номер провадження справи 2/70/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.09.2016 Справа № 908/1989/16
Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Дніпровського району, м. Запоріжжя,
до відповідача: Запорізької міської парусної флотилії В«ЧайкаВ» , м. Запоріжжя,
про стягнення 17 945,43 грн.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №182/20-19 від 07.06.2016р.;
від відповідача: не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Запорізької області звернувся Концерн В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Дніпровського району з позовом до Запорізької міської парусної флотилії В«ЧайкаВ» про стягнення основного боргу у розмірі 15028,02 грн., пені в сумі 2166,37 грн., 3% річних в сумі 162,94 грн. та інфляційних втрат в сумі 588,10 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.11.2006 р. між позивачем і відповідачем був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №100782. Згідно умов договору позивач відпускає теплову енергію в гарячій воді відповідачу на приміщення за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 3, пр. 106. В порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач не сплатив за відпущену йому у період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року теплову енергію, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 15028,02 грн.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 258, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, Закону України В«Про теплопостачанняВ» , В«Правил користування тепловою енергієюВ» .
Ухвалою господарського суду від 29.07.2016 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/70/16 та призначено розгляд справи на 01.09.2016 р.
Ухвалою господарського суду від 01.09.2016 р. відкладено розгляд справи на 12.09.2016 р.
В судовому засіданні 12.09.2016 р. був присутній лише представник позивача, за заявою якого фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 12.09.2016 р. уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.
Надіслана відповідачу на адресу, зазначену в позові (вул. Лісозаводська, м.Запоріжжя, 69096) копія ухвали суду про порушення провадження у справі від 29.07.2016р. повернулась до суду з відміткою поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.
Судом був отриманий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому значиться наступне місцезнаходження відповідача: 69096, м. Запоріжжя, вул. Лісозаводська, яхт-клуб СК Металург комбінату В«ЗапоріжстальВ» .
Враховуючи викладене, для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвалою від 01.09.2016 р. (з урахуванням ухвали від 05.09.2016 р. про виправлення описки) суд відклав розгляд справи на 12.09.2016 р. , зобов'язав позивача надіслати позовну заяву з додатками за встановленою адресою відповідача. Також суд дійшов висновку направити запит до Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради з метою встановлення власника та користувача приміщення, у яке постачалась теплова енергія у спірному періоді.
Позивач надав суду докази надсилання позовної заяви з додатками відповідачу на адресу: 69096, м. Запоріжжя, вул. Лісозаводська, яхт-клуб СК Металург комбінату В«ЗапоріжстальВ» .
Надіслані судом на юридичну адресу відповідача (69096, м. Запоріжжя, вул.Лісозаводська, яхт-клуб СК Металург комбінату В«ЗапоріжстальВ» ) ухвали від 01.09.2016 р. та від 05.09.2106р. повернулись до суду з відміткою поштової установи про те, що адресат вибув.
Також суд надіслав ухвали від 01.09.2016 р. та від 05.09.2106р. на адресу приміщення, яке є об'єктом теплопостачання за договором (вул. Незалежної України, буд. 3, прим. 106, м.Запоріжжя, 69006), однак вони також повернулись до суду з відміткою поштової установи про те, що адресат вибув.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
За таких обставин, враховуючи положення ст. 64 ГПК України, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Статтею 75 ГПК України передбачено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.
В судовому засіданні 12.09.2016 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
01.11.2006 р. Запорізькою міською парусною флотилією В«ЧайкаВ» (споживач, відповідач у справі) та Концерном В«Міські теплові мережіВ» (теплопостачальна організація, позивач у справі) в особі директора Філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Ленінського району (наразі район перейменовано у Дніпровський) укладено договір № 100782 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - договір), за яким теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (п.1.1 договору).
Відповідно до умов п. 2.1 договору та додатку № 1 до цього договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал на об'єкт АДРЕСА_1 з максимальним тепловим навантаженням на потреби опалення в розмірі 0,006346 Гкал/год.
Згідно з п. 3.2.6 договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Відповідно до п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.
Пунктами 6.1-6.5 договору визначено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків (додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.
Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.
Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перераховувати на розрахунковий рахунок теплопостачальній організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.
При наявності приладів комерційного обліку обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку.
Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.
Відповідно до умов пунктів 6.7, 6.6.1 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.
У п. 6.6.2 договору сторони погодили, що у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у термін, встановлений п. 6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
Відповідно до приписів пунктів 10.1, 10.4 договору цей договір набуває чинності з 1 листопада 2006 р. і діє до 1 листопада 2007 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.
Доказів припинення дії договору сторони не надали. Отже, на час розгляду справи судом умови договору є чинними.
На запит суду Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради надав письмові пояснення проте, що згідно реєстраційного посвідчення, виданого ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 20.11.2000 р. серії БД№0120000 житловий будинок по вул. 40 років Радянської України №3 в м. Запоріжжі в цілому зареєстрований за територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Окремо на нежитлове приміщення площею 62,22 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 3 в м. Запоріжжі право власності не оформлювалося. Копію відповідного реєстраційного посвідчення надано у справу.
01.04.2002 р. між КП «ВРЕЖО №14» та Запорізькою міською парусною флотилією «Чайка» укладено договір №2141/14 оренди нежитлового приміщення загальною площею 62,22 кв.м. за адресою: вул. 40 років Радянської України, буд. 3 в м. Запоріжжі для використання під офіс. Приміщення передано відповідачу за актом прийому-передачі орендованого майна.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.03.2015р. у справі №908/6081/14 договір оренди нежитлового приміщення №2114/14 від 01.04.2002р., укладеного між КП «ВРЕЖО №14» та Запорізькою міською парусною флотилією «Чайка», розірвано, звільнено нежитлове приміщення на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради шляхом виселення відповідача із зазначеного нежитлового приміщення.
На виконання рішення видано відповідний наказ від 20.07.2015 р., який пред'явлений до виконання 13.11.2015 р., що підтверджується постановою Ленінського ВДВС про відкриття виконавчого провадження від 16.11.2015 р. ВП№49345105.
За повідомленням Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, на даний час виконавче провадження ВП №49345105 не закрито, виселення з орендованого приміщення Запорізької міської парусної флотилії «Чайка» не виконано.
Зазначеним підтверджується, що у спірному періоді (з жовтня 2015 року по квітень 2016 року) приміщення, яке є об'єктом теплопостачання за договором, перебувало в користуванні відповідача.
Позивач надав суду інформацію про подачу теплоносія по житлових будинках, які перебувають на балансі ЛТО МКП «Основаніє» від котельні філії МТС Ленінського району, в тому числі по житловому будинку по вул. 40 років Радянської України, 3. Дата подачі теплоносія 12.10.2015 р.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 15028,02 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками:
від 31.10.2015 р. - на суму 1286,65 грн.;
від 30.11.2015 р. - на суму 2116,72 грн.;
від 31.12.2015 р. - на суму 2960,04 грн.;
від 31.01.2016 р. - на суму 4037,53 грн.;
від 29.02.2016 р. - на суму 2460,02 грн.;
від 31.03.2016 р. - на суму 2140,56 грн.;
від 30.04.2016 р. - на суму 26,50 грн.
У позовні заяві позивач зазначає, що відповідач не з'являвся до нього для отримання зазначених в пункті 6.7 договору документів, тому позивач направив розрахункові документи за спірний період в необхідній кількості примірників на адресу відповідача поштовою кореспонденцією, хоча такий обов'язок не покладається на позивача умовами договору. На підтвердження цього позивач надав власні реєстри замовної кореспонденції на відправку рахунків та актів виконаних робіт, податкових накладних за спірний період.
Відповідач не повернув позивачу підписані акти та не надав зауважень до них.
Враховуючи викладене та приписи п. 6.6.2 договору, акти приймання-передачі вважаються погодженими відповідачем та є підставою для здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В порушення умов п. 6.4 договору споживач не здійснював оплату спожитої у спірному періоді теплової енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 15028,02 грн. за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року.
Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 15028,02 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 2166,37 грн., 3% річних у розмірі 162,94 грн. та інфляційні втрати у розмірі 588,10 грн.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6.4 договору встановлено, що споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перераховувати на розрахунковий рахунок теплопостачальній організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.
Відповідно до п. 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.2013 р. № 14, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас, коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.
Враховуючи положення викладеного вище роз'яснення, прострочення оплати настало з 20 числа відповідного місяця спірного періоду.
При цьому суд враховує положення ч. 5 ст.254 Цивільного кодексу України, згідно з якою, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.2.8 договору передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.
За прострочення строків оплати позивач нарахував пеню на підставі п. 7.2.8 договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 20.11.2015 р. по 21.06.2016 р. в сумі 2166,37 грн.
Позивачем здійснено розрахунок пені без урахування того, що по рахункам від 30.11.2015 р. на суму 2116,72 грн. та від 29.02.2016 р. на суму 2460,02 грн. останній день строку здійснення оплати припадає на вихідний день, а тому днем закінчення строку є перший за ним робочий день, тобто рахунок від 30.11.2015 р. на суму 2116,72 грн. мав бути сплачений до 21.12.2015 р., отже прострочення оплати настало з 22.12.2015 р., а рахунок від 29.02.2016 р. на суму 2460,02 грн. мав бути оплачений до 21.03.2016р., отже прострочення оплати настало з 22.03.2016 р. Тому судом здійснено перерахунок пені в межах заявлених позовних вимог.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в сумі 2155,35 грн. за загальний період з 20.11.2015 р. по 21.06.2016р. У стягненні пені в сумі 11,02 грн. суд відмовляє.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Оскільки позивачем здійснено розрахунок 3% річних без урахування того, що по рахункам від 30.11.2015 р. на суму 2116,72 грн. та від 29.02.2016 р. на суму 2460,02 грн. останній день строку здійснення оплати припадає на вихідний день, судом здійснено перерахунок в межах заявлених позовних вимог.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню в сумі 162,19 грн. за загальний період з 20.11.2015 р. по 21.06.2016р. У стягненні 3% річних в сумі 0,75 грн. суд відмовляє.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з грудня 2015 року по травень 2016 року в сумі 588,10 грн., суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим. Стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 588,10 грн.
Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Запорізької міської парусної флотилії В«ЧайкаВ» (69096, м. Запоріжжя, вул. Лісозаводська, яхт-клуб СК Металург комбінату В«ЗапоріжстальВ» , ідентифікаційний код 20507860) на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі Філії Концерну «МТМ» Дніпровського району (юридична адреса: бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091, фактична адреса: вул. Щаслива, 2а, м. Запоріжжя, 69065; ідентифікаційний код 32121458) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ В«Державний ощадний банк УкраїниВ» , код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) основний борг в сумі 15028 (п'ятнадцять тисяч двадцять вісім) грн. 02 коп.
Стягнути з Запорізької міської парусної флотилії В«ЧайкаВ» (69096, м. Запоріжжя, вул. Лісозаводська, яхт-клуб СК Металург комбінату В«ЗапоріжстальВ» , ідентифікаційний код 20507860) на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі Філії Концерну «МТМ» Дніпровського району (юридична адреса: бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091, фактична адреса: вул. Щаслива, 2а, м. Запоріжжя, 69065; ідентифікаційний код 32121458) на поточний рахунок №26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ В«Державний ощадний банк УкраїниВ» , код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) пеню в сумі 2155 (дві тисячі сто п'ятдесят п'ять) грн. 35 коп. , 3% річних в сумі 162 (сто шістдесят) грн. 19 коп. , інфляційні втрати в сумі 588 (п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 10 коп. та судовий збір в сумі 1377 (одна тисяча триста сімдесят сім) грн. 10 коп.
Видати накази.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя Т.В.Мойсеєнко
Рішення оформлено та підписано 15.09.2016 р.
і набирає законної сили після закінчення
десятиденного строку з дня його підписання.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2016 |
Оприлюднено | 20.09.2016 |
Номер документу | 61318388 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Мойсеєнко Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні