБА_2 із ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
ОСОБА_2 пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідачем в ОСОБА_2 перевірки № 4027/2301/30907200 зроблено висновок про те, що вартість придбаного товару у ТОВ «Компанія «Техноспецторпостач»- трансформатору ТМН 6300/110-У -до складу валових витрат ТОВ «НВЦ «Ресурси-2000»не відноситься, т.я. всі фінансово-господарські та бухгалтерські документи, видані та підписані від імені ТОВ «Компанія «Техноспецторпостач», з моменту їх підписання та видачі визнані недійсними рішенням Голосіївського районного суду м. Києва.
У той же час, постановою господарського суду Запорізької області від 12.02.2009р. у справі № 13/709/08-АП за позовом ТОВ «НВЦ «Ресурси-2000»до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000122301/0 від 05.09.2008р. встановлено, що визнання недійсним статуту та анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Техноспецторпостач»не позбавляє правового значення виданих продавцем податкових накладних, оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу № 12-ТРФ/06 від 27.03.06р. та видачі податкової накладної № 280301 від 28.03.06р. продавець був зареєстрований як платник ПДВ та відповідно мав право укладати такого роду правочини. Під час розгляду справи судом було взято до уваги факт укладення та виконання сторонами договору купівлі-продажу, підтверджений представленими документами, у т.ч. видатковою та податковою накладними, виписками банку щодо перерахування коштів, тощо. У постанові суду зазначено, що на момент укладення договору купівлі-продажу покупець -ТОВ «НВЦ «Ресурси-2000»пересвідчився в існуванні статутних документів продавця і не міг передбачити, що згодом статут та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Техноспецторпостач»будуть визнані недійсними. Таким чином, судом зроблено висновок щодо правомірності включення позивачем витрат, понесених при придбанні трансформатора, до складу валових витрат за І квартал 2006 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2009р. постанову господарського суду Запорізької області від 12.02.2009р. у справі № 13/709/08-АП залишено без змін. Вищий адміністративний суд України також погодився із висновками попередніх судових інстанцій та ухвалою від 26.06.2012р. залишив без змін постанову господарського суду від 12.02.2009р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2009р. у даній справі.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 72 КАС України, суд вважає, що зазначені вище обставини, встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, не потребує повторного доведення при розгляді даного спору.
У зв'язку із цим, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача порушень вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», необґрунтованість висновків ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, викладених в акті перевірки № 4027/2301/30907200, а відтак і незаконність донарахування позивачу зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 25 000,50 грн. ( у т.ч. 16 667 грн. основний платіж та 8 333,50 грн. -штрафні санкції).
Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на викладене вище.
Таким чином, вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі міста Запоріжжя № 0000132301/0 від 05.09.2008р. - підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 2, 4, п. 1 ст. 17, 49, 51, 72 ч. 4, 94, ст. 158 - 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
1. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі міста Запоріжжя № 0000132301/0 від 05.09.2008р.
2. Судові витрати присудити з Державного бюджету України.
Суддя В.Г. Серкіз
Постанову підписано 10.09.2012 р.
ЗгідноЗгідно з оригіналом
Помічник судді О.М. Камаєва
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
суддя Серкіз В.Г.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 06.09.2012 |
Оприлюднено | 20.09.2016 |
Номер документу | 61318352 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Серкіз В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні