Постанова

від 03.12.2010 по справі 13/132/08-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.12.10 № 13/132/08-АП

суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛІК-СВВ» , м. Запоріжжя

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 07.06.2007р. №0005452300/0-7517/10/23, від 15.08.2007р. № 0005452300/1-1497/10/23, від 01.11.2007р. № 0005452300/2-14754/10/23

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1довіреність №б/нвід 01.11.10 Від відповідача: ОСОБА_2довіреність № 16371/10/10-010від

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛІК-СВВ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 07.06.2007р. №0005452300/0-7517/10/23, від 15.08.2007р. № 0005452300/1-1497/10/23, від 01.11.2007р. № 0005452300/2-14754/10/23.

Представник позивача підтримав позовні та пояснив, що висновки перевіряючих про те, що віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по послугам стільникового (мобільного) зв'язку, а саме послуг міжнародного роумінгу наданих UMC: вихідні дзвінки за кордон, SMS за межі України, мобільний GPRS Інтернет, WAP GPRS, є фактом порушення п.п.7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 14 410,90 грн., суперечать закону, не відповідають дійсності та підлягають скасуванню. Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позову на позов зазначив, що актом перевірки №774/23/23791441 від 24.05.2007 р. ТОВ «ЛІК-СВ»проведеної ДПІ у Ленінському районі, встановлено порушення позивачем вимог п. п. 7.4.1, п.п. 7.4.3, п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість за 2006 рік на загальну суму 14 410,90 грн., у зв'язку з неправомірним включенням до податкового кредиту сум ПДВ по отриманих послугах стільникового (мобільного) зв'язку, а саме послуг міжнародного роумінгу наданих UMC, вихідних дзвінках з України за кордон, UMC InternationalВ» , SMS за межі України, мобільний GPRS Інтернет, WAP GPRS, оскільки ТОВ «ЛІК - СВ»за період, що перевірявся з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року у своїй фінансово-господарській діяльності не співпрацювало з нерезидентами та не здійснювало зовнішньоекономічну діяльність, а всі контрагенти з якими позивач проводив господарську діяльність розташовані на митній території України. Представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив у його задоволенні відмовити.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав:

Згідно укладених Договорів про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку укладених з Спільним підприємством «Український Мобільний зв'язок», надалі UMC, в особі директора Запорізької філії ОСОБА_3, та ТОВ «ЛІК-СВ», надалі «Абонент»у особі директора ОСОБА_4Є та ОСОБА_5, діючого на підставі Статуту з другої сторони, укладено договір про наступне:

п.1.1. UMC надає Абоненту послуги мобільного зв'язку в мережах України, Міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором UMC.

п.1.2. Загальні умови укладення Договору та надання послуг мобільного зв'язку у повному обсязі визначаються правилами користування мережами мобільного зв'язку UMC, які є невід'ємною частиною цього Договору

п.3.1. нарахування за надані послуги мобільного зв'язку здійснюються з тарифами UMC, які є невід'ємною частиною цього Договору, розрахунковий період становить один календарний місяць. Кожному абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними в Абонента телефонами.

За всіма контрактами за послуги стільникового (мобільного) зв'язку , згідно рахунків наданих Спільним підприємством «Український Мобільний зв'язок» (надалі UMC), нарахована плата на загальну суму 151 722,25 грн., яка віднесена ТОВ В«ЛІК-СВВ» до складу валових витрат відповідних податкових періодів 2006 року.

Відповідно переліку, ввійшли наступні послуги, а саме:

- Вартість послуг;

- Послуги, надані за межами Пакета;

- Спеціальні послуги;

- Надання послуг міжнародного роумінгу.

Загальна сума послуг міжнародного роумінгу складає за 2006 рік 64 147,42 грн. у т.ч. збір на обов'язкове державне пенсійне страхування 2 303,06 грн. (сума ПДВ 12829,48 грн.) складається із наступних послуг:

вихідних послуг роумінг-оператора без нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

доступу до мережі роумінг-оператора і послуги UMC із забезпечення міжнародного роумінгу з нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Також у періоді, що перевіряється ТОВ В«ЛІК-СВВ» отримувало наступні послуги: вихідні дзвінки з України за кордон, вихідні дзвінки послуги, UMC InternationalВ» , SMS за межі України, мобільний GPRS Інтернет, WAP GPRS, які віднесені до складу валових витрат відповідних податкових періодів 2006 року на загальну суму 10 975,89 грн., у т.ч. збір на обов'язкове державне пенсійне страхування 765,76 грн., (сума ПДВ 2195,18 грн.)

ТОВ «ЛІК- СВ»за отримані послуги стільникового (мобільного) зв'язку щомісячно перераховувало грошові кошти на розрахунковий рахунок СП «Український Мобільний зв'язок».

За перевіряємий період позивачем перерахована сума грошових коштів на розрахунковий рахунок СП «Український Мобільний зв'язок» у 2006 році у розмірі 151 722,25 грн., яка ТОВ «ЛІК-СВ»віднесена до складу валових витрат відповідних податкових періодів 2006 року.

Згідно наказів директора ОСОБА_5 ТОВ В«ЛІК-СВВ» (від 14.11.2005 року № 16) про передачу та закріплення мобільних телефонів, значиться: «використовувати мобільні телефони в службових цілях цілодобово, а також в вихідні та святкові дні для вирішення виробничих питань, оперативного зв'язку з працівниками підприємства».

Відповідно п.1.32. ст.1 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» №283/97-ВР від 22.05.97 (зі змінами та доповненнями): передбачено, що Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ст.1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» від 16.07.1999р. №996 встановлено: В«Господарська операція -дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємстваВ» .

В«Активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньомуВ» .

В«Зобов'язання -заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигодиВ» .

Відповідно п.2 ст.3 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» від 16.07.1999р. №996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до поняття В«доходВ» , зазначеного у стандарті бухгалтерського обліку №3 В«Звіт про фінансові результатиВ» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87, та зареєстрованого у Мін.юсті України 21.06.99р. за №3391/3684. встановлено, що В«доход це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталуВ» .

Згідно п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями «Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податкуВ» .

Згідно п.п. 7.4.3. п.7.4. ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями. «У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4. ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями В«Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредитуВ» .

Таким чином, умовою включення до складу податкового кредиту сум витрат, пов'язаних з користуванням мобільним зв'язком є користування послугами у межах господарської діяльності позивача. Відсутність контрагентів позивача за кордоном не є підтвердженням проведення ТОВ «ЛІК-СВ»господарської діяльності за межами України.

Позивачем не наведено жодного доказу, що користування посадовими особами позивача мобільним зв'язком за межами України у відпустці чи відрядженні щодо контролю за діяльністю підприємства, знайомства зі звітністю підприємства, контролю стану розрахунків контрагентів, проведено в межах господарської діяльності і користування послугами направлено на отримання доходу ТОВ «ЛІК-СВ».

Таким чином, в порушення п.п. 7.4.1., п.п 7.4.3., п.п 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.97 р. №168/97-ВР, позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ за 2006 рік на загальну суму 14 410,90 грн., отриманих послуг стільникового (мобільного) зв'язку, які не пов'язані з господарською діяльністю позивача, так як ТОВ «ЛІК - СВ», у своїй фінансово-господарській діяльності не співпрацює з нерезидентами та не здійснює зовнішньоекономічну діяльність, всі контрагенти з якими веде діяльність суб'єкт господарювання розташовані на митній території України.

Крім того, судом взято до уваги, що висновки акту перевірки №774/23/23791441 від 24.05.2007 р. були предметом розгляду по справі №13/133/08-АП за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛІК-СВВ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 07 червня 2007р. №0005442300/0-7518/10/23, від 15.08.07р. №0005452300/1-1497/10/23, від 01.11.07р. № 0005442300/2-14753/10/23.

05.05.2008р. постановою господарського суду Запорізької області по справі №13/133/08-АП позов задоволено та зазначенні податкові повідомлення рішення скасовані.

09.04.2009р. постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції задоволено, постанова господарського суду Запорізької області від 05.05.2008р. скасовано.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що угода про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку, платіжні доручення на оплату наданих послуг мобільного зв'язку, накази керівництва підприємства про введення в експлуатацію терміналів стільникового зв'язку тощо, не є належними доказами, то свідчать про користування підприємством послугами в межах господарської діяльності направленої на отримання доходу.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова підготовлена у повному обсязі і підписана 06.12.2010р.

Суддя В.Г. Серкіз